Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду
Найвищий керівний орган МВФ - Рада керівників, в якій кожна країна (член Фонду) представлена управляючим і його заступником, урядами відповідних країн, що призначаються на п'ятирічний термін (це, як правило, міністри фінансів і керівники центральних банків). Рада керівників збирається один раз на рік та вирішує принципові питання (прийом і виключення країн-членів, переглядання часток у капіталі Фонду, вибори виконавчих директорів тощо). Рада керівників обирає зі свого складу голову.
Нинішній Статут МВФ передбачає, що Рада керівників може винести ухвалу про створення нового постійного органу управління - Ради на рівні міністрів країн-членів для спостереження за регулюванням і адаптацією світової валютної системи. Але він ще не створений, і тому його робочими органами, які готують для нього необхідні матеріали, є 2 комітети. Перший - заснований у 1974 році Тимчасовий комітет (повна назва - Тимчасовий комітет Ради керівників з питань міжнародної валютної системи) складається з 24 керівників МВФ, проводить засідання 2 рази на рік; звітує перед Радою керівників про роботу з регулювання міжнародної валютної системи, а також розробляє пропозиції про внесення поправок до Угоди про МВФ. Проте, на відміну від передбачуваної Ради, Тимчасовий комітет не має повноважень для ухвалення директивних рішень.
Другий - Комітет розвитку (повна назва - Об'єднаний міністерський комітет Рад керівників МВФ і МБРР з передачі реальних ресурсів країнам, що розвиваються) складається з 24 керівників від МВФ і МБРР, проводить консультації та інформує вказану Раду керівників з питань, які стосуються країн, що розвиваються. Він розробляє рекомендації про ширше застосування статистичних даних при складанні платіжних балансів, координує проведення базового статистичного обстеження портфельних інвестицій і здійснює дослідження з реєстрації потоків, пов'язаних з фінансовими коштами деривативного характеру.
Виконавчим органом є Директорат (Виконавча рада), що складається з 24 директорів, з яких 5 призначаються Великобританією, Німеччиною, США, Францією і Японією, 3 представляють одну з країн - Китай, Росію, Саудівську Аравію і 16 обираються від решти країн за географічною приналежністю.
Директорат несе відповідальність за ведення справ Фонду і працює в його штаб-квартирі у Вашингтоні. Директорат призначає директора, який очолює адміністративний апарат Фонду і відає поточними справами. За традицією, ним є європеєць. У керівних органах голоси визначаються відповідно до розміру квот. Кожна країна має 250 голосів плюс 1 голос на кожних 100 тис. одиниць СДР її квоти. Рішення ухвалюються простою більшістю (не менше половини) голосів, а з найбільш важливих питань - спеціальною більшістю (85 % голосів - стратегічного характеру, і 70 % - оперативного). Оскільки найбільшу кількість квот у МВФ мають провідні країни Заходу (США - 17,5; Японія - 6,3; Німеччина - 6,1; Великобританія і Франція - по 5,1; Італія - 3,3 %), а в цілому 25 економічно розвинених держав - 62,8 %, то ці країни контролюють і направляють його діяльність в своїх інтересах. Необхідно зазначити, що США, а також країни ЄС (30,3 %) можуть накладати вето на ключові рішення Фонду, оскільки їх ухвалення вимагає кваліфікованої більшості голосів (85 %). Роль інших країн в ухваленні рішень невелика, враховуючи їх незначні квоти (Росія - 3,0, Китай - 3,0, Україна - 0,69, Казахстан - 0,17 %).
Дата добавления: 2015-08-04; просмотров: 525;