Валютний курс

Центральний банк Англії може впливати на валютний курс, використовуючи золотовалютні запаси країни. Він може управляти запасами від імені Казначейства. Резерви містяться на спеціальному рахунку, який називається Валютний вирівнюючий рахунок (Exchange Equalisation Account). Цей рахунок було утворено ще в 1930-х роках з метою виявлення непередбачених коливань у вартості фунта стерлінгів на зовнішніх ринках. Процес, відомий як валютна інтервенція, полягає в тому, що Банк Англії купує фунти стерлінги за іноземну валюту, коли необхідно стримати падіння курсу, або продає їх, намагаючись стримати зростання курсу. Будучи членом механізму валютних курсів (ERM - exchange rate mechanism) з 8 жовтня 1990 p., Великобританія була зобов'язана підтримувати курс національної валюти в певних межах відносно іноземних валют. Після виходу з ERM 16 вересня 1992 р. Великобританія перейшла до плаваючого валютного курсу.

Короткострокові відсоткові ставки і валютна інтервенція є головними інструментами монетарної політики у Великобританії. У минулому використовувалися й інші інструменти. Наприклад, на початку 1980-х років Банк Англії продав більше цінних паперів для покриття державного боргу, ніж було необхідно для задоволення потреб уряду з метою зменшення грошової маси в обігу.

Така політика була припинена в 1985 р. Інші інструменти передбачали встановлення спеціальних обмежень банківського кредитування (скасовані в 1971 p.); вимоги до банків містили резерви в Банку Англії відповідно до того, наскільки швидко зростали обсяги їхніх вкладів (скасовані в 1980 p.); видання інструкцій з банківського кредитування, спрямованого на зменшення обсягу видачі кредитів клієнтам.