Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування

Оцінка ризиків – це визначення кількісним або якісним способом ступеня ризику. Важливо встановити, як впливає на результати діяльності конкретний вид ризику і які його наслідки, причому спочатку варто оцінити можливість того, що яка подія дійсно відбудеться, а потім - як вона вплине на економічне положення підприємства.

При якісній оцінці визначають можливі види ризику, а також чинники, що впливають на рівень ризику при виконанні визначеного виду діяльності. Звичайно, якісний аналіз підприємницького ризику проводять на стадії розробки бізнес-плану. При кількісній оцінці ризику використовують статистичний метод оцінки, метод експертних оцінок, використання аналогів.

За допомогою статистичного методу оцінки ризику на основі розрахунку дисперсії, стандартного відхилення і коефіцієнта варіації можна проаналізувати динаміку прибутків, за деякий проміжок часу.

Експертний аналіз може бути реалізований шляхом опрацювання думок досвідчених підприємців і спеціалістів. При використанні аналогів застосовується база даних про ризик аналогічних проектів, дослідницьких робіт. Отримані в такий спосіб дані опрацьовуються для виявлення залежностей із метою урахування потенційного ризику при реалізації нового проекту або угоди.

Відносна оцінка ризику на основі аналізу фінансового стана підприємства - один із самих припустимих у даний час методів оцінки ризику для підприємницьких структур. Фінансовий стан фірми - це комплексне поняття, що характеризується системою абсолютних і відносних показників, що відбивають наявності, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Залежність між фінансовою стійкістю підприємства і ризиком прямо пропорційне: як тільки підприємство стає фінансово нестійким - виникає ризик банкрутства. Аналіз фінансового стана підприємства є одним з елементів попередження банкрутства на самих ранніх стадіях.

Вимірювання невизначених ризиків найчастіше здійснюється розрахунком показників імовірності їх появи.

Залежно від наявних можливостей розрахункової бази, а також характеру випадкових явищ визначаються ймовірності кількох типів: 1) імовірність математична (апріорна); 2) імовірність статистична (апостеріорна); 3) імовірність експертна (естиматична).

Математична ймовірність обчислюється як відношення кількості ситуацій, при яких випадок настав, до кількості ситуацій, при яких можлива поява такого випадку певного виду, за умови, що всі випадки можуть настати з однаковою ймовірністю і що вони взаємонезалежні.

Статистична імовірність - це відносна частота появи випадку певного виду в сукупності всіх можливих випадків.

Визначення експертної імовірності проводиться на підставі об'єктивних фактів, знань та суб'єктивних відчуттів експертами реальної ситуації.

Питання для самоконтролю:

1. Підходи до визначення ризику і страхових ризиків.

2. Основні характеристики страхових ризиків.

3. Класифікація ризиків у страхуванні.

4. Методи оцінки страхових ризиків.

5. Використання ризик-менеджменту у вітчизняній страховій практиці.

6. Характеристика основних етапів управління ризиком.

7. Ризикові обставини і страховий випадок.

8. Математична, статистична та експертна ймовірність ризику.