Економічні цикли та їх фази

Економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом певного періоду часу, які постійно повторюються.

Економічний цикл у класичному протіканні складається із чотирьох фаз, які постійно змінюються:

> криза (спад, рецесія);

> депресія (стагнація);

> пожвавлення(експансія);

> піднесення (зростання, пік, бум).

В зв’язку з існуванням даних фаз (періодів) в економічній літературі економічний цикл одержав також назву періодичний цикл. Період часу, протягом якого діє кожна фаза, є різним і залежить, в першу чергу, від економічних умов країни.

Більшість економістів вважає, що криза завершує попередній цикл і є початком наступного. Його початок пов’язаний із виникненням труднощів збуту виробленої продукції, що веде до скорочення виробництва із відповідними наслідками, а саме:

1) різке падіння обсягів ринкового попиту;

2) криза неплатежів і гігантський дефіцит готівкових грошей;

3) знецінення цінних паперів;

4) банкрутство і ліквідація багатьох підприємств (банки і кредитні установи банкрутують в першу чергу);

5) різке зростання норми позичкового проценту;

6) зменшення кількості зайнятих і зниження рівня заробітної плати;

7) падіння норми прибутку і зменшення (припинення) інвестицій в економіку.

Скорочення обсягів виробництва поступово вирівнює рівновагу між попитом і пропозицією, але на більш низькому рівні. Економіка поступово переходить до другої фази – депресії.

Депресія – це фаза економічного циклу, якій властивий застій виробництва. Відбувається “замороження” економіки на рівні, в якому вона опинилася в результаті кризи. Ця фаза, як правило, найдовша.

На даній фазі найбільш виражено проявляються такі явища:

1. різке падіння процентних ставок;

2. відбувається стабілізація товарних запасів і цін;

3. низькі ціни сприяють підвищенню попиту на предмети споживання і засоби виробництва, що веде до заміни, оновлення основного капіталу.

Пожвавлення – розпочинається із незначного зростання обсягу виробництва і завершується різким його зростанням. По мірі зростання попиту розширюється виробництво, зменшується безробіття, підвищується рівень заробітної плати. При наближенні обсягів виробництва до попереднього найвищого рівня економіка починає швидко зростати і вступає у фазу піднесення.

Піднесення – це завершальна фаза циклу. Обсяг виробництва перевищує рівень попереднього циклу, а темпи зростання виробництва найвищі.

Характерними ознаками фази пожвавлення є:

Ø розквіт всіх форм капіталу, зростання обсягів кредиту, норми позичкового проценту тощо;

Ø зайнятість, як і заробітна плата, досягають найвищого рівня.

Економіка рухається на зустріч нової кризи, породжуючи нові причини кризи.

Сучасна економічна наука вважає, що цикли є насамперед результатом коливань сукупних чистих інвестицій. Комплекс заходів, що стосуються виробництва і вдосконалення техніки і технологій, товарів тривалого користування, зростання доходу і споживання, впливає на виникнення економічних циклів.

Якщо в країні не відбувається зростання споживання, не вдосконалюється техніка і технологія, то чисті інвестиції скорочуються. І це скорочення може досягти нуля. Попит на інвестиції може підвищуватися в результаті зростання обсягів продажу товарів і доходу, що дістало назву “принципи акселерації”.

Принцип акселерації заключається в тому, що коли продаж товарів збільшується на кілька відсотків, то виробництво машин і устаткування, для випуску цих товарів, зростає в значно більших обсягах. Саме сучасна інвестиційна модель циклу пояснює циклічні коливання економіки ефектом акселерації інвестицій.

Акселератор – коефіцієнт, що характеризує зв’язок між зміною споживання (доходу) і чистими інвестиціями:

,

де: – акселератор;

– приріст чистих інвестицій;

– приріст споживання доходу.

Зростання сукупного попиту вимагає пропорційного розширення засобів виробництва на фазі пожвавлення і більш високого зростання маси основного капіталу на фазі піднесення.

При переході економіки у фазу кризи (спаду) навіть незначне зниження сукупного попиту викликає значно більше скорочення інвестицій, що веде до зменшення обсягу застосованого основного капіталу, а незначне скорочення темпів зростання споживання підвищує депресію.

Механізм акселерації виступає каталізатором циклічних коливань і є важливим чинником макроекономічної нестабільності.

В окремих моделях економічного зростання (модель Хікса) в процесі аналізу поєднується ефект мультиплікатора і акселератора. Хіксом зроблено висновки, щоб забезпечити рівномірне економічне зростання, коефіцієнт мультиплікації повинен бути більшим за 3 (тобто гранична схильність до споживання повинна становити більше 0,66).

Отже, циклічні коливання в економіці обумовлені суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, сукупних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, інфляції, продуктивності праці, реальних доходів населення.