Примітки. 2) Депеші Доні в юбіл. збірнику Д

¹) л. 47, 53, 66, 118.

²) Депеші Доні в юбіл. збірнику Д. І. Багалія с. 535.

³) Або "між Городком і Камінцем”, як у листі з Львова 3 липня-Архив ЮЗР III. VI с 63.

⁴) Krotka Narratywa expedytiey w roku 1653 рo swiątkach przeciwko rebelliey kozackiey z potegą tatarska po szosty ras staczaney-ркп. різноязич. F. XVII л. 6 дд., инша копія в Теках Нарушевича 147 ст. 141 дд.

⁵) Сю дату приїзду короля до Львова дає нунцій в реляції з 29 червня- Жерела XVI с. 179.

⁶) Так спростовує і Доні раніше ним самим дані відомости, що в козацькому війську 60 тис. і 20 тис. Татар: козаків нема більше як 10 полків і найбільші полки не переходять за 3 тис., а декотрі значно меньші; Татар не більше 20 тис.-с. 535.

⁷) Наступає оповіданнє про Лупула, с. 628-далі його подамо.

⁸) poczela wołac і до spolnego między sobą zniesienia się to propositum brac.

⁹) na mięsne yatki nie wydali. Далі знов про Лупула.

¹⁰) Коховский дещо змінив і літературно доповнив; так у нього Хмельницький скликав під Тернополь сю козацьку раду і ставить питаннє, як далі бути- зондуючи настрої війська. Сам Ґоліньский далі ще раз переказує від себе зміст сеї “авізи” як “новини з України”(с. 635)-очевидно за устними оповіданнями. Тут додано, що король, затримавши Антона, післав “до черни”-“довідуючись їx правди”. Адерсбах доносить поголоски, що Хмельницький дуже був збентежений вісткою про смерть сина (Acte c. 222).