Примітки. 1) В друк. мабуть помилково: “зъ доходов податейныхъ”.

¹) В друк. мабуть помилково: “зъ доходов податейныхъ”.

²) Акты Ю.З.Р. XV. с. 87-8.

³) Калениченко розповів це в Путивлі 13 с.с. жовтня — Акты Ю.З.Р. IV, с. 38-9. Корсунська рада в цім часі вже скінчилась, але мало правдоподібно, щоб перед своїм виїздом з Миргорода з транспортом салітри він уже встиг побачити Лісницького після його повороту з Корсуня і почути це все: Лісницький з Корсуня поїхав мабуть не раніш 12 (22), а розмова велась перед тим — як показує і стилізація новин (що посилається Трубецкой — це було новиною чигринською, а не корсунською). Змістом оповідання Калениченка теж сходиться з тим, що оповідали вороги Лісницького про його промову по повороті з Чигрина і з тим, що розповідав Чернов про лист Лісницького, одержаний перед 4 (14) жовтня. Я спиняюсь на тім, бо це дає нам змогу установити зміст і характер розмов в Чигрині після звідомлення Тетері.

⁴) Очевидно з тих податків, що будуть відновлені.

⁵) Акты Ю.З.Р. IV, с. 33-4, вісті з 4 (14) жовтня.

⁶) Акты Ю.З.Р. IV, с. 62-3 і 71.

⁷) Акты Ю.З.Р. XV, с. 31.

⁸) Акты Ю.З. Р. XI, 45-6.

⁹) Рекомендував як людину добре ознайомлену і з московськими і з тутешніми звичаями і тому здатну “строїти любов” між місцевою українською людністю і московськими властями, — Листи свої Филимонович писав по польськи, а ми маємо їх тепер в московському перекладі — Акты Ю.З.Р. IV, с. 30-32.

¹⁰) В друк. “не” пропущено.

¹¹) В перших листах своїх протопоп виходив головно від тих балачок, що вів Желябужський та Кікін, не без того, що використовував і те, що говорилося в Чигрині. Те, що він говорив в цім листі іде в значній мірі теж з чигринських балачок, — з-перед Корсунської ради, як порівняти те, що говорив Лісницький перед радою вище).

¹²) Фраза попсована, приблизно так мабуть треба її розуміти.

¹³) Я думаю, що це треба розуміти про переяславський договір, що цар його не нарушить, як говорили противники московської політики.

¹⁴) “купечества ради”.

¹⁵) Акты Ю.З.Р. IV, с. 41-2, дата “19 октября” в заголовку видання. Кінцеві слова не зовсім ясні: А мнЂ и умереть за правду и за царя православного угодно есть, понеже нашимъ свЂтъ тотъ и политика ляцкая есть смЂльственная, но ежели имЂть царя — православного”.

¹⁶) Писав це 19(29) листопада Карлові-Густавові з Семигороду (Архив Ю.З.Р. III, VI, с. 341). Чи побував в Чигрині в вересні і жовтні, чи виїхавши відти ще за життя Богдана вже не вертався, і мав ці відомості з других рук — це мені не ясно.

¹⁷) Кубаля, Wojny Duńskie, c. 88 і 457-8, бере цю байку настільки серйозно, що ставить питання, кого це саме так били: мабуть не Матвєєва, мовляв, а якогось меншого післанця, що приїздив після нього.

¹⁸) Виговський повідомив Бутурліна, що раду в Корсуні скликано на 25 с.с. вересня, але висланий туди на звіди 27 с.с. капітан Чернишов, приїхавши до Корсуня, мабуть 29 с.с., каже, що Виговський приїхав на третій день після нього, що припадає власне на покрову.

¹⁹) Див. вище розмову з Кікіним 3 (13) вересня.

²⁰) Памятники Киев. ком., т. III, ч. 44 і 45 — оригінали, москов. переклад в актах Ю.З.Р. VII, с. 63 1 67.

²¹) Акты IV, с. 34.

²²) Вище було сказано (с. 33) що на Чигринській раді ухвалено, що козакам вільно торгувати горілкою, себто оранди касуються — замість жалування козакам.

²³) Акты IV, с. 35-6.

²⁴) Там же, с. 43-4.

²⁵) “войско Зап. утвердить на прежнем договорЂ, на чомъ ты, в. г., пожаловалъ гетмана Б. Хм. и все войско Зап. - принял в вЂчное подданство”.

²⁶) Сівського стола, ст. 180 л. 348-9.

²⁷) Архив Ю.З.Р., с. 339.

²⁸) Акты Ю.З.Р. IV, с. 45 (нижче).

²⁹) Там же, с. 56.

³⁰) Там же, с. 53.

³¹) “Были полковники и чернь немногіе” — може й так, що і полковників і черні було небагато, але правдоподібніш, що це тільки про чернь що її було мало.

³²) Там же, с. 57.

³³) Архив Ю.З.Р. III, IV, с. 341- 2.

³⁴) Акты Ю.З Р. XV, с. 30, з третьої особи перевожу в першу.

³⁵) “холопство”.

³⁶) В Москві перед тим 1656 р. через фінансову кризу випущено мідяні гроші замість срібних з примусовим курсом, їх брали не радо, і в 1658 р. вони стали тратити ціну.