Інженерна геологія як наука.

Інженерна геологія – це геологічна наука, що всесторонньо вивчає умови інженерного освоєння і перетворення геологічного середовища. В екології під геологічним середовищем розуміють підземну сферу діяльності людини – від поверхні Землі до глибоких шахт (до 4 км) і надглибоких свердловин (до 12 км). За своїм характером дана наука є суміжною між геологією та науками інженерно-будівельного циклу. Вперше термін “інженерна геологія” був вжитий в однойменній роботі Х. Рієса та Т. Уотсона в 1915 р.

У структурі інженерної геології виділяють наступні розділи:

– інженерна петрографія (наука, що вивчає інженерно-геологічні властивості гірських порід, що визначають їх поведінку в сфері реалізації інженерних робіт та споруд);

– інженерна геологія масивів порід (вивчає товщі гірських порід, як середовища проведення інженерних, в т.ч. і гірничих, робіт і розміщення різноманітних споруд);

– інженерна геодинаміка (вивчає геологічні процеси й інженерно-геологічні явища, що визначають геодинамічну обстановку господарської діяльності людини);

– спеціальна інженерна геологія (вивчає питання теорії й практики вирішення інженерно-геологічних задач стосовно різних видів господарського освоєння території);

– регіональна інженерна геологія (вивчає закономірності розвитку й розміщення вище перерахованих елементів інженерно-геологічних умов).

Обумовленість на сучасному етапі особливої актуальності інженерно-геологічних досліджень дуже чітко сформулював А.Є. Ферсман (1939): “господарська і промислова діяльність людини за своїм масштабом і значенням стала порівнюваною із процесами, що відбуваються в самій природі, а її наслідки набувають першочергового значення для самої природи”. Так, наприклад, при реалізації заходів по захисту гірничих виробок від затоплення осушуються підземні джерела водопостачання цілих районів, виводяться із сфери сільськогосподарського обробітку цінні земельні угіддя, спостерігається активізація вітрової ерозії, захоронення грунтово-рослинного покриву на величезних площах продуктами дефляції мас гірських порід, що складають гірничі відвали й терикони. Тому, передбачення характеру і масштабів змін природно-геологічних умов необхідне при екологічній оптимізації території (обґрунтуванні раціональних проектів розробки родовищ корисних копалин, визначенні об’ємів робіт по охороні державного земельного, водного, лісового фондів, рекультивації площ, що використовувались під кар’єри, шахтні поля, відвали й терикони).