РУЧНІ ОСКОЛКОВІ ГРАНАТИ

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили супротивника у ближньому бою (при атаці, в окопах, укриттях тощо).

Залежно від дальності розльоту осколків ручні осколкові гранати
(рис. 5.2) поділяються на наступальні та оборонні,а від того, з яким запалом вони використовуються, – на дистанційної дії (РГД-5 – наступальна та
Ф-1 – оборонна)та ударно-дистанційної дії (РГН – наступальна та
РГО – оборонна) .

Рис. 5.2. Загальний вигляд гранат:
дистанційної дії: а – РГД-5; б – Ф-1 та

ударно-дистанційної дії: в – РГН; г – РГО

Ручна осколкова граната РГД-5 дистанційної дії (рис. 5.2, а) призначена для ураження живої сили супротивника у наступі та обороні. Кидання гранати виконується з різних положень при діях у пішому порядку та на бронетехніці. Площа розльоту осколків – 75–82 м² (дод. 2.4).

Ручна осколкова граната Ф-1 дистанційної дії (рис. 5.2, б) призначена для ураження живої сили супротивника в обороні. Кидання гранати можливо з різних положень але тільки з-за укриття або з бронетехніки. Під час вибуху гранати лише 38 % маси її корпусу йде на утворення майже 300 осколків, які мають початкову швидкістю близько 730 м/с і площу розльоту 280–320 м².

У гранат РГД-5 та Ф-1 є один істотний недолік – це великий проміжок часу між кидком гранати та її підривом. На пересіченій місцевості та у горах це дозволяє супротивнику, який вчасно помітив кинуту гранату, скористатися найближчим укриттям. Затримання часу підриву гранати створює також загрозу самоураження того, хто кидає, у разі відскоку гранати від перешкоди або скачування її зі схилу після кидка. Цей недолік було враховано при створенні гранат ударно-дистанційної дії РГН (наступальна) та РГО (оборонна), розроблених у ГНПП “Базальт”. Ці гранати обладнані датчиком цілі і спрацьовують миттєво при ударі об будь-яку перешкоду.

Ручна осколкова граната РГН ударно-дистанційної дії (рис. 5.2, в) призначена для ураження живої сили супротивника осколками у наступі та обороні. Під час вибуху граната утворює 200–300 осколків середньою масою 0,42 г та початковою швидкістю розльоту 1200 м/с. Площа розльоту осколків складає 95–96 м².

Ручна осколкова граната РГО ударно-дистанційної дії (рис. 5.2, г) призначена для ураження живої сили супротивника осколками в обороні. На утворення вбивчих осколків йде майже 73 % маси корпусу гранати. Під час її вибуху утворюється 600–700 осколків середньою масою 0,46 г із початковою швидкістю розльоту до 1600 м/с. Площа розльоту осколків 213–286 м². Енергія осколків РГО втроє перевищує енергію осколків РГН. Контрольована кількість осколків РГО забезпечує більшу щільність площі ураження, ніж при невеликій кількості важких осколків (як у Ф-1) і у той же час вона значно безпечніша для того, хто кидає, та його підрозділу за рахунок швидкої втрати осколками вбивчої енергії.

Усі сучасні ручні осколкові гранати ідентичні за своєю будовою і складаються з трьох основних конструктивних елементів: корпусу,розривного заряду та запалу (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Будова ручних осколкових гранат (розріз):

дистанційної дії: а – РГД-5; б–Ф-1 та ударно-дистанційної дії:в – РГО; г – РГО;

1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 – запал УЗРГМ; 4 – ковпак; 5 – вкладиш ковпака;

6 – трубка для запалу; 7 – манжета; 8 – піддон; 9 – вкладиш піддона; 10 –верхня півсфера;
11 – нижня півсфера; 12 – верхня зовнішня півсфера; 13 – нижня зовнішня півсфера; 14 – пробка; 15 – стакан; 16 – верхня внутрішня півсфера; 17 – нижня внутрішня півсфера

Корпуспризначений для розміщення розривного заряду та утворення осколків при вибуху гранати. У наступальних гранатах він виготовляється з легких металів: алюмінієвого сплаву (РГД-5, РГН), а в оборонних гранатах – з чавуну (Ф-1) чи сталі (РГО). Для утворення осколків у гранати РГД-5 використовуються вкладиші ковпака та піддона, а у гранати РГО – дві внутрішні півсфери з внутрішніми насічками.

Розривний зарядпризначений для розриву корпусу гранати та запалу на осколки. Він виготовляється з тротилу або суміші тротилу з гексогеном та розміщується у корпусі гранати і разом з ним складає гранату без запалу(рис. 5.3). Для передачі детонації від запалу до вибухової суміші гранати РГН і РГО на дні заглиблення у вибуховій суміші встановлена детонаційна шашка.

Запал призначений для ініціювання вибуху розривного заряду. Сучасні запали уніфіковані і підходять як для наступальних, так і для оборонних гранат. Вони можуть бути дистанційної (спрацьовують через певний час, за який граната пролітає якусь відстань – дистанцію) або ударної дії (підриваються при зіткненні з перешкодою). В останніх передбачені самоліквідатори для гарантованого розриву гранати після кидка, тому такі запали називаються ударно-дистанційними.