Примітки. 2) Індоевропейські паралєлї для назв худоби у Шрадера2 II с
1) Будилович 1. с. 180 — 1. Про скот — skatts I. F. XVII с. 33 і новійша полєміка з приводу поглядів Пайскера.
2) Індоевропейські паралєлї для назв худоби у Шрадера2 II с. 154, і новійша полєміка з приводу працї Пайскера Die alteren Beziehungen i Корша О нЂкоторыхъ бытовыхъ словахъ заимств. Славянами изъ т. н. урало-алтайскихъ языковъ (Зап. рус. географ, общ. XXXIV), особливо статї Янко і замітки його і Яґіча в Archiv f. sl. Phil., XXXI i Narodopisny Vestnik 1909.
3) Ген3 с. 374, Engelmann Die Katzen in Alterthum — Jahrb. d. deutsch, archaol. Inst. 1899.
4) Перегляд, сього питання у Пайскера (с. 74-8) і Янко(с. 141 — 171).
5) Пайскер в названій працї на підставі того що слово „тварог“, як він приймає, запозичене Словянами у Турків, а слова „молоко,“ „скот“, „нута“ (худоба) і плуг — у Нїмцїв, розвинув смілу теорію: що Словяне в прасловянській добі, перед епохою розселення були в тяжкій неволї урало-алтайських кочовників, які не позволяли їм мати худобу, так що Словяне зовсїм не знали анї молока анї иньших молочних продуктів, і потім уже під панованнєм германським, що наступило по турецькім, стали знова уживати молоко, тримати худобу і т. и. Теорія ся зробила сильне вражіннє і знайшла прихильників, хоч оперта на дуже слабких і непевних премісах, див. про неї в цитованій статї в Записках т. 103, де вказана і викликана нею лїтература.
6) Шрадер Reallexicon с. 121.
7) Ibid.c. 390-1.
8) Против гадки, що назва гуся запозичена з нїмецького див. Archiv fur Sl. Phil. ХXIII с. 626.
9) Пор. Будилович 1 с. 372. Против гадки про запозиченнє словянського імени від Іранців Шрадер Reallexicon с. 323.
10) Його також уважають за запозичене з нїмецького (Reallexicon с. 86), але се запозиченнє сумнївне.
11) Крім вказаної вище лїтератури ще спеціальна стаття: Duré, Untersuchungen über neolithische Knochenreste aus Ostgalizien (з кошиловецьких розкопок) — Ztschr. f. landwirtschaftl. Versuchwesen in Oesterreich, 1909.
12) Хвойка op. c. с. 186.
13) Самоквасов с, 188, 191. Мельникъ Раскопки въ землЂ Лучанъ с. 495.
14) Ібн-Фаддан в вид. Гаркаві с. 95, 98 — 9, Константин Порфир. De adm. гл. 9, Лев Диякон IX. 6.
15) Изв. ибн-Даста с. 29, Кардізі с. 123, анонїм Туманского с. 135.
16) Іпат. с. 7, 134, 135, пор. 119, Р. Правда Акад. § 26, 40, 42.
17) Р. Правда Акад. § 21, Іпат. с. 170, Лавр. с. 242 (Поученіе Мономаха).
18) Урок вирника, Іпат. с. 41.
19) Житіє Теодосія л. 22, пор. Р. Правду Карамз. § 72.
20) De adm. 2.
21) Іпат. с. 38, урок вирника — див. вище.
22) Академ. код. § 35 — 6.
23) Цитовані на с. 256 нотка 6.
24) Іпат. с. 34, 37, 40, 44.
25) Іпат. с. 86, Житіє Теодосія л. 22.
26) Етимольоґія його І. F. ХXIII с. 126.
27) Карамзин, код. 82 — 7.
28) Іпат. с. 5.
29) Про се див. низше.
30) Іпат. с. 11 і 13, пор. як Деревляне, щоб перепроситись з Ольгою, заявляють, що готові їй давати дань „медомъ и скорою“.
31) Карамз. код. § 80 — l, 92 — 3.
32) Лавр. с. 238 — 42, Іпат, с, 35, 38, 49, 150 і ин.
33) Лавр. вид. 1872 с. 238 — 242; і низше цитую Мономахові писания з сього видання.
34) Се число попсоване: „10 и 20“. мабуть треба 120.
35) Лавр. с. 242.
36) Шрадер3 II с, 147,248. Гірт пробував довести, що леякі частинні назви належать до часів праівдоевропейських-I. F. XXII с. 65 sq.
37) Іпат. с. 86, Житіє Теодосія с. 18, 20.
38) Самоквасов с. 188.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 891;