Функція «Нормативно-довідкова інформація» пропонує користувачеві весь перелік нормативно-довідкової інформації.

У режимі «Аналітичний облік» формується вихідна інформація:

Ø відомість аналітичного обліку (оборотно-сальдова відомість за синтетичним рахунком в аналітичному розрізі);

Ø картка аналітичного обліку (характеристика кожного аналітичного об’єкта, рух за аналітичним рахунком і залишки на кінець звітного періоду);

Ø довідкова інформація за аналітичним обліком (відображає потрібну аналітичну інформацію за певний період часу в розрізі документів і дат проведення цих операцій).

Рис. 12.1. Схема діалогу автоматизованого зведеного обліку
та складання звітності

Функція «Синтетичний облік» забезпечує такі функції:

Ø головна книга (основний бухгалтерський регістр для узагальнення бухгалтерської інформації, формується за визначений проміжок часу);

Ø оборотно-сальдовий баланс (узагальнення даних у вигляді оборотів за рахунками; формується в розрізі вибраного періоду часу з розшифруванням проведених операцій);

Ø довідкова інформація (забезпечує контроль усіх проведених господарських операцій загалом на підприємстві (у підрозділі) з точки зору правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку);

Ø шахова відомість (забезпечує контроль стану всіх рахунків, а занесені до неї підсумки по вертикалі й горизонталі дають уявлення про проведені обороти по рахунках за будь-який потрібний проміжок часу).

Функція «Звітність» забезпечує формування потрібної стандартної звітної форми та генерацію нових. Звіти формуються й відображаються на визначену дату.

Використовуючи дані довідника групування статей звітності, Довідника розрахунку показників підприємства, а також на основі фактичних звітних даних здійснюється розрахунок інформації за показниками.

Режим «Моделювання управлінських рішень» забезпечує дослідження фінансового стану та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства. Цей процес поділя-
ється на:

Ø аудит майнового стану підприємства;

Ø показники платоспроможності;

Ø показники ділової активності;

Ø показники рентабельності;

Ø показники ліквідності;

Ø беззбитковість підприємства;

Ø модель фінансової стратегії;

Ø облік фінансових результатів.

Моделювання фінансової стратегії забезпечує комплексне прогнозування майбутнього фінансового стану за окремими показниками або за групою комплексно пов’язаних показників, що вможливлює розроблення стратегічного напряму в господарсько-фінансовій діяльності підприємства.

Особливе значення має прогнозування даних балансу та звіту про прибутки й збитки.

Діагностика стану підприємства, проведені дослідження, моделі фінансової стратегії тощо є основою для автоматизо-
ваної імітації даних. Імітаційна модель звітності дає можливість залучати до обігу фінансові ресурси та перейти на но-
ві форми ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, можна змоделювати отримання максимального прибутку на будь-який потрібний період часу в розрізі кожного окремого об’єкта або загалом всієї продукції, що дає можливість керівникам підприємства прийняти відповідні рішення поліпшити фінансово-господарську діяльність підприємства.

«База знань» містить набір оптимальних управлінських рішень задач зведеного обліку та складання звітності, що характеризується такими інформаційними зв’язками:

Ø наявність і рух основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань за кодами виробничих витрат та зношування основних засобів (облік основних засобів);

Ø надходження запасів та їх витрата за кореспондуючими рахунками (облік виробничих запасів);

Ø нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками, нарахування страхових внесків, утримання із заробітної плати, резерв майбутніх витрат, дані про використання фондів (облік праці та її оплати);

Ø витрати на виробництво, фактичні витрати на капітальний ремонт, інформація про закриття виробничих рахунків (облік витрат на виробництво);

Ø виручка від реалізації, податок на додану вартість, фактична виробнича вартість відвантаженої продукції, фактична собівартість виготовленої продукції, розподіл позавиробничих витрат, результат від реалізації (облік готової продукції та її реалізації);

Ø інформація про реалізацію готової продукції, позавиробничі витрати, надходження матеріальних цінностей за фактичною собівартістю, виплати заробітної плати через касу та перерахування через розрахунковий рахунок (облік фінансово-розрахун­кових операцій).

Автоматизоване ведення бухгалтерського обліку робить можливим виконання контрольних, аналітичних та аудиторських робіт із використанням бази облікових даних (використовуються дані, сформовані та роздруковані в результаті автоматизованого обліку, або аналітичні, контрольні, аудиторські функції виконуються за допомогою обчислювальної техніки та відповідних програмних засобів).

Виконання автоматизованого контролю, аналізу та аудиту залежить від таких чинників:

Ø рівня автоматизації бухгалтерського обліку;

Ø наявності методик проведення автоматизованого контролю, аналізу та аудиту;

Ø рівня доступу до облікових даних;

Ø складності оброблення інформації.

На практиці застосовуються три способи використання комп’ю­терної техніки в аналізі, контролі та аудиті:

Ø перевірка даних за допомогою програмних засобів, що діють на підприємстві, шляхом імітації облікових даних (паралельний прорахунок та створення імітаційної бази даних);

Ø перевірка даних за допомогою спеціальних програм, розроблених співробітниками підприємства (опрацювання даних зі структурою, аналогічною структурі реального програмного забезпечення з імітацією даних. В імітаційну базу даних входять додаткові модулі, що дають можливість контролювати потрібні параметри облікового процесу);

Ø перевірка даних за допомогою спеціальних аудиторських програм, підготовлених аудиторською контролюючою організацією (порівняння змодельованих облікових даних і реальних даних, наявних в інформаційній системі, на основі тестування розрахунків і перерахунків, підсумовування, повторного упоряд­кування й формування звітних даних зі здійсненням порівняння з реальними даними).

За умов автоматизованого обліку перевіряється діюча система захисту інформації від несанкціонованого доступу та слушність обчислень облікових показників на всіх рівнях організаційної структури.

На І-му рівні передбачено:

Ø контроль на значність;

Ø допустимість кореспонденції рахунків;

Ø допустимість або наявність даних у нормативно-довідковій інформації;

Ø порядок і слушність коригування нормативно-довідкової інформації та законність його проведення;

Ø контроль підсумкових сум;

Ø повнота вхідної й отримуваної вихідної інформації;

Ø відповідність даних вхідної інформації вихідній тощо.

На ІІ-му рівні (бухгалтерії):

Ø контролюється повнота надходження інформації з інших автоматизованих ділянок обліку;