Водневий зв’язок

Водневий зв’язок виникає між молекулами, у яких атом водню Н зв’язаний з атомом з великою електровід’ємністю, наприклад, атомом кисню, фтору, азоту, хлору і т.д. Такий атом зміщує до себе узагальнену електронну пару, що приводить до виникнення на ньому певного ефективного від’ємного заряду -δ. Атом водню, від якого електронна пара відтягнута, набуває позитивного заряду +δ. Таким чином утворюється диполь, протягування між якими і приводить до виникнення водневого зв’язку, рис.1.7. Слід зауважити, що електрон в такій молекулі повністю не переходить на сусідній атом, як у випадку іонного зв’язку.

Якби водневий зв’язок, характерний для кристалів льоду, не існував, лід би плавився не при 0^оС, а при -100^оС, а вода б кипіла уже при -80^оС.