Анафілаксія та алергія

Для деяких антигенів, певних доз і схем імунізації, після повторного введення антигену виникає миттєва реакція, що супроводжується набряком, судомами, звуженням судин. Реакція може стати летальною, якщо не ввести адреналін для зняття спазму гладкої мускулатури. Таким чином може розвиватися реакція на деякі лікарські препарати – антибіотики, анестетики, - а також на отрути комах, змій, морських безхребетних. Такий тип відповіді називають анафілаксією або анафілактичним шоком.

Деякі зовнішні антигени викликають інший тип неадекватної реакції, алергію. Проявами алергії можуть бути зуд і почервоніння шкіри, висипання, сльози, нежить, якщо алерген потрапив в організм через дихальні шляхи (пилок квітів, вовна тварин, пил, табак) або через шкіру (косметика). Алергени їжі можуть викликати діарею і блювоту.

Симптоми як анафілаксії, так і алергії пояснюються ефектами дії гістаміну, який виділяється тучними клітинами під дією імунних комплексів IgE з алергеном. Зв’язування імунних комплексів з Fc_e -рецептором запускає фосфатидилінозитольний шлях передачі сигналу, який супроводжується утворенням метаболітів арахідонової кислоти: простагландинів, лейкотрієнів і тромбоксанів. Результатом сигналу є дегрануляція тучних клітин з вивільненням гістаміну, серотоніну і гепарину. Ці агенти і спричиняють локальне запалення у вигляді алергічних симптомів. Реакція є нормальною по суті, але неадекватною за масштабом; вона не стільки знищує і виводить алерген, скільки надає шкоди власному організмові.

Алергія нащадкується і може бути пов’язана із певними типами антигенів гістосумісності.

Методи запобігання і терапії алергічних захворювань:

1) Припинення контакту з алергеном.

2) Десенсибілізація: введення алергену іншим шляхом (наприклад, під шкіру) з метою викликати синтез антитіл іншого класу (IgG), щоб вони запобігали зв’язуванню IgE з алергеном.

3) Анти-гістамінні препарати (супрастин, тавегіл, діазолін, кларитин і т.і.)

4) Стероїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон) для загального гальмування імунної відповіді.

В останні роки запропоновано більш сучасні підходи:

- вилучення із крові IgE шляхом імуносорбції на антитілах проти IgE;

- безпосередній вплив на синтез ІЛ-4, який стимулює переключення ізотипів імуноглобулінів з IgM на IgE.