Організація розвідки вогнища хімічної аварії

Хімічна розвідка і хімічний контроль є одними з основних заходів і спрямовані на розпізнавання обстановки в районі аварії.

Виявлення хімічної обстановки досягається:

— розвідкою району аварії для визначення меж і зони зараження, оцінкою кількості викинутої (що вилився) речовини і щільності зараження місцевості, визначенням напрямів поширення рідкої і парогазової фази;

— визначенням масштабів і міри зараження, контролем за їх зміною в часі;

— уточненням можливості перебування в районі аварії без засобів захисту після ліквідації зараження;

— відбором проб, повітря, ґрунту, води, змивів з устаткування, будівель, споруд і техніки.

Хімічний контроль включає:

— визначення міри зараження СДОР устаткування, будівель, споруд, техніки, повітря, ґрунту і джерел води в районі аварії, спостереженням за її зміною за часом;

— встановлення можливості безпечного перебування сил ЦЗ і населення в районі аварії без засобів захисту.

Враховуючи швидкотечію надходження СДОР в довкілля і формування їх вражаючих концентрацій, час грає вирішальну роль.

Перша інформація про формування небезпечних концентрацій СДОР, напрям поширення зараженого повітря, як правило, поступає від стаціонарних хімічних датчиків, що встановлюються в цехах, на території підприємства і в санітарно-захисній зоні навколо нього.

Хімічна розвідка в районі аварії розпочинається з розвідки її вогнища. Причому, як правило, вона організовується одночасно з виконанням завдань підрозділами, що проводять рятувальні і інші невідкладні роботи.

Підхід до вогнища (аварійному цеху, місткості) здійснюється з підвітряного боку. Поблизу межі зараження організовується рубіж введення розвідки, яка ведеться групами в складі не менше 3 чоловік, один з яких є хіміком-розвідником. На рубежі введення група отримує необхідне Спорядження (радіостанцію, електричні ліхтарі, прилади розвідки, засобу відбору проб, засобу надання медичної допомоги), проходить інструктаж, переказує кошти індивідуального захисту у бойове положення і спрямовується у вогнище аварії. Розвідка проводиться тільки із застосуванням ізолюючих протигазів і засобів захисту шкіри. В ході розвідки оглядається місце аварії, визначаються її причини і масштаби, вживаються по можливості заходи по усуненню причин аварії або її локалізації. Здійснюється розшук уражених, надання першої допомоги і їх евакуація. Визначається міра зараження повітря СДОР, відбираються проби з устаткування і стін приміщень, для подальшого їх лабораторного аналізу. Якщо об'єм завдань занадто великий, то організовується позмінна робота. Одночасно з розвідкою місця аварії організовується хімічна розвідка на території підприємства і навколо нього.

Розвідка на території підприємства ведеться групами (дозорами) на машинах або пішки. При цьому, рухаючись між цехами, через кожні 50 - 100 м зупиняються і за допомогою приладів роблять виміри, визначають ділянку розливу і межі поширення парогазової фази СДОР. Межі зараження позначаються знаками обгороджування. Проте необхідно пам'ятати, що багато СДОР пожаро і вибухонебезпечні. Тому залежно від типу речовини у ряді випадків категорично забороняється не лише виставляння знаків обгороджування, але і їх установка шляхом забивання, оскільки це може привести до вибуху.

Як правило, на межах зон зараження з інтервалом 300 - 500 м виставляється хімічні спостережливі пости, призначені для контролю за зміною напряму поширення зараженого повітря і концентрації СДОР.

При веденні хімічної розвідки на території підприємств слід враховувати, що Рух повітряних мас між цехами може відрізнятися від загального напряму вітру. У зв'язку з цим для контролю за напрямом вітру на території підприємств доцільно використати димові шашки і димові гранати з дотриманням вимог вибухо і пожежобезпеки.

Хімічна розвідка поза територією підприємства, як правило, ведеться на розвідувальних хімічних машинах. Виявлення меж зони поширення СДОР здійснюється декількома розвідувальними дозорами, Які рухаються з різних сторін розвідуваної території з інтервалом 300 - 500 м на зустріч один одному. Визначення зараження повітря проводиться через 200 - 300 м. При виявленні зараження Дозори означають межі зони, зупиняються і, як правило, починають виконувати роль хімічних спостережливих постів. Подальший рух дозорів здійснюється лише по команді особи, що відповідає за ведення хімічної розвідки. Хімічні розвідувальні дозори, що у тому числі виконують завдання хімічних спостережливих постів, ці розвідки докладають по радіо. Хімічна розвідка і контроль ведуться в ході робіт постійно, аж до повної ліквідації наслідків аварії.

Аналіз проб, відібраних хімічними розвідувальними дозорами, здійснюється в стаціонарних лабораторіях (цехових, заводських), лабораторіях санепідемстанцій або у військових лабораторіях. Порядок, місця, періодичність відбору проб і способи їх доставки в лабораторії встановлюються штабом ліквідації наслідків аварій.

У разі виникнення труднощів при встановленні природи СДОР, особливо при перевезенні їх без супровідних документів, проби цих речовин вирушають для аналізу в спеціалізовані лабораторії наукових установ або ВНЗ.

У штабі ліквідації аварії на основі даних хімічної розвідки і контролю приймаються рішення по захисту населення, плануються заходи по ліквідації наслідків аварії.