Моделі управління людськими ресурсами
Підхід | Характеристики | Американські організації | Японські організації |
Людський капітал | Витрати на навчання | Малі вкладення | Великі вкладення |
Навички навчання | Навчання конкретним навичкам | Загальне навчання | |
Оцінка діяльності | Формалізована | Неформалізована | |
Ринок праці | Пріоритети | На першому місці — зовнішні фактори | На першому місці — внутрішні фактори |
Характер найму | Короткостроковий | Довгостроковий | |
Методи просування | Спеціалізовані сходи просування | Неспеціалізовані сходи просування | |
Відданість організації | Трудові контракти | Прямі контракти по найму | Психологічні контракти |
Стимули | Зовнішні | Внутрішні | |
Робочі завдання | Індивідуальні робочі завдання | Групова орієнтація у роботі |
Важливо підкреслити, що в практиці управління міжнародними корпораціями одночасно використовуються всі три зазначені в таблиці моделі стосовно різних категорій персоналу.
Важливим є розуміння особливостей управління людськими ресурсами в ТНК:
· відмінність ринків праці у країнах-господарях;
· переміщення працівників між підрозділами компанії, що розташовані в різних країнах;
· відмінність практики управління людськими ресурсами в різних філіях;
· національна орієнтація персоналу;« ускладнення контролю виконання.
У процесі самостійного опрацювання теми варто з’ясувати питання про джерела людських ресурсів:
1. Домашні країни — експатріанти
· Технічна компетенція.
· Висока кваліфікація.
· Контроль корпоративної стратегії.
2. Країни-господарі — місцевий персонал
· Пристосованість до місцевих умов.
· Високі стимули.
· Імідж компанії.
· Довгострокові цілі персоналу.
· Мобільність.
· Менші витрати.
Дата добавления: 2015-07-22; просмотров: 771;