Будова щипців

Сотні запропонованих моделів щипців в можна поділити за належністю до певного типу на чотири категорії.

1. Французькі щипці (Левре), відповідно до напряму французького акушерства, яке дивилося на щипці як на інструмент, що не тільки витягає, а й стискає і зменшує розміри голівки, збудовані згідно з цією вимогою. Французькі щипці великі, грубі, замок їх нерухомий і закріплюється гвинтом.

2. Англійські щипці (Сімпсона) на відміну від французьких легкі і мають зовсім вільний замок.

3. Німецькі щипці (Негеле) є перехідною формою між французькими й англійськими, їх замок напіврухомий, вони середнього розміру, грубіші за англійські, але легші за французькі.

4. Російські щипці (Лазаревича) позбавлені тазової кривизни і, крім того, мають рухомий замок і бранші, які не перетинаються.

Треба зазначити, що більшість акушерів користуються англійськими щипцями, причому найпоширенішою моделлю щипців у нас можна вважати модель щипців Сімпсона.

Щипці Сімпсона, як і французькі щипці, складаються з двох гілок, які перетинаються в середній частині. Одна з гілок називається правою, друга – лівою. Кожна гілка складається з трьох частин: верхньої, яка вводиться в матку і захоплює голівку, це – ложка щипців, яка являє собою пластину, що повторює форму згину голівки і має велике віконце з ребрами; середньої частини – замкової, яка перетинається, і нижньої частини – рукоятки.

Ложки щипців мають дві кривизни: головну, яка, будучи прикладена до голівки плода, повторює кривизну її форми і відповідає її розміру, і тазову, яка відповідає формі коліна пологового каналу.

Середня частина – замок – відрізняється у різних типів щипців своєю рухомістю і способом фіксації.

В англійських щипцях ліва гілка має в місці замка тільки виїмку, в яку входить цілком вільно середня частина правої гілки, що не має ніяких особливих пристосувань, у французьких щипцях ліва гілка має в ділянці замка шпеник з гвинтовим нарізом, а права гілка містить на відповідному місці отвір, який насаджується при замиканні щипців на шпеник лівої гілки і ще фіксується спеціальним гвинтом.

Отже, ложки англійських щипців, навіть накладені вже на голівку, мають певну рухомість у замку, тоді як французькі, фіксовані гвинтом, стають у замку зовсім нерухомими.

Німецькі щипці буквально є проміжною формою, бо вони хоч і мають у замку виїмку в правій гілці і шпеник в лівій, але виїмка тільки насувається на шпеник, і рухомість ложок обмежується в одному напрямі.

Рукоятки обох гілок щипців усіх моделей зроблені так, що в складеному вигляді вони є однією спільною ручкою, зручною для захоплювання навіть однією рукою.

У німецьких і англійських щипців на ручці замка розміщуються виступи для опори рук. Але ложки їх сходяться біля замка під гострим кутом, тоді як в англійських щипцях гілки ложок сходяться не під кутом, а утворюють згин, який дає при захопленні рукояток змогу помістити в цьому згині складені гачкоподібно один і навіть два пальці.

Показаннями для накладання щипців є всі ті ускладнення, які вимагають негайного закінчення пологів.

Показання з боку матері:

1) тяжкі форми пізніх гестозів;

2) екстрагенітальна патологія в стадії субкомпенсації або декомпенсації (розлади дихання або серцевої діяльності при захворюваннях легень і серцево-судинної системи, захворювання нирок, органів зору та ін.);

3) інфекція в пологах;

4) слабкість пологової діяльності.

Показання з боку плода – гіпоксія плода.