Державна влада як складова державно-владного механізму

ДЕРЖАВНЕ ТА РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни

Студента(ки) ІІ курсу групи МО-12-

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

ДонНУЕТ

Донецьк

ЗМІСТ

	Стор.
Змістовий модуль 1 Теоретико-методологічні засади державного та регіонального управління
Тема 1 Основи теорії державного управління ………………………….
Тема 2 Державна влада та державне управління ……………………….
Тема 3 Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
Тема 4 Роль різних гілок влади у процесі державного управління …
Тема 5 Державне управління на регіональному рівні ………………….
Змістовий модуль 2 Конституційні засади побудови структур державного управління в Україні
Тема 6 Система органів державної влади в Україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні …………………………....
Тема 7 Центральні органи виконавчої влади в Україні ………………
Тема 8 Регіональні органи державного управління …………………..
Тема 9 Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні ……………………………………………….............................
Змістовий модуль 3 Менеджмент органу державної влади
Тема 10 Внутрішня організація та управління органу державної влади
Тема 11 Державна служба в Україні …………………………………..
Тема 12 Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері виконавчої влади …………………………………………………....
Змістовий модуль 4 Взаємодія органів публічної влади центральних та регіональних органів управління
Тема 13 Відносини органів публічної влади в системі управління …
Тема 14 Розвиток системи державного та регіонального управління…

Змістовий модуль 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Тема 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

1.1 Державне управління: сутність, зміст та специфіка.

1.2 Системні аспекти державного управління.

1.3 Еволюція науки державного управління. Основні теорії та школи державного управління.

1.4 Методологія, закони та принципи державного управління.

1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління».

1.1 Державне управління: сутність, зміст та специфіка.

Управління — це __________________________________________________

________________________________________________________________________

Розвиток суспільства відбувається під впливом соціального управління.

Соціальне управління — це ____________________________________________

______________________________________________. Воно складається з двох типів: _____________________________________________________________________

Враховуючи природу і субстанційну специфіку суб'єктів управління, розмежовують:

державне управління (суб'єкт управлінського впливу — _________________________),

суспільне управління (суб'єкт управлінського впливу — _________________________), менеджмент (суб'єкт управлінського діяння — ________________________________).

Менеджмент і державне управління є різними формами соціально-економічного управління, які не можна ототожнювати. Управління в бізнесі, зосереджуючись у сфері підприємницької діяльності, _______________________________

_________________, тоді як державне управління - ____________________________

______________________________________. Водночас існує багато спільного у змісті форм цих двох видів управління. Більшість ефективних і дійових управлінських методів, технологій, способів, інструментів народилися та пройшли апробацію саме у бізнесі і лише згодом інтегрувалися в сферу урядового (державного) управління.

Сьогодні у вітчизняній літературі все частіше застосовуються поняття «публічна влада», «публічне управління», що відповідає сучасним тенденціям і практиці функціонування інститутів демократичного суспільства.

Публічна влада, втілюючись у формі ___________________________________, здійснюється системою органів, яка має відповідну назву ______________________. Зазначене поняття охоплює ________________________________________________

________________________________________________________________________

_____________________________________________________________(рисунок 1.1).

У сучасних умовах виокремлюють поняття "публічне управління" - _________

________________________________________________________________________, включає такі складові, як державне управління (суб'єктом є ____________________), муніципальне управління (суб'єкт - _________________________________________), громадське управління (суб'єкт - ___________________________________).

Рисунок 1.1 - Система публічної влади

На сучасному етапі розвитку управлінської науки існують різні підходи до розуміння поняття «державного управління». Серед їх різноманіття виділимо основні:

· державне управління як ______________________________________________,

· державне управління як ______________________________________________

________________________________________________________________________

· державне управління як ______________________________________________.

Враховуючи, що державне управління фактично означає управління справами суспільства з метою досягнення юридично визнаних цілей, можна запропонувати такі його ознаки:

· державне управління — це ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

· державне управління має процесуальний характер, що охоплює процеси цілевизначення (здійснюється ____________________________), цілепокладання (здійснюється _________________) та цілездійснення (здійснюється _______________). Державне управління має політичний та адміністративний аспекти;

· державне управління — це систематично здійснюваний цілеспрямований вплив держави на суспільну систему в цілому або на окремі її ланки з метою ______

________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

· цілі та функції державного управління __________________________________

________________________________________________________________________;

· цілі державного управління ___________________________________________

________________________________________________________________________;

· органи державної влади ______________________________________________

________________________________________________________________________;

· виконавчо-розпорядчу діяльність з реалізації зазначених цілей _____________

________________________________________________________________________;

· державний апарат ___________________________________________________

________________________________________________________________________.

Наведені ознаки дають змогу запропонувати таке визначення категорії "державне управління": державне управління — _________________________________

________________________________________________________________________

Можна виокремити такі характеристики державного управління: __________

________________________________________________________________________

1.2 Системні аспекти державного управління

Системність є властивістю державного управління та основною передумовою його дієвості внаслідок забезпечення належної узгодженості, координації, субординації, цілеспрямованості, раціональності його елементів.

Державне управління належить до виду соціальних систем, тому під час його розгляду слід враховувати властивості, притаманні останнім:

· цілісність - _________________________________________________________;

· адаптивність - ________________________________________________________;

· структурність - _____________________________________________________;

· здатність до самоуправління, самоорганізації - __________________________.

Система державного управління може бути представлена як єдність таких складових: _______________________________________________________________

________________________________________________________________________

Суб'єкт управління - _________________________________________________

________________________________________________________________________

У державному управлінні до суб'єктів управління належать: органи виконавчої влади (_________________________________________________________

_______________________________________________________________________);

керівники і керівний склад цих органів (________________________________

_______________________________________________________________________).

Об'єкт управління - __________________________________________________

________________________________________________________________________.

Слід зазначити, що між суб'єктом і об'єктом державного управління не існує абсолютних меж: система, яка управляє, будучи суб'єктом відносно того чи іншого об'єкта, сама, в свою чергу, може бути об'єктом управління з боку іншого суб'єкта.

Суб'єкт управління забезпечує реалізацію інтересів певної соціальної спільноти - народу, певної верстви суспільства, нації, професії тощо.

Об'єктам управлінської діяльності органів державної влади притаманні такі властивості:_____________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Взаємодіючи, суб'єкт і об'єкт утворюють _______________________________.

Державно-управлінські відносини – це __________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Відносини між суб'єктами і об'єктами можуть мати субординаційний та координаційний характер.

Субординація є ______________________________________________________

________________________________________________________________________

Водночас підпорядкованість характеризується різним рівнем повноти: повна підпорядкованість(підлеглість),часткова підпорядкованість; лінійне підпорядкування,функціональна підпорядкованість;загальне підпорядкування,безпосереднє підпорядкування, оперативне підпорядкування,співпідпорядкування.

Координація означає _________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Виокремлюють два види координації: вертикальну (між вищим і нижчим органами виконавчої влади) і горизонтальну (між двома або більше органами державної влади, що перебувають на одному організаційному рівні управлінської системи).

Реординаційні відносини ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Отже, особливістю сучасного державного управління є те, що об'єкт не тільки підпорядковується, але й відповідним чином впливає на органи влади, вимагає від них певних дій.

Виокремлюються також «формальні» (офіційні) і «неофіційні», а також відносини «організації» та «дезорганізації».

1.3 Основні теорії та школи державного управління

Державне управління стоїть перед дилемою у своїх спробах створити всеохоплюючу теорію державного управління, яка б синтезувала раціональні підходи раніше сформованих теорій і сприяла підвищенню його ефективності.

Представник школи наукового управління Фредерік Тейлора (1856— 1915) є визнаним засновником руху, відомого під назвою __________________________. Тейлор сформулював _____________________________ і вперше показав, що саме вона має брати на себе всю ініціативу щодо планування, організації праці, навчання персоналу аж до підбору знарядь праці на кожному робочому місці.

Першим, хто звернув увагу на можливість і необхідність застосування досягнень нової науки управління в діяльності органів державного управління, був француз Анрі Файоль (адміністративний підхід). Припускаючи, що основні принципи теорії управління однакові як для управління великим підприємством, так і для державного управління, він зробив спробу визначити __________________________

_____________________________________________. Файоль вважав, що процес управління складається з таких складових: ___________________________________

________________________________________________________________________.

У результаті своїх досліджень А. Файоль сформулював принципи правильного функціонування органів управління. Він виклав їх у 14 пунктах: розподіл роботи; авторитет керівництва; внутрішня дисципліна; єдність керівництва; єдність видання розпоряджень; підпорядкування індивідуальних інтересів більш загальним інтересам; винагорода; централізація; внутрішня ієрархія; порядок; рівність прав і обов'язків; стабільність персоналу; вимога виявлення ініціативи адміністративним персоналом; єднання персоналу.

Метою класичної школи (А. Файоль, Л. Урвік, Дж.Д. Муні, А.К. Рейлі, Ал.П. Слоун) було забезпечення ефективності роботи всієї організації, визначення універсальних принципів управління. З погляду управління державою "класична" школа

________________________________________________________________________

Теорія бюрократії. Світове визнання здобула теорія "ідеальної бюрократії, або бюрократичної організації" М. Вебера. На думку М. Вебера, можна побудувати суспільство і забезпечити його ідеальне функціонування за допомогою спеціальних управлінських організацій — бюро із суворою ієрархічною підлеглістю, які розглядаються як форма влади демократичного управління, умовою ефективного функціонування яких є дотримання таких принципів: _________________________________

________________________________________________________________________

У теорії термін "бюрократія" використовується як синонім слів "управління", "адміністрування".

Школа людських відносин (М.П. Фоллет, Е. Мейо, А. Маслоу) пропонувала використовувати прийоми регулювання відносин між працівниками не тільки економічного плану, _________________________________________________________

____________________________________________. Основний акцент було спрямовано на організацію як людську систему, на соціологічні та соціально-психологічні аспекти поведінки її співробітників.

З появою теорії людських відносин з'явилася зацікавленість у таких нових аспектах управління, як _____________________________________________________

Біхевіористична теорія (К. Арджіріс, Р. Лайкерт, Д. Мак- Грегор, Ф. Герцберг) зосередила свою увагу на _____________________________________________

________________________________________________________________________

Наука управління або кількісний підхід безпосередньо пов'язані з використанням таких напрямів науки, як ____________________________________________

Процесний підхід розглядає управління як процес, як діяльність, тобто як здійснення певної серії взаємопов'язаних послідовних дій, що становлять собою управлінські функції.

Системний підхід розглядає організацію як відкриту систему, що складається з певної кількості взаємопов'язаних підсистем.

Ситуаційний підхід має надати можливість прямо використовувати досягнення науки в конкретних ситуаціях і умовах.

У процесі пошуку ефективних адміністративно-управлінських моделей в науці і практиці державного управління сформувались нові теоретико-методологічні підходи, зокрема:

· концепція та практика нового державного менеджменту (new public management);

· теорія суспільно-політичних мереж (social-political networks);

· концепція нового способу управління — "врядування" (governance).

Основу концепції нового державного менеджменту становлять ___________

____________. До концептуальних засад нового державного менеджменту належать:

· орієнтація на результати при ухваленні державно-управлінських рішень;

· скорочення управлінських витрат, штату, ресурсів та урядових функцій;

· зменшення сфери управлінського контролю (дерегуляція, прозорість і відкритість діяльності державного сектора, удосконалення механізмів звітування та моніторингу);

· децентралізація, впровадження принципу субсидіарності;

· створення конкурентної основи діяльності органів державної влади;

· надання державним менеджерам більшої свободи у виборі засобів для досягнення поставлених цілей та посилення їх особистої відповідальності;

· систематична оцінка успішності впровадження урядових програм.

Концепція суспільно-політичних мереж визначає підходи до вдосконалення управління публічними справами на основі формування певної сукупності інтегрованих державних та недержавних утворень у різних сферах суспільного життя, учасники яких ______________________________________________________________

________________________________________________________________________

Сутність концепції врядування полягає у залученні до управління всіх соціальних інститутів: _________________________________________________________. Основними положеннями концепції врядування є такі:

· децентралізація системи державного управління, розвиток партнерства з бізнес-структурами та взаємодії з громадськістю;

· перехід від адміністрування розвитку соціуму до надання йому послуг;

· професіоналізація державної служби.

Залежно від предмета, концепцій, принципів державного управління в зарубіжних країнах сформувались певні школи державного управління.

Європейська школа. У європейських країнах державне управління ґрунтується на традиціях _______________________, яке вводить його у площину юридичної науки і практики. Правові норми визначають межі влади, за допомогою якої державне управління здійснює свої функції.

Американська школа.В американському сприйнятті державне управління є комплексною сферою відносин, яка складається з багатьох галузей знань (економіки, організації, кібернетики, психології, соціології), сфокусованих на процесах і функціях управління. Американська концепція державного управління, що виросла з теорії і практики промислового і фінансового менеджменту, на відміну від європейської моделі, спирається ___________________________________________________________

________________________________________________________________________

У системі ООН у грудні 2001 р. був утворений орган - Комітет експертів з питань державного управління, до складу якого ввійшов представник України.

Становлення та розвиток державного управління в Україні. З 1997 р. в Класифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД) «Державне управління» зафіксоване як один з двадцяти основних видів діяльності (секція L розділ 75).

Неможливість охоплення державного управління жодною іншою галуззю зумовила також уведення постановою Кабінету Міністрів України від 1997 р. до Переліку напрямів та спеціальностей підготовки фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями окремої галузі підготовки - «Державне управління».

Національна Академія державного управління при Президентові України (функціонує з 1992 р.) - головний загальнонаціональний вищий навчальний заклад у системі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування І-ІV категорій посад та їх кадрового резерву в Україні.

З метою посилення впливу галузі науки державного управління на процеси державотворення у 2006 р. було утворено Всеукраїнську громадську організацію «Українська академія наук з державного управління» (УАНДУ).

1.4 Методологія, закони та принципи державного управління

Державне управління як наука і мистецтво. До складу науки державного управління входять дві взаємопов'язані частини: ______________________________

__________________________. Якщо теорія управління орієнтована, в основному, на відображення раціонального аспекту реальних систем управління, їх загальних закономірностей і моделей, то мистецтво управління визначається навичками, інтуїцією, здібностями людей, їх умінням творчо застосовувати управлінську науку в практиці з урахуванням конкретних особливостей функціонування об'єкта і суб'єкта державного управління.

Методологія державного управління.

Об'єктом дослідження науки державного управління є ____________________

________________________________________________________________________

Предметом науки державного управління є організація, форми і закономірності функціонування системи органів виконавчої влади.

Виходячи з об'єкта і предмета, основними напрямами досліджень науки державного управління визначають такі:_________________________________________

________________________________________________________________________

В управлінській науці вирізняють три групинайважливіших методівдослідження:

· загальні методи дослідження явищ і процесів управління;

· логічні методи пізнання;

· емпіричні методи дослідження.

До загальних методів належать:

________________________________________________________________________

Другу групу становлять логічні методи пізнання:

________________________________________________________________________

До третьої групи належать методи емпіричних досліджень:

________________________________________________________________________

Закони державного управління - відображають найбільш істотні, загальні та стійкі відносини залежності в суспільстві через констатацію об'єктивних, необхідних, повторюваних зв'язків між процесами і явищами:

________________________________________________________________________

Принципи державного управління — це закономірності, відносини, взаємозв'язки, керівні засади, на яких ґрунтуються його організація та здійснення і які можуть бути сформульовані в певні правила:

________________________________________________________________________

1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління»

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сукупність теоретичних, методологічних, законодавчих та практичних положень, пов’язаних з ефективністю реалізації механізму державного та регіонального управління, а також система органів державної влади в Україні.

Міждисциплінарні зв’язки: викладання навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління» базується на знаннях з дисциплін: «Управління безпекою бізнесу», «Етика бізнесу», «Офісний менеджмент», «Соціологія ринку»; дисципліна «Державне та регіональне управління» тісно пов'язана з дисциплінами «Теорія організації», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Менеджмент торговельного підприємства».

Метою викладання навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління» є формування у студентів сучасного мислення та спеціальних знань у галузі управління на національному та регіональному рівнях; набуття умінь та формування компетенцій, необхідних для виконання функцій та реалізації повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Державне та регіональне управління» є опанування відповідної сукупності знань, вмінь та навичок, які повинні сприяти загальнопрофесійній підготовці майбутніх фахівців і забезпечити належне виконання ними покладених завдань у сфері державного та регіонального управління, розвиток наукового світогляду, забезпечення зацікавленості студентів у активній навчальній і науково-дослідній роботах.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

· теоретико-методологічні засади формування загальнодержавної та регіональної політики;

· закономірності управління на державному та регіональному рівнях;

· особливості державного управління в різних сферах суспільного розвитку та на різних рівнях;

· методичні та організаційні основи управління розвитком суспільства;

· існуючі моделі державного управління, вітчизняну систему та структуру органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх компетенції;

· законодавчі та нормативно-правові засади діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

· концептуальні засади реформування системи державного управління та місцевого самоврядування, напрями вдосконалення управління національним та регіональним розвитком.

вміти :

· застосовувати набуті знання у практичній управлінській державотворчій діяльності на державному та регіональному рівнях;

· ефективно реалізовувати державно-владні повноваження;

· здійснювати менеджмент органу державної влади;

· оцінювати ефективність державного управління.

Програма навчальної дисципліни складається з 4-х змістових модулів:

1. Теоретико-методологічні засади державного та регіонального управління.

2. Конституційні засади побудови структур державного управління в Україні.

3. Менеджмент органу державної влади.

4. Взаємодія органів публічної влади центральних та регіональних органів управління.

Тема 2 ДЕРЖАВНА ВЛАДА ТА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

2.1 Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.

2.2 Державна влада як складова державно-владного механізму.

2.3 Цілі державного управління.

2.4 Функціональна структура державного управління.

2.5 Сутність і систематизація методів державного управління.

2.6 Організаційна структура державного управління.

2.7 Світовий досвід державного управління.

2.1 Держава як суб’єкт управління суспільними процесами

Держава — це ______________________________________________________

________________________________________________________________________

Розглянемо характеристики держави та її управлінську взаємодію із суспільством:

1. Держава розглядається як _____________________________________________

________________________________________________________________________

2. Держава є формою ___________________________________________________

________________________________________________________________________

3. Держава має керуватися ______________________________________________

________________________________________________________________________

4. Держава становить собою механізм віддзеркалення та забезпечення _________

________________________________________________________________________

5. Більшість країн на шляху інформаційного розвитку суспільства стикаються з проблемами, _____________________________________________________________

6. Держава через власні механізми та апарат _______________________________

________________________________________________________________________

7. Держава виступає як _________________________________________________

________________________________________________________________________

Основним завданням держави є ________________________________________

________________________________________________________________________

Можна виділити декілька суспільних функцій держави: ___________________

________________________________________________________________________

У процесі суспільного розвитку сформувались різні типи держав, які поділяються:

· за класовою природою: рабовласницькі, феодальні, буржуазні, соціалістичні;

· формою правління: монархічні, республіканські, президентські, парламентські;

· устроєм політичної організації: унітарні, федеративні, конфедеративні;

· характером політичного режиму: демократичні, авторитарні, тоталітарні, диктаторські, деспотичні, ліберальні тощо.

Залежно від того, за яким принципом відбувається структурування держави, формуються різні системи державного управління, а саме:

Класова система. Держава = ∑ класів (каст). Система державного управління ______________________________________________________________________

Галузева система. Держава = ∑ галузей народного господарства. Державний розвиток _______________________________________________________________ Галузева система є основою управління народним господарством України. Вищій виконавчій орган - Кабінет Міністрів України - складається з міністрів, керівників галузей народного господарства.

Регіональна система. Держава = ∑ територій. Галузі народного господарства перетворюються з мети на засіб розвитку, __________________________________

_____________________________. Сталий розвиток територій стає базовим поняттям. Регіональний підхід у державному управлінні західноєвропейських країн почав реалізовуватись в 70 - 80-х роках XX ст.

У розвинутих країнах відбувається пошук оптимальної структури демократичної, соціальної, правової держави з ринковою економікою.

Істинна сутність демократичної держави виражається у такій організації державної влади в суспільстві, яка ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Сутність соціальної держави забезпечує така організація державної влади у суспільстві, за якої: _______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Серед основних умов, яким повинна відповідати правова держава, виокремлюють: __________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Державна влада як складова державно-владного механізму

Державна влада - це _________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Муніципальна влада - це ______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Політичне управління - це ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Для політичного управління характерна численність об'єктів, які утворюють такі основні види: ________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ефективність функціонування державно-владного механізму прямо залежить від політичного режиму. Політичний режим є ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні види політичних режимів:

1) Демократія — ____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Демократизація розглядається як процес, під час якого суспільство, держава, їх структури та інститути виробляють у собі або залучають ззовні демократичні форми, удосконалюють механізми врахування інтересів людини, її знань, досвіду у процесах управління.

Розрізняють дві основні форми демократії:

1.1) Пряма (ідентитарна) демократія - передбачає постійну участь усіх громадян у розробці рішень, відсутність відмінностей між державою і суспільством; її форми: загальнодержавні і місцеві (локальні) референдуми, вільні вибори й обговорення, на низовому соціологічному рівні — загальні збори громадян, конференції і з'їзди їх представників (у рамках місцевого самоврядування).

1.2) Опосередкована (репрезентарна, представницька) демократія - розглядається як найбільш оптимальна форма демократичної організації влади та суспільства, для неї характерні: суверенітет народу, представництво, верховенство закону, поділ влади, політичний, економічний та ідейний плюралізм, гласність.

2) Авторитаризм - є протилежністю демократичного режиму, містить різні види автократії (самоуправства, самодержавства), тоталітарних режимів, диктатур режимів особистої влади і деспотичних правлінь. Авторитарне керівництво суспільством означає _______________________________________________________

________________________________________________________________________

2.1) Тоталітарний режим — __________________________________________

________________________________________________________________________

Тоталітаризм має яскраво виражений репресивний характер.

2.3 Цілі державного управління

Цілі державного управління, як правило, проголошуються і фіксуються у спеціальних державно-управлінських рішеннях — конституціях, спеціальних законах, стратегіях розвитку країни, концепціях і програмах діяльності уряду тощо.

Ціннісна орієнтація цілей України розкривається у ст. 3 Конституції України, де чітко зазначено, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави".

Цілі держави полягають у тому, щоб сприяти матеріальному і духовному розвиткові свого народу.

Ієрархія цілей державного управління:

1) За джерелом виникнення й змістом основні види цілей:

· ___________________________________________________________________

Вони певним чином уточнюються конкретизованими цілями, які є нижчим рівнем цілей порівняно з основними, а саме:

· ___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

За критерієм масштабності цілі державного управління також поділяють на:

· ___________________________________________________________________

Формування цілей державного управління суттєво ускладнюється внаслідок впливу на цей процес таких негативних факторів: _____________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У процесі цілевиявлення важливе значення має використання такого способу, як побудова "дерева" цілей, який дає змогу сформувати структуру цілей державного управління, розмістити їх у строгій логічній послідовності, прослідкувати взаємозв'язки і взаємозалежності між цілями різного змісту.

Цілі державного управління, представлені в певному "дереві", мають відповідати таким вимогам:

· виходити з об'єктивних закономірностей і тенденцій суспільного розвитку й діяльності людей;

· бути соціально мотивованими;

· бути науково обґрунтованими;

· бути системно організованими, включати в певній послідовності цілі стратегічні, тактичні й оперативні, загальні й часткові, головні й забезпечуючі;

· бути забезпеченими в ресурсному відношенні.

<12 3 4 5 6 7 >

Дата добавления: 2015-08-11; просмотров: 3855;