Контроль якості виконання монтажних робіт

1. Методи монтажу та геодезичне забезпечення точності установки панелей

Зведення великопанельних будинків розподіляється на три цикли:

- роботи нульового циклу;

- зведення надземної частини;

- оздоблювальні та спеціальні роботи.

До початку монтажу панелей нового ярусу вирівнюють поверхню пе­рекриття, здійснюють точну розбивку місць установлення зовнішніх стінових панелей по усьому периметрові захватки (інколи усього будинку), наносять необхідні риски, визначають положення вертикальних швів та плоскостей панелей, закріплюють на поверхові монтажний горизонт.

Зведення цих будинків ведеться методом нарощування у вертикально­му та горизонтальному напрямках, а монтаж панелей - вільним, обмежено вільним способами та способом просторової самофіксації. Для цього вико­ристовують, як правило, баштові обмежено-мобільні крани.

Під час вільного способу монтажу панелі у проектне положення уста­новлюються за допомогою індивідуального монтажного оснащення у вигляді жорстких підкосів зі стяжними муфтами, накидними струбцинами та ін. Під­коси закріплюють до петель у плитах перекриттів або за спеціальні отвори у них (рис. 3.12).

Після закінчення вивірки панелі закріплюють у проектне положення зварюванням закладних частин, арматурних випусків та іншими способами з послідуючим їх антикорозійним захистом та омонолічування швів.

Рис. 3.12 - Монтаж великих панелей вільним способом: а - закріплення зовнішніх стінових панелей; б - послідовність монтажу пане­лей поверху (1, 2...21); 1 - зовнішня панель; 2 - підкіс із струбциною; 3 - 4 -відповідно вертикальні та горизонтальні мітки на панелі; 5 - розбивочні рис­ки на панелі перекриття; 6 - місце кріплення підкосу; 7 - панель перекриття

Рис. 3.13 - Типи монтажного обладнання для монтажу: - в - стінових панелей відповідно безструпцинним підкосом із гвинтовим за­тиском, укороченим підкосам та підставкою для тимчасового кріплення; 1 - панель, 2 - струбцина, 3 - плита перекриття, 4 - петля, 5 - верхня захоп­лююча головка, 6 - гак, 7 - труба підкосу, 8 - натяжна муфта, 9 - універсаль­ний захват, 10 - кінцевий захват

Обмеженовільний спосіб здійснюється за допомогою об'ємних конду­кторів - установників, базових панелей, шарнірних зв'язків та ін. У процесі монтажу, який ведуть в обидва боки від кондуктора, панелі вивіряють за до- помогою каліброваних трубчатих з'єднуючих пристроїв (рис. 3.14).

Цей спосіб дозволяє, у порівнянні з вільним, у два рази скоротити ви­трати ручної праці та машинного часу.

Рис. 3.14 - Монтаж великих панелей обмежено-вільним способом: 1 - кондуктор, 2 - з'єднувальні тяги, 3 - поздовжній базовий створ, 4 - те ж, поперечний, 5 - репер, І-VIII - кондуктори

Спосіб просторової самофіксації полягає в тому, що під час виготов­лення панелей у них з високою точністю закріплюють металеві деталі, які під час з'єднання панелей у процесі монтажу утворюють замкові сполучення. Такі сполучення можна утворити й завдяки спеціальній конструкції панелей (рис. 3.15).

Рис. 3.15 - Монтаж великих панелей способом просторової само-фіксації: а - загальний вигляд монтажу; б - види фіксаторів; 1 - штировий фіксатор; 2 - шайба; 3 - замкова закладна деталь; 4 - лунка; 5-8 - постійні; 5-7 - ті, що не регулюються; 7 - безлюфтовий; 5, 6, 8 - люфтові; 8 - монтажно-експлуатаційні

При цьому монтажне обладнання використовується тільки для першої базової панелі.

Точність монтажу забезпечується комплексом геодезичних розбивоч-них робіт:

- закріплення висей на будівлі із можливістю перенесення їх на вищерозта-шовані поверхи;

- передача по вертикалі основних вісей;

- розбивка проміжних та допоміжних вісей на перекритті кожного поверху;

- розмітка за допомого мірної стрічки положення установочних рисок, що визначають положення панелей, що установлюються на поверсі;

- визначення монтажного горизонту на поверсі за який приймається най­вища точка змонтованого перекриття;

- складання поверхової виконавчої зйомки на якій фіксується положення змонтованих конструкцій відносно розбивочних вісей.

2. Загальні принципи монтажу

Монтаж конструкцій надземної частини ведеться по поверхово, при цьому спочатку створюється жорсткий просторовий блок, а монтаж кожного наступного поверху починається після набором бетоном стиків омонолічу-вання несучих конструкцій не менше 70% проектної міцності. Монтаж конструкцій будинку на захватці починають із установлення панелей зовні­шньої торцевої стіни, рідше одної дальньої, що межує із кутовою, частіше усіх панелей від одного торця до іншого. Потім здійснюють монтаж панелей дальшої від крану вісі будівлі, приєднуючи до раніше змонтованої торцевої панелі та установлюючи їх до кінця захватки; потім послідовно панелі внут­рішньої та ближчої зовнішньої стіни. Після монтажу панелей стін здійсню­ють монтаж елементів східців та перегородок, сантехобладнання і т д. За­ключний етап - монтаж панелей перекриття на захватці.

Основні схеми монтажу великопанельних будинків Послідовність монтажу конструкцій визначається конструктивними особливостями (розташуванням несучих панелей та ін.), наявністю видів мо- нтажного оснащення.

Монтаж із приоб'єктного складу (рис. 3.16).

Рис. 3.16 - Схема монтажу із приоб'єктного складу: 1 - 16 - послідовність монтажу панелей

Конструкції завозяться та розташовуються у зоні монтажного крану заздалегідь у комплекті на поверх. Монтаж ведеться із принципу створення замкнених осередків. Спочатку створюють кутовий осередок чи здійснюють монтаж сходинкової клітини. Установлюють торцеві маячні зовнішні стінові панелі, потім установлюють інші зовнішні стінові панелі та перегородки із утворенням замкненого осередку, після чого здійснюють монтаж плит перек­риття. За використання цього способу потреба у засобах тимчасового кріп­лення - мінімальна.

Монтаж розпочинається із маячних панелей, що стають опорними. Далі продовжують монтаж по принципу замкнених прямокутників, послідов­но установлюючи панелі зовнішніх, внутрішніх поперечних та повздовжніх стін, сходинкові клітини у межах захватки. У останню чергу установлюють панелі перегородок,панелі перекриттів та балконних плит.

Монтаж з транспортних засобів (рис. 3.18).

Рис. 3.18 - Схема монтажу із транспортних засобів: 1 - 18 - послідовність монтажу стінових панелей

Монтаж ведеться за часовим графіком монтажу ув'язаному із графіком доставки конструкцій. У монтажній зоні залишається тільки невеликий запас малотиражних елементів. У процесі монтажу для створення просторової мо­нтажної жорсткості створюють замкнені осередки із однотипних вертикаль­них збірних конструкцій - панелі торцеві, зовнішні, внутрішні повздовжні стіни, поперечні несучі стіни або стін сходинкових клітин.

Монтаж будівлі із поперечними несучими стінами (рис. 3.20), вима­гає монтажу у першу чергу цих стінових панелей. Далі монтаж ведеться тра­диційним методом - дальші від крану зовнішні, внутрішні та ближчі до кра­ну панелі.

Рис. 3.20 - Схема монтажу із поперечними несучими стінами: 1 - 30 - послідовність монтажу стінових панелей

Особливу увагу під час монтажу зовнішніх стінових панелей необхід­но звернути на улаштування стиків. Вони повинні бути не тільки міцними , але і забезпечувати теплоізоляцію внутрішніх приміщень. Прикладом забез­печення теплоізолюючих властивостей є стик приведений на рис. 3.21.

Рис. 3.21 - Стикове з'єднання панелей зовнішніх стін: а - вертикальне; б - горизонтальне; 1 - захисне покриття; 2 - герметизуючий шар мастики; 3 - пружна прокладка; 4 - повітрозахисна прокладка; 5 - тер­мовкладиші; 6 - бетон; 7 - панель

Монтаж конструкцій ВПБ ведуть в такій послідовності:

монтаж шахт ліфтів;

монтаж внутрішніх стін і вентіляційних панелей;

монтаж перегородок;

монтаж елементів добора (СТК, сходових маршів; сходових майданчиків тощо);

монтаж великопанельних підготовок під підлоги;

встановлення віконних і дверних блоків (заповнення отворів);

монтування перекрить;

монтування конструкцій балконів та лоджій;

монтування конструкцій покрівлі.

Для монтажу ВПБ використовують, як правило, баштові крани, які встановлюються по одному на кожні дві блок-секції, що приймаються як одна захватка.

Тимчасове закріплення й вивірення стінових панелей ВПБ виконується по таких варіантах монтажного оснащення: з використанням скорочених підкосів і торцових опор, за допомогою горизонтальних в’язей і з використанням шарнірно-в’язових кондукторів; останній спосіб не знайшов розповсюдження в Україні.

Знімати тимчасові закріплення дозволяється тільки після встановлення постійних в’язей, передбачених проектом.

Під час монтажу вентиляційних блоків необхідно точно суміщувати канали, внутрішня порожнина яких має бути чистою від видавленого розчину. Якщо блоки є димовими, то необхідно ретельно заповнити шви прокладками з жорсткого оргаліту чи іншого матеріалу, який виключить можливість проникнення диму від одного каналу до іншого. Канали для прихованої електропроводки для усунення можливості проникнення в них розчину, після встановлення стінових панелей мають бути заглушені чопами.

Санітарно-технічні кабіни заводського виготовлення слід встановлювати на шар піску завтовшки 10 мм. При цьому необхідно слідкувати за точністю суміщення каналізаційних і водопровідних стояків з відповідними стояками нижчерозташованих кабін. Вивірення кабін відносно прямовисності виконують за допомогою індикатора вертикалі.

При монтуванні сходових майданчиків і маршів вивіряють проектні позначки опорних поверхонь і точки розташування майданчиків у плані. Правильність встановлення сходових майданчиків вивіряють інвентарним шаблоном, який має форму поздовжнього січення маршу. Перевірку виконують у двох точках по ширині маршу.

Монтування сходових маршів виконується тільки після закріплення майданчиків. Сходовий марш подають до місця встановлення під необхідним кутом нахила, який утворюється за допомогою спеціальних вантажозахватних пристроїв (різновисоких стропів, спеціальних захватів тощо). Спочатку встановлюють нижню частину, потім верхню.

Після закінчення монтажу елементів сходових клітин встановлюють постійні чи тимчасові огородження маршів і сходів.

Панелі перекрить вкладають на шар розчину, що розстилається по верху стінових панелей.

Балконні плити й плити перекриття лоджій монтують після вкладання панелей перекриття. Вивірення їх, рихтування в проектне становище й улаштування постійного закріплення виконуються без їх розстропування з застосуванням балконних стійок (рис. 4.17 в).

Після вкладання панелей перекриття замонолічують стики зовнішніх стінових панелей.

Технологічні отвори в панелях внутрішніх стін і перекрить ретельно забивають заздалегідь заготовленими бетонними або гіпсобетонними пробками (чопами) на цементнім розчині.

Монтаж кожного вищерозташованого поверху можна починати тільки після остаточного завершення кріплення конструкцій нижчерозташованого поверху й після досягнення бетоном чи розчином в стиках міцності, вказаної в проекті виконання робіт.