Система адресації в Internet

Існують два види адрес: ІР-адреса і доменна адреса. ІР-адреса складається із чотирьох груп десяткових цифр, розділених крапками, наприклад, 121.53.27.97. (вся адреса також закінчується крапкою). Кожний комп'ютер у мережі має унікальну ІР-адресу, але запам'ятовувати такі імена складно, тому користувачі звичайно використовують систему доменних імен (Domain Naming System). При цьому враховується фізична будова мережі, при якій кожна локальна мережа або окремий комп'ютер користувача являє собою простий домен, що входить у домен свого провайдера. Ті, у свою чергу, є складовими домену регіонального провайдера й т.д.

Повне доменне ім'я являє собою послідовність розділених крапкою імен доменів, причому крайнє праворуч ім'я – це ім'я домену самого верхнього рівня, що вказує на організаційну ознаку або країну, до якого відноситься домен. Перед ім'ям цього домену стоїть доменне ім'я регіону ( області, міста ), перед ним – доменне ім'я провайдера й т.д., аж до імені найпростішого домену. Кожний домен у повному імені є підмножиною того домену, ім'я якого указане праворуч від нього. Наприклад, повне доменне ім'я eko.atlas.dp.ua належить деякій локальній мережі, що перебуває на Україні (ім'я національного домену – ua), у Дніпропетровській області (ім'я регіонального домену – dp). Просте ім'я eko належить кінцевому користувачеві, ім'я atlas відповідає домену провайдера, за допомогою якого домен eko підключений до Internet.

Адреса, що вводиться у вікно броузера, крім доменного імені, містить ще деякі елементи. Як приклад розглянемо адресу Web - сторінки Національної бібліотеки України ім. В. И. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/db/. У цій адресі http:// указує на тип протоколу ( саме цей протокол застосовується при перегляді Web – сторінок ), www говорить про звертання до Web–сервера, nbuv.gov.ua являє собою доменне ім'я Web-сервера бібліотеки, а db – це ім'я конкретної Web–сторінки, розміщеної на сервері.