ПРИМІТКИ 5 страница

11. Церковна унїя. назад...

Історія унїї руської церкви з Римом має дуже показну лїтературу й належить до найлїпше розроблених .сторін історії України-Руси, хоч не у всїх частях однаково. Найбільше звертало на себе увагу довершеннє унїї, меньше — її попередня історія, тому тут лишаєть ся чимало невиясненого докладнїйше, тим більше, що прихильники унїї не в однім натягали, стараючи ся представити жизненність і силу ідеї унїї в тих часах перед її довершеннєм. Взагалї історія її й досї трактуєть ся занадто cum ira et studio, і поступу в збиранню й збогаченню фактичного матеріалу далеко не дорівнює поступ в зрозумінню й справедливім обясненню сих фактів.

Вичисляю насамперед важнїйше з давнїйшої лїтератури.

Зачну від працї Стебельського Dwa wielkie światła na horyzoncie połockim (Вильно 1783 і нове виданнє у Львові, 1866, I-III) — хаотична silva rerum, але матеріал як на свій час цїнний. Далеко систематичнїйша праця Бантиша-Каменського (батька) Историческое извЂстіе о возникшей въ ПольщЂ уніи съ показаніемъ начала и важнЂйшихъ въ продолженіе оной чрезъ два вЂка приключеній, начеже бывшемъ отъ Римлянъ и Уніатовъ на благочестивыхъ тамошныхъ жителей гоненіи, Спб., 1805 і Вильно 1864; хоч написана на порученнє Катерини II, а передрукована за наказом Муравьова-Вєшателя, се праця на свій час дуже солїдно зроблена. Книжка Костомарова О причинахъ и характерЂ уніи въ Западной Россіи, Харків, 1842, була сконфіскована й спалена правительством (на ново була оброблена ся тема Костомаровим в 60-х рр., див. низше). Статя Зубрицького Начало унїї — Чтенія московські, річник III кн. 7, 1848 була виїмком з його працї, що служила продовженнєм „Критико-историческої повЂсти” й була ним написана (по польськи) в р. 1846 (решта її видрукована там же п. т. Галицкая Русь, в 1862 р.). Флеровъ Начало уніи (Православный СобесЂдникъ, 1858) — робота слаба й заслонена слїдом капітальною як на свій час, хоч і одностороннею працею Кояловича Литовская церковная унія, I-II, Спб., 1859-1861. Хоч своїм попередникам Коялович робив закид, що вони не звернули відповідної уваги на попередню історію унїї й на суспільно-полїтичні обставини, які причинили ся до її довершення, але й його праця з сього погляду далеко не може задоволити хоч би й скромних вимог. Поменьші статї його ж: Никифоръ великій протосингеллъ въ западнорусской церкви — Странникъ, 1860, IV; Борьба уніатскаго митрополита Ип. ПотЂя съ литовско-русскими православными, 1599-1613, — Христіанское чтеніе, 1860; Объ отношеніи западно-русскихъ православныхъ къ литовско-польскимъ протестантамъ во время уніи, ibid., 1860.

Разом з працями Флєрова і Кояловича появила ся розвідка Іванишева СвЂдЂнія о началЂ уніи, извлеченныя изъ актовъ Кіевскаго центральнаго архива (в часоп. Русская БесЂда 1858, III і як передмова до І т. І ч. Архива Югозап. Россіи, 1859, потім іще в його Сочиненіях, К., 1876) — богата новим актовим матеріалом. Меньше важне: Fiedler Beiträge zur Geschichte der Union der Ruthenen, Відень, 1862. M.Malinowski О unii kościoła gr.-kat. ruskiego, Льв., 1862. Костомаров Отрывки изъ исторіи южнорусскаго козачества до Богдана Хмельницкаго (Библіотека для чтенія 1865, I-III, передруковано в III т. Монографій під титулом: Южная Русь въ концЂ XVI в., перший і третїй роздїл присьвячені унїї). Ап. Майковъ Начало уніи (1587-1595) — ВЂстникъ Западной Россіи, 1867. Ю. Крачковскій Очерки уніатской церкви — Чтенія московські 1871 і 1876 (т. 76, 77, 98 і 99). Карповъ Новые источники для исторіи западно-русской церковной уніи — Правосл. ОбозрЂніе, 1873. Guépin Saint Iosaphat archeveque de Polock, martyr de l' unite' catholique et l' église grecque unie en Pologne, Пуатє 1874 (друге вид. 1897-8, теж по польськи в перекладї і з передмовою Калїнки, 1885). Spillmann Die Union von Brest (Stimmen aus Maria-Laach, 1876). J. Bartoszewicz Z dziejów unii, Tydzień, 1877. Розпочата в 1872 р. монографія Малишевского Александрійскій патріахъ Мелетій Пигасъ и его участіе въ дЂлахъ русской церкви, не була докінчена й для історії унїї не дала майже нїчого (з II части були видруковані лише документи, розвідка лишила ся ненаписаною, а й документи не вийшли в сьвіт).

Новійшу лїтературу унїї можна числити від Исторіи русской церкви м. Макарія; сюди належать т. IV (1866) і особливо IX (1879), і хоч історія унїї тут не вилучена, ся праця, особливо IX том її, в історії унїї досї займав одно з найважнїйших праць. Далеко слабше зроблена Пелеша Geschichte der Union der ruthenischen Kirche mit Rom von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart, I-II, Відень, 1881 (в першім томі, що обіймає часи до р. 1595 Пелеш в значній мірі й опираєть ся на Макарію). Шараневич в працї Patriarchat wschodni wobec kościoła ruskiego i rzeczypospolitej polskiej, Краків 1879 (Rozprawy wydziału histor. VIII i X) займаєть ся подїями від часів берест. унїї. Розвідки Лїковского Historya unii kościoła ruskiego z kościołem rzymskim (Познань, 1875), Rokowania poprzedzające unię brzeską (Pzegląd Polski, 1886), Rzut oka na wewnętrzny stan cerkwi ruskiej przed unią brzeską (Roczniki tow. przyjac, nauk pozn. т. XX) вийшли в новім обробленню в новійшій юбилейній публїкації автора (див. низше). Серію розвідок дав у тім часї також Ор. Левицький: головна з них Внутреннее состояніе западно-русской церкви въ Польско-литовскомъ государст†въ концЂ XVI стол. и Унія, 1884 (в передмові до І ч. т. VI Архива Югозап. Россіи й осібно, переклад в VIII т. Руської Історичної Біблїотеки); иньші: Южнорусскіе архіереи въ XVI-XVII в. (Кир. Терлецький) — Кіевская Старина 1882, І; Ипатій ПотЂй, кіевскій уніятскій митрополитъ, Спб., 1885 (ті ж дві біоґрафії в VIII томі видання Памятники старины въ западныхъ губерніяхъ, изд. Батюшковымъ). Pierling Les Russes au concile de Floreoce — Revue de questions historiques, 1892, VII, в новім обробленню в книзї Le Russie et le Siant-Siège, що вийшла в юбилейний рік берестейської унїї, 1896.

Сї юбилейні роки принесли значне число нових публїкацій; поминаючи ріжні популярні видання, згадаю: Franko Z dziejów synodu brzeskiego 1596 — Kwartalnik historyczny 1895, Др. К. Студиньский Пересторога, руський памятник поч. XVII в., 1895 (богато місця присьвячено фактичній історії унїї) і його ж Причинки до історії унїї, Льв., 1895 (моя рецензія на сї працї в Записках т. XII). Likowski Unia brzeska (r. 1596), Познань, 1896, (присьвячена pamięci głównych twórców unii brzeskiej — Жиґимонта III, Я. Замойского, Мацєйовского, Потїя й Терлецького) — виславлена в польській науковій лїтературі, праця ся далеко не панує над предметом, не кажучи вже про дуже сторонничу клєрикально-католицьку закраску; його ж академічний відчит: Stanowisko ks. Ostrogskiego wobec unii brzeskiej (Przegląd Polski 1896). Далї A. Prochaska Dążenia do unii cerkiewnej za Jagiełły — Przegląd powszechny, 1896, VI і VII; Z dziejów unii brzeskiej — Kwartalnik historyczny 1896; Unia brzeska — Przegląd polski, 1896, XII (рецензії в Записках т. XIX і XX). Milkowicz Zum 300-jähr. Jubiläum der Berester-Kirchenunion y. J. 1896 — Beilage zur Allgem. Zeitung 1896. Lewicki Sprawa unii kościelnej za Jagiełły — Kwart. hist. 1897 (доповнення й поправки до статї Прохаски).

Працї з останнїх лїт: An. Lewicki Unia Florencka w Polsce, чаcт. I (посмертна публїкація, не докінчена) — Rozprawy wydziału hist т. 37, 1899. St. Załęski Jezuici w Polsce — т. I Walka z różnowierstwem, Льв., 1900. П. Жуковичъ Сеймовая борьба православнаго западнорусскаго дворянства съ церковной уніей (до 1609 г.) — Спб., 1901 (містить дуже содїдно зроблену історію переведения унїї, яра чім використано чимало й недрукованого матеріалу). Ол. Сушко Єзуіти в заведеню Унїї в Руси в доберестейскій добі, Льв., 1902 (відбитка з Альманаха українських богословів); його ж розвідка Предтеча унїї (Бен. Гербест), в Записках Наук. тов. ім. Шевченка 1903-4, не доведена до участи Гербеста в справі унїї.

Про поодиноких дїячів тих часів іще: Кириллъ Терлецкій, уніатскій епископъ — Минскія губ. вЂдомости 1868. Брянцевъ Патріархь Кириллъ Лукарисъ и его заслуги для правосл. церкви, 1870. Четыркинъ ДЂятельность кн. Константина Острожскаго въ пользу православія — Волынскыя еп. вЂдомости 1872. H. Трипольскій Ип. ПоцЂй — Труды кіев. дух. ак. 1877. Шпаковскій Мелетій Хребтовичъ-Богуринскій-ibid. H. Петровъ Львовскій епископъ Гедеонъ Балабанъ — Памятники старины въ зап. губ. т. VIII. Ф. Кудринскій Судьба экз. Никифора въ Зап. Россіи — Кіев. Старина 1892, Жуковичъ Къ вопросу о виновности екзарха Никифора въ турецкомъ шпіонст†(Христ. Чтеніе, 1899, III). Ф. Уванецъ Князь Константинъ-Василій Острожскій (Рус. Архивъ, 1904, IV).

Лїтературу тодїшньої релїґійної полєміки, а також братської орґанїзації відкладаю на пізнїйше. Деякі спеціальнїйші статї вказані при текстї.

З публїкацій джерел переважно або виключно присьвячені церковній унїї отсї: Архявъ Югозап. Россіи ч. I т. I, VI, VII, IX, X-XII; Monumenta confraternitatis Stauropigianiae Leopoliensis, дві части, 1895-8, документи до р. 1600 — видавець мав, очевидно замір дати тут дипльоматар до історії унїї й передрукував богато актів з иньших видань, але збір їх все таки не повний. Памятники полемической литературы въ Западной Руси, три томи в видавництві: Русская истор. библ. т. IV, VII і XIX. Збірка памяток тої полємічної лїтератури має незадовго вийти також в т. V Памяток української мови і лїтератури, видаваних Науковим Товариством ім. Шевченка.