Технологія виконання основних монтажних процесів. Організація будівельного потоку.

У залежності від послідовності монтаж ділять на три етапи:

- улаштування фундаментів та монтаж підземної частини будівлі, ін­коли колон першого поверху;

- монтаж каркасу та плит перекриттів із вивіркою та закріпленням;

- навішування стінових панелей.

Бажано, щоб навішування стінових панелей відставало не менше ніж на один ярус (поверх) від монтажу каркасу.

У будівлях, що мають два та більше температурних відсіків монтаж конструкцій ведуть по захваткам, кожна із яких у межах температурного ві­дсіку. Конструкції на захватках можуть бути змонтовані та передані до зда­вання незалежно одні від одних.

Розмір захваток як правило приймається: по довжині - один темпера­турний відсік довжиною до 72 м; по ширині - уся будівля чи його половина за розташування кранів вздовж повздовжніх сторін будівлі, декілька кроків колон - за розташування кранів всередині будівлі.

Монтаж конструкцій здійснюється роздільним, комплексним чи ком­бінованим методами.

Під час монтажу каркасів малоповерхових та двохпрогонних будівель рекомендується використовувати одиночні кондуктори. За монтажу каркасів багатоповерхових будівель із колонами двоповерховою та більше розрізкою бажано виконувати за допомогою групових кондукторів чи рамно-шарнірних індикаторів (РШІ).

За використання одиночних кондукторів для колон довжиною більше 12 м необхідно використовувати розтяжки чи підкоси.

До монтажу конструкцій на черговому поверсі (ярусі) необхідно:

- закінчити установлення усіх конструкцій каркасу нижчерозташова-ного, здійснити зварювання та омонолічування вузлів усіх змонто­ваних елементів;

- перенести основні розбивочні вісі на перекриття чи оголовки колон, визначити монтажний горизонт та скласти виконавчу схему елемен­тів каркасу раніше змонтованого поверху.

Монтаж конструкцій із використанням одиночних кондукторів.

Рис. - Типи монтажного обладнання для монтажу: а - колони на підколонник, б - колони у фундамент стаканного типу; 1 - ко­лона, 2 - фундамент; 3 - підливка; 4 - кондуктор ХІБІ; 5 - одиночний конду­ктор; 6 - стик колон; 7 - підколонник

За використання одиночних кондукторів монтаж конструкцій бажано виконувати роздільним методом. Спочатку у межах монтажної дільниці установлюють усі колони, вивіряють їх та закріплюють зварюванням та омонолічують. Після установки ригелів, зварювання та омонолічування їх ву­злів починають монтаж елементів сходинкової клітини та укладання плит пе­рекриття. Спочатку укладають плити між колонами, потім основні або про­міжні. Усі плити зварюють із ригелями, а шви між плитами обетонюють.

Підняту колону заводять у хомути кондуктора та плавно опускають на оголовок нижчерозташованої колони. У проектне положення колона приводиться за допомогою гвинтів кондуктору. Відхилення між висями мо­же бути не більше 5 мм, а відхилення від вертикалі не більше 3 мм.

За наявності групових кондукторів (рис. 3. 10) монтаж конструкцій виконується комплексним методом.

За використання групового кондуктору можна здійснювати монтаж колон довжиною до 18 м та сітки 6 х 6 м.

Для забезпечення безперервного потоку робіт комплект монтажного обладнання повинен складатися із чотирьох групових кондукторів. Кріплен­ня кондукторів здійснюється до петель перекриття або до петель фундамен­ту, за монтажу колон у фундаменти стаканного типу.

Рамношарнірні індикатори (РШІ) базової моделі (рис. 3.11) викори­стовують для сітки коло 6 х 6 та двоповерхової розрізки колон. Інші моделі

РШІ переставляють на нову позицію тільки після забезпечення прос­торової розв'язки каркасу та виконання зварювальних робіт передбачених проектом. Після перестановки РШІ на нову позицію у звільнених чарунках здійснюють монтаж перекриття спочатку першого, а потім другого поверхів, при цьому до укладання плит перекриття у чарунках попередньо подають ма­теріали необхідні для улаштування перегородок.

Монтаж багатоповерхових будинків інших конструктивних схем.

Монтаж будинків із без балочним перекриттям має свої особливості, що полягають у наступному:

- основними елементами каркасу є колони, капітелі із центральним отво­ром для оголовка колони, над колонні плити, що укладаються на капітелі у обох напрямках та прогонні плити;

- каркаси завдяки капітелям мають більш високу жорсткість;

- монтаж конструкцій таких будівель можна вести поярусно чи посекційно на усю висоту окремо від зведення зовнішніх та внутрішніх стін, та схо-динкових клітин;

Монтаж конструкцій ведеться у наступній послідовності:

- установлюються та вивіряються колони;

- на верхні торці колон одягаються капітелі;

- на краї капітелей із чотирьох сторін укладають перпендикулярно одна одній плити - балки;

- здійснюють монтаж квадратних плит, які спираються на виступи плит балок та міцно з'єднуються із ними за рахунок зварювання закладних деталей чи випусків арматури.

Монтаж конструкцій другого поверху можна розпочинати не омо-нолічуючи стики та шви нижчерозташованого. Тимчасове кріплення колон здійснюється за допомогою підкосів.

Монтаж багатоповерхових будинків із металевих конструкцій можна вести як вертикальним так і горизонтальним потоком.