Індосамент векселя

Індосамент - це спеціальний напис на векселі, по якому векселедержатель передає все або тільки певні права набувальнику векселя.

Особливості передачі простих і переказних векселів за індосаментом визначаються статтею 11 Уніфікованого закону про переказний і простий векселі. Відповідно до якої будь-який вексель може бути переданий за допомогою індосаменту. Не індосуються тільки векселя, видані з обмовкою, що виключає можливість їх подальшої передачі. У разі порушення заборони і здійснення індосаменту наступним векселедержателем індосант не нестиме відповідальності перед суб'єктами підприємницької діяльності, на користь яких був зроблений індосамент.

При здійсненні індосаменту векселедавець передає отримувачу векселя всі або тільки певні права по векселю.

Розрізняють наступних осіб при індосаменті:

індосант - векселедержатель, що передав вексель;

індосат - векселедержатель, що отримав вексель по індосаменту.

На операції з індосаменту векселів не розповсюджуються обмеження, що діють при їх видачі та передбачені ЗУ «Про обіг векселів в Україні». Зокрема можливість видачі векселів тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На відміну від первинної видачі векселя, його передача по індосаменту може здійснюватися як до постачання товару, виконання робіт, надання послуг, так й після них.

Індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим та може бути здійснений тільки на повну суму векселя. Частковий індосамент є недійсним.

За формою написання індосамент може бути іменним або бланковим.

Іменний індосамент повинен містити два необхідні атрибути: вказівка нового векселеотримувача (індосата), а також підпис особи, що передає вексель (індосанта).

Бланковий індосамент повинен містити тільки підпис особи, що передає вексель, при цьому новий набувальник в нім не вказується. Аналогічну силу має індосамент на пред'явника.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Уніфікованого закону про переказний і простий векселі запис про індосамент проводиться на зворотному боці векселя або на приєднаному до нього додатковому листі (алонжі). Додатковий лист використовується у випадку, якщо на зворотному боці векселя немає вільного місця для здійснення записів. Оскільки вексель повинен заповнюватися на державній мові, то на території України як заповнення самого векселя, так і здійснення решти всіх написів (зокрема про індосамент) проводиться українською мовою. Індосамент повинен бути підписаний індосантом - векселедержателем. Як правило, якщо вексель індосує юридична особа, то індосамент підписується керівником або головним бухгалтером, підписи яких завіряються печаткою.

Статтею 15 Уніфікованого закону про переказний і простий векселі передбачено, що індосант, якщо не обумовлене зворотне, відповідає за акцепт і за платіж по векселю. У зв'язку з цим учасникам вексельних операцій необхідно знати, що всі суб'єкти підприємницької діяльності, що видали, акцептували, індосували вексель, є солідарно зобов'язаними перед його утримувачем. Таким чином, вексельним законодавством передбачено, що утримувач векселя має право на отримання коштів не тільки від векселедавця (платника), але й від інших векселезобов’язанних осіб. Тому при здійсненні індосаменту індосант набуває умовного зобов'язання перед третьою особою - векселедержателем. В тому випадку, якщо вексель не буде сплачений векселедавцем (платником), утримувач векселя може зажадати оплати по векселю від індосанта.

Індосант може зняти з себе відповідальність по векселю, включивши в текст передавального напису спеціальну обмовку «Без обороту на мене», «Без відповідальності» або іншої рівнозначної обмовки.

Таким чином при передачі векселя по індосаменту виникають наступні юридичні наслідки, які впливають на порядок обліку даного виду цінних паперів:

для індосата:

· право вимагати платіж від платника по векселю;

· право вимагати платіж від всіх солідарних боржників по векселю (векселедавця, індосантів, аваліста);

· право передати вексель шляхом здійснення індосаменту або без нього (якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника);

· право передати вексель в заставу, на облік в банк і т.п.

у індосанта виникає зобов'язання сплатити грошові кошти в певний момент часу по векселю.