Глава 13. Особисті немайнові права. підстав виникнення та припинення1, безстроковість2, незалежність від інших прав3, виключність4 тощо

підстав виникнення та припинення¹, безстроковість², незалежність від інших прав³, виключність⁴ тощо. Однак, на нашу думку, дані ознаки мають факультативний характер і не можуть визнаватися та­кими, що характеризують усі без винятку особисті немайнові права.

Що стосується правової природи особистих немайнових прав, то на сьогодні їх цивілістична природа в літературі фактично не оспо­рюється. Однак окремими авторами особистим немайновим правам приписується конституційно-правова природа⁵. Беззаперечно, що в Конституції України, зокрема у розділі другому, закріплюються ос­новні особисті права громадян, однак у ній неможливо та й недо­цільно передбачити основні способи реалізації та охорони цих прав. Це все закріплюється на рівні галузевого цивільного законодавства, де особисті немайнові права дістають свій подальший розвиток. Адже ніхто не буде оспорювати цивілістичну природу права власно­сті лише через те, що основні засади цього права закріплені у ст. 41 Конституції України.

Змістом особистих немайнових прав визнається можливість фізич­ної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфе­рі свого приватного життя (ст. 271 ЦК України). Отже, особисті не­майнові права не є цивільними правами лише з негативним зміс­том, тобто лише з виключною можливістю особи-носія вимагати захисту у випадку порушення, загрози порушення, невизнання чи оспорення цих прав. Дані права містять і активний зміст, тобто можливість вчиняти певні активні дії, спрямовані на їх реалізацію, у передбачених законом межах.

Наявність передбачених законом меж реалізації особистих не­майнових прав фізичної особи свідчить про те, що вони не є абсо­лютними. При цьому, відповідно до ст. 274 ЦК України, обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, передбачених Консти­туцією України, мають встановлюватися Конституцією, обмежен-

¹ Жакенов В. А. Личньїе неимущественньїе права в советском гражданском законо-
дательстве: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Институт государства и
права АН СССР. — М., 1984. — С. 9.

² Советское гражданское право: В 2 ч. / Безрук Н. А., Бойко О. В., Брагинский М. И.
и др. / Отв. ред. В. А. Рясенцев. — М.:Юрид. лит., 1986.— Ч. 1.— С. 186.

³ Суховерхий В. Л. Личньїе неимущественньїе права в советском гражданском пра­
ве: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.712/ Свердловский юрид. ин-т. — Сверд-
ловск, 1970.— С. 5.

⁴ Гражданское право: Учебник: В 2 томах / Под ред. Е. А. Суханова. — М.: Бек,
1998. — Т. 1 — С. 726.

⁵ Воєводин Л. Д. Содержание правового положення личности в науке советского го-
сударственного права // Советское государство и право. — 1965. — № 2. — С. 48;
Матузов Н. И. Суб-ьективньїе права граждан СССР: Автореф. дис. канд. юрид. на­
ук. — Ленинград, 1964. — С. 19.

ня особистих немайнових прав, передбачених ЦК України або зако­нами, мають бути визначені ними також. Слід вирізняти як загаль­ні межі реалізації особистих немайнових прав (наприклад, заборона порушення прав інших осіб), так і спеціальні межі, характерні ли­ше окремим особистим немайновим правам (наприклад, коли ін­формація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоро­в'я або стан здоров'я її батьків (усиновлювачів), опікунів, піклу­вальників, зашкодити процесу лікування, то право на інформацію про стан здоров'я може бути обмежене).

Ще однією особливістю реалізації особистих немайнових прав є те, що вони мають здійснюватися особою, як правило, самостійно. Проте в інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або станом здоров'я не можуть самостій­но здійснювати свої особисті немайнові права, ЦК України допускає здійснення їх права батьками (усиновлювачами), опікунами, піклу­вальниками (ст. 272 ЦК України).

Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повнова­жень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немай­нових прав.

Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професій­ні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бу­ти порушені (ст. 273 ЦК України).