Форми автоматизованого бухгалтерського обліку

Технологія оброблення облікової інформації визначається формою бухгалтерського обліку.

Питання про форму бухгалтерського обліку — одне з основних у бухгалтерському обліку. Правильне розуміння та визначення форми обліку має не тільки теоретичне, а й велике практичне значення. Це, у свою чергу, дає можливість установити основні принципи й характерні риси тієї або іншої форми обліку та з’ясувати, наскільки позитивно вони впливають на успішне проведення автоматизації бухгалтерського обліку.

Форма обліку в умовах автоматизованого оброблення інформації найтісніше пов'язана з системою оброблення облікових даних, процесом збирання та зберігання їх. Ефективне використання технічних засобів і програмного забезпечення дає можливість найбільшою мірою оптимізувати технологічний процес автоматизованого обліку, структура й логічна послідовність якого і становлять форму обліку.

Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

Для реєстрації та угрупування облікових даних первинних документів слугують регістри бухгалтерського обліку.

Облікові регістри. Для реєстрації та групування облікових даних первинних документів служать регістри бухгалтерського обліку.

У неавтоматизованому варіанті бухгалтерського обліку облікові регістри — це паперові бланки визначеної форми та структури даних. Регістри діляться на такі види:

· хронологічні регістри обліку – реєстрація облікових даних у хронологічному порядку

· систематичні регістри обліку— облікові дані групуються за певними ознаками.

Для малих підприємств, зайнятих у матеріальній сфері виробництва, рекомендується застосовувати регістри журнально-ордерної форми обліку, а зайнятим торгівлею та іншою посередницькою діяльністю — регістри зі спрощеною формою бухгалтерського обліку. Це такі, як:

· відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (форма В-1);

· відомість обліку виробничих запасів і товарів, а також
ПДВ, сплачені за цінностями (форма В-2);

· відомість обліку витрат на виробництво (форма В-3);

· грошові кошти та фонди (форма В-4);

· відомість обліку розрахунків та інші операції (форма В-5);

· відомість обліку реалізації (форма В-6, оплата);

· розрахунки та інші операції (форма В-6, відвантаження);

· відомість обліку розрахунків із постачальниками (форма В-7);

· відомість обліку оплати праці (форма В-8);

· шахова відомість (форма В-9).

Кожна відомість, як правило, застосовується для обліку операцій з одного з бухгалтерських рахунків. Сума за операцією записується одночасно у двох відомостях: за дебетом і кредитом рахунка зі вказівкою номера кореспондуючого рахунка. Залишки засобів у відомостях звіряються з даними первинних документів. Узагальнення підсумків за місяць проводиться в шаховій відомості за формою В-9. на основі якої складається оборотна відомість, що є основою для складання бухгалтерського балансу.

Регістр „Журнал Головна”. Застосовується на невеликих за обсягом облікової роботи підприємствах, зі спрощеним планом рахунків. Регістр „Журнал Головна” одночасно є систематичним і хронологічним, відображає облік синтетичних рахунків. На початок звітного періоду вводиться сальдо за рахунками робочого плану рахунків. Щодня до журналу вносяться обороти за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків зі вказівкою документа-основи господарської операції, складається звіт за касою („Касова книга”).

Аналітичний облік ведеться в допоміжних книгах, що відкриваються для різних синтетичних рахунків чи рахунків на картках, відомостях, створюваних на основі таких первинних документів:

1. відомості обліку заробітної плати;

2. відомості використання матеріалів;

3. відомості основних засобів (ОЗ);

4. відомості операцій за касою та розрахунковим рахунком.

Наприкінці облікового періоду виводяться обороти за аналітичними рахунками, за кожним синтетичним рахунком обчислюються обороти за дебетом і кредитом, виводиться кінцеве сальдо рахунка, що звіряється із сальдо за аналітичними рахунками. На основі отриманих результатів складається підсумковий бухгалтерський баланс за період.

Регістр „Книга господарських операцій”. На відміну від регістру „Журнал Головна”, у книзі (журналі) господарських операцій кожна господарська операція вводиться в хронологічному порядку.

Операція відображається на бухгалтерських рахунках шляхом уведення кореспонденції за рахунками.

Операції в книзі реєструються на основі первинних документів. Регістр ведеться тривалий час (кілька облікових періодів чи місяців року), дає можливість виконувати вибірки за дебетом/кредитом заданого рахунка, виводити загальну суму всіх проводок за визначений період часу. Окремо на основі документів формуються відомості аналітичного обліку („Касова книга”, „Відомість заробітної плати”). Цей тип регістру використовується для розвинутих планів рахунків. Він адаптований до комп’ютерного варіанта обліку, але досить трудомісткий для ручного обліку.

Регістр „Журнал-ордер/відомість за рахунком”. Цей регістр найбільше поширений. Дані з первинних документів відображаються у визначених журналах ордерах (Ж ПРО) і нагромаджу вальних відомостях. Усі журнали складено за кредитовим принципом, а відомості за дебетовим. Ці систематичні регістри ведуться протягом одного місяця, після чого підраховуються підсумки оборотів у розрізі кореспондуючих рахунків.

Зведений обліковий регістр „Головна книга” формується на основі оборотів за рахунками за місяць у журналах-ордерах і відомостях; кредитові обороти рахунки переносяться однією підсумковою сумою за місяць, дебетові обороти збираються з різних журналів-ордерів і враховуються розгорнуто. Обороти за дебетом кожного рахунка сумуються, виводиться сальдо рахунка на кінець місяця.

У комп'ютерному варіанті обліку дані регістри формуються як звіти за базою даних бухгалтерських проводок.

Меморіально-ордерна форма. Хронологічні та систематичні записи бухгалтерських облікових даних ведуться окремо. Бухгалтерська проводка оформляється складанням меморіального ордера (МО) на кожну операцію чи групу однотипних операцій. За синтетичним рахунком відкривається аналітичний облік на картках, а в МО вказується номер картки для відповідного рахунка проводки за операцією, Документи-основи для складання проводки в МО додаються до ордера, у якому вказується їх кількість, а самі МО реєструються в спеціальному журналі з указівкою номера МО, дати складання та суми за операціями ордера. Після цього МО реєструються в „Головній книзі”. Для кожного синтетичного рахунка виділяється окремий лист, кожний МО відображається в „Головній книзі” двічі за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків.

На основі підсумкових даних „Головної книги” складають оборотні відомості за простою чи шаховою формою.

Оборотно-сальдова відомість. Оборотно-сальдова відомість служить для узагальнення відображеної в рахунках облікової інформації, перевірення правильності записів бухгалтерських проводок і складання балансу. Оборотно-сальдові відомості можуть складатися за синтетичними та аналітичними рахунками, застосовуватися в сполученні з іншими обліковими регістрами. Для кожного рахунка за обліковий період зазначається початкове сальдо, обороти за дебетом і кредитом, обчислюється кінцеве сальдо. На основі оборотно-сальдової відомості будується бухгалтерський баланс. Цей регістр представлено практично у всіх комп’ютерних системах бухгалтерського обліку, формується як звіт за базою даних бухгалтерських проводок.

Розглянемо комп’ютерний варіант облікових регістрів.

Комп’ютерний облік повинен відповідати єдиній методологічній основі бухгалтерського обліку та забезпечити:

· ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвійного запису;

· взаємозв’язок даних аналітичного та синтетичного обліку;

· суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;

· скорочення трудозатрат на ведення обліку;

· контроль достовірності даних, що вводяться, цілісності облікової інформації;

· формування довільних зведень, бухгалтерських звітів автоматизованим способом.

У комп’ютерному варіанті бухгалтерського обліку можна створювати кілька взаємопов'язаних облікових регістрів:

> бухгалтерських проводок;

> господарських операцій;

> первинних облікових документів.

Кожний такий регістр є базою даних (таблицею реляційної бази даних) певної логічної структури, але з цим ми знайомитимемося пізніше. Оброблення інформації облікових регістрів виконується у процесі розв’язання задач бухгалтерського обліку, формування звітів. Результати оброблення подаються на машинному носії у вигляді вибірки даних, а також у вигляді машинограм і відеограм. Так, на основі первинних облікових регістрів може бути сформовано всі раніше розглянуті форми облікових регістрів у вигляді вихідних звітів. Регістр бухгалтерських проводок — це хронологічний обліковий регістр, що легко трансформується в систематичний регістр. Регістри операцій і документів є одночасно хронологічними та систематичними.