Узагальнена структура комп’ютерної мережі

Комп’ютерна мережа – це інформаційно-обчислювальна система, що складається з двох і більше комп’ютерів, об’єднаних між собою системою передачі інформації (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структура комп’ютерної мережі,

де: АС – абонентська система

Залежно від кількості комп’ютерів та їхнього розташування в мережі система передачі даних може мати різний рівень складності. Найпростіша система передачі інформації складається лише з одного каналу зв’язку. У мережах з великою кількістю комп’ютерів, розміщених на значних відстанях один від одного, система передачі інформації є досить складною телекомунікаційною системою.

За функціональним призначенням комп’ютери, що входять до комп’ютерної мережі, поділяють на головні (host) і абонентські. Головні комп’ютери мають значні обчислювальні потужності та великий об’єм пам’яті і надають свої ресурси абонентам мережі. Доступ абонентів до мережевих ресурсів здійснюється за допомогою абонентських систем (АС). Абонентські системи складаються з комп’ютерів і пристроїв взаємодії з мережею – мережевих контролерів.

Будь-яка комп’ютерна мережа характеризується своєю архітектурою, яка визначається її топологією, протоколами, інтерфейсами, мережевими технічними і програмними засобами.

Топологія – це відображення структури зв’язків між основними елементами комп’ютерної мережі.

Протоколами називаються правила взаємодії функціональних елементів мережі.

Інтерфейси – це засоби взаємодії функціональних елементів мережі. Слід зазначити, що функціональними елементами можуть бути як окремі пристрої, так і програмні модулі. Відповідно до цього існують апаратні й програмні інтерфейси.

Мережевими технічними засобами називаються різноманітні пристрої, які забезпечують об’єднання комп’ютерів в єдину мережу. До цих пристроїв належать мережеві контролери, вузли комутації, тощо.

Мережеві програмні засоби керують роботою комп’ютерної мережі і забезпечують відповідний інтерфейс з користувачами. Такими засобами є мережеві операційні системи і прикладні програми.

Кожна із складових архітектури комп’ютерної мережі описує її окремі властивості, і тільки їх сукупність характеризує всю мережу загалом. Отже, вибір комп’ютерної мережі зводиться до вибору її топології, протоколів, апаратних засобів і мережевого програмного забезпечення. Кожна з цих компонентів є відносно незалежною. Наприклад, у мережах, що мають однакові топології, можуть використовуватися різні методи доступу, протоколи і мережеве програмне забезпечення. І навпаки, у мережах з різною топологією можуть застосовуватись однакові протоколи і мережеве програмне забезпечення. Це розширює можливість вибору найоптимальнішої архітектури комп’ютерної мережі.