Регулювання теплових навантажень.
Задачею регулювання є приведення у відповідність режимів відпустки теплоти та режимів споживання теплоти.
Регулювання поділяється на:
1.Центральне регулювання, яке здійснюється на джерелі теплоти.
2.Групове регулювання, яке здійснюється для груп споживачів в центральному тепловому пункті.
3.Місцеве регулювання, яке здійснюється для споживання в одній будівлі та в ІТП.
4.Індивідуальне регулювання, яке здійснюється безпосередньо біля пристрою який споживає теплоту.
Залежно від способу регулювання його поділяють на:
- автоматичне;
- ручне.
Тепловіддачу опалювального приладу визначають за формулою:
, ( 3.1 )
де - коефіцієнт теплопередачі від гріючого теплоносія (води) до навколишнього
середовища, Вт/ ;
- площа поверхні опалювального пристрою;
- різниця температур;
=
- коефіцієнт теплопередачі від поверхні опалювального пристрою до внутрішнього
повітря;
- площа поверхні;
- температура на поверхні опалювального пристрою;
- середня температура теплоносія в опалювальному пристрої, ;
- температура внутрішнього повітря.
Для гріючого теплоносія кількість теплоти яка передається в приміщення визначається за формулою:
, ( 2.16 )
де - теплоємність;
- витрата води через опалювальний пристрій;
- різниця температури води на вході та виході з опалювального пристрою;
- час роботи опалювального пристрою.
Регулювання теплових навантажень можна здійснити шляхом зміни:
1) температури теплоносія (якісне регулювання);
2) витрати теплоносія (кількісне регулювання);
3) температури та витрати теплоносія (якісно-кількісне регулювання);
4) часу роботи системи теплопостачання (переривчасте регулювання або регулювання перепустками).
Дата добавления: 2015-08-04; просмотров: 677;