Копіювання умісту комірок

1. Метод перетягування.

Для того щоб методом перетягування скопіювати чи перемістити поточну комірку (виділений діапазон) разом з умістом, слід навести вказівник миші на рамку поточної комірки (він прийме вигляд стрілки). Тепер комірку можна перемістити у будь-яке місце робочого листа (точка вставляння позначиться спливаючою підказкою). Якщо при такому перетаскуванні скористатися кнопкою Ctrl, то уміст комірки можна скопіювати у іншу.

Або для більш надійного контролю над цією операцією можна використати спеціальне перетягування за допомогою правої кнопки миші. У цьому випадку при відпусканні кнопки миші з’являється спеціальне меню, у якому можна вибрати конкретну виконувану операцію, а саме: перемістити, копіювати, копіювати тільки значення, копіювати тільки формати.

2. Використання буфера обміну.

Передача інформації через буфер обміну має у програмі Excel певні особливості, які пов’язані зі складністю контролю над цією операцією. Спочатку необхідно виділити копійований діапазон та дати команду на його розміщення у буфер обміну: Правка – Копіювати чи Правка – Вирізати. Вставляння даних у робочий лист можливе лише негайно після їх занесення у буфер обміну. Спроба виконати будь-яку іншу операцію призводить до відмінювання початого процесу копіювання чи переміщення. Однак втрати даних не відбувається, оскільки «вирізанні» дані видаляються з місця їх вихідного розміщення тільки у момент виконання вставляння.

Місце вставляння визначається шляхом зазначення комірки, яка відповідає верхньому лівому куту діапазону, який занесений у буфер обміну, чи шляхом виділення діапазону, який за розмірами у точності дорівнює копійованому (переміщуваному). Вставляння виконується командою Правка – Вставити. Для керування засобом вставляння можна використати команду Правка – Спеціальна вставка. У цьому випадку правила вставляння даних з буфера обміну задаються у діалоговому вікні, що відкривається. Це вікно дозволяє: вставити все, формули, значення, формати, примітки тощо.

Таким чином, при копіюванні комірок з формулами треба звертати увагу на вид адресації комірок: абсолютні посилання – це адреси комірок, які не змінюються при копіюванні та переміщенні формули та які містять вихідні дані. В якості ознаки абсолютного посилання в адресі використовується знак $. Розрізняють: 1) відносне посилання – А8; 2) абсолютне - $A$8; 3) змішане – A$8 чи $A8.

Використання стандартних функцій

Стандартні функції використовуються у програмі Excel тільки у формулах. Виклик функції полягає у зазначенні в формулі імені функції, після якого у дужках вказується список параметрів. Окремі параметри розділяються у списку крапкою з комою. У якості параметра може використовуватися число, адреса комірки чи будь-який вираз, для обчислення якого також можуть використовуватися функції.

Стандартних функцій є декілька категорій: математичні, статистичні (середнє значення, максимальне, мінімальне значення), логічні, фінансові, для роботи з текстами – текстові, для роботи з датами – дата та час тощо.

Функції можуть бути визначені над числами, адресами комірок, адресами (назвами) діапазонів і їхніми списками. Наприклад, так

=СУММ (А1; В6:С8; 20)

Оскільки суми обчислюють найчастіше, тому на стандартній панелі інструментів є кнопка Автосума . Нею користуються так: виокремлюють комірку під стовпцем чи праворуч від рядка з даними і клацають на кнопці Автосума – отримують потрібну суму (числових даних з відповідного стовпця чи рядка).

Функцію можна вводити у комірку за допомогою клавіатури, а можна за допомогою майстра функцій. Майстер функцій викликається командою меню Вставка®Функції або за допомогою кнопки . З’явиться діалогове вікно, в якому необхідно вибрати функцію, а потім натиснути кнопку Далі.Друге діалогове вікно (другий крок Майстра функцій) дозволяє задати аргументи обраної функції.

Розгалуження в електронних таблицях реалізують за допомогою функції ЕСЛИ, яка використовується у формулах і має таку структуру: