Метод визначення бактеріального забруднення молока.

Загальні правила відбирання проб сирого молока для мікробіологічного контролю проводять згідно ДСТУ ISO 707:1997, ДСТУ ISO 2859-1, ГОСТ 26809 та ГОСТ 13928 (назви дивись в списку нормативних посилань).1. Відбирання проб для мікробіологічних досліджень повинна завжди проводити особа, що має досвід у застосованні методики відбирання проб для мікробіологічних досліджень. Ця особа не повинна хворіти будь яким інфекцшним захворюванням. 2. Відібрана проба повинна бути достовірною, та не зазнати пошкоджень та забруднення під час зберігання таабо транспортування. 3. Слід відбирати паралельні проби і зберігати їх на випадок проведення арбітражу. 4. Проби для мікробіологічного контролювання відбирають у стерильний посуд, використовуючи стерильне приладдя та накривають стерильними накривками.5. Обладнання з відбирання проб повинно бути виготовлене з нержавіючої сталі або іншого придатного матеріалу відповідної міцності, який не буде викликати змін у пробі, які зможуть вплинути на результати дослідження. Уci поверхні повинні бути гладкі i вільні від тріщин. Уci кути повинні бути заокруглені. Не дозволено застосовувати несправне, забруднене приладдя Перед використанням обладнання повинне бути сухим. Визначення бактеріальної забрудненості сирого молока за редуктазними пробами. Визначення бактеріальної забрудненості молока проводять методами визначення редуктази. Редуктаза – це фермент, який виробляють мікроорганізми і редуктазні методи базуються на здатності цього ферменту знебарвлювати (метиленовий блактний) чи змінювати колір (резазурин) фарбників. Чим швидше відбувається знебарвлення чи зміна кольору фарбника тим більше в дослідній пробі молока редуктази та мікроорганізмів, які її продукують. І тим самим низька якість молока.Визначення бактеріальної забрудненості молока методами визначення редуктази можуть проводити двома методами: з метиленовим блактиним чи резазурином. Визначати якість молока за редуктазною пробою можна стандартним або прискореним методом.Стандартний метод. У пробірки наливають по 1мл робочого розчину метиленового блакитного (приготування дивись в додатку В) і 20мл досліджуваного молока і змішують шляхом триразового перевертання пробірок. Пробірки вміщують у редуктазник або на водяну баню з термометром з температурою води 37±1°С.Вода в редуктазнику або у водяній бані після занурення пробірок з молоком повинна доходити до рівня рідини в пробірці або бути трохи вище. Температуру води необхідно підтримувати на рівні 37±1°С.Момент занурення пробірок у редуктазник вважають початком аналізу. Спостереження за зміною забарвлення ведуть через 30 хв, через 2 години, 5 годин та більше після початку аналізу.Закінченням аналізу вважають момент знебарвлення молока. При цьому, якщо залишається невеликий кільцеподібний зафарбований шар зверху (близько 1 см) або невелика зафарбована частина внизу пробірки, то на це не зважають. Появу забарвлення молока в цих пробірках при струшуванні не враховують. Залежно від часу знебарвлення молоко відносять до одного із 4 гатунків.Прискорений метод. В пробірки відміряють 10 мл молока і нагрівають його до 38–40°С у водяній бані чи редуктазнику. В нагріте молоко додають 1мл метиленового блакитного, приготовленого аналогічно стандартному методу, але розведеного в 10 разів (1мл робочого розчину, який застосовують при стандартному методі, розводять 9мл дистильованої води. Розчин готують перед постановкою проби).Закінченням аналізу вважають момент знебарвлення молока. Залежно від часу знебарвлення вмісту пробірки визначають клас і якість молока.