Особливості складання спеціальних карт

Наскільки різноманітні спеціальні карти за їхнім змістом, призначенням, масштабом і територіальним охопленням, настільки різноманітні і методи упорядкування цих карт. Проте можна відзначити деякі особливості, більш-менш загальні для методики упорядкування якщо не всіх, то дуже багатьох видів спеціальних карт.

1. До авторського оригіналу додається детально розроблена програма карти, у якій даються редакційні вказівки по відображенню на карті кожного елемента її змісту. Необхідність у виготовленні авторського оригіналу визначається відсутністю, як правило, детально розроблених настанов і інструкцій з окремих видів спеціальних карт або хоча б уже сформованих зразків карт.

При виготовленні спеціальних карт, створення яких забезпечується спеціальними настановами, інструкціями або редакційними вказівками (наприклад політико-адміністративні карти, гіпсометричні карти, номенклатурні геологічні карти, морські навігаційні карти, деякі шкільні карти й ін.), авторських оригіналів не виготовляють, обмежуючись лише детальним програмно-редакційним планом карти. До програми карти в цих випадках додаються зразки шкал або барвисте оформлення карти, а іноді для більш складних карт і авторські ескізи, що дають уявлення про зовнішність карти в деяких найбільш відповідальних її частинах.

Рисунок 9. Карта діапазонів (Світова карта).

2. При упорядкуванні спеціальної карти необхідне належне орієнтування інженера-картографа у відповідній галузі знань. Наприклад, щоб скласти повноцінну гіпсометричну карту, треба добре знати форми й особливості рельєфу різного типу; щоб свідомо брати участь в упорядкуванні геоботанічної карти, треба знати основи ботаніки; щоб створити гарну економічну карту, треба знати економіку і ясно уявляти собі економіко-географічні особливості відображуваної країни або її району.

Правильно поставлене редагування повинно охоплювати весь зміст спеціальної карти від математичної основи і гідрографії до останнього елемента отримання, що відображає специфіку тематики карти.

3. Особливість методики упорядкування спеціальної карти – єдність або внутрішня цілісність отримання цієї карти, повна внутрішня узгодженість усіх його елементів.

Повноцінна спеціальна карта потребує повної узгодженості у всіх елементах її отримання, що повинна бути єдиною і цілеспрямованою. У програмі, на підставі якої складається спеціальна карта, повинні бути передбачені усі без винятку елементи її отримання. Наприклад, на карті промисловості даються населені пункти, але замість звичайного вигляду пунктів ці міста і селища нерідко відзначають цілком своєрідними значками, що своїм зовнішнім виглядом, відповідно до легенди, відображають спеціалізацію і ступінь розвитку в населених пунктах промисловості.

Рисунок 10. Навчальна карта (Україна).

4. При упорядкуванні спеціальних карт застосовуються особливі способи для відображення визначених елементів їхнього отримання.

До числа особливих заходів, що застосовуються при упорядкуванні різноманітних видів спеціальних карт, відносяться:

а) значковий спосіб, уживаний для локалізованого по пунктах позначення окремих об’єктів;

б) спосіб лінійних знаків, до якого відносяться, зокрема, „лінії напрямків”, що наочно відображають на карті напрямки переміщення того чи іншого об’єкта;

в) спосіб ареалів, що полягає в простому обведенні на карті тих місць, де поширене відображуване явище;

г) спосіб якісного фону, який застосовується для суцільної характеристики території в якісному відношенні по одному або кількох ознаках;

д) спосіб ізоліній;

е) точковий спосіб;

ж) картодіаграма;

з) картограма.

5. При створенні багатьох видів спеціальних карт особлива увага приділяється розробці легенди, що може бути досить великою і складною. Науково побудована легенда відображає класифікацію поданих на карті явищ і об’єктів, дає характеристику їх типів і різновидів.