Державне регулювання соціального страхування 4 страница

 

 

Виконавча дирекція Ф»т;{ч

І
27 чирааїшь Фоид> п Автономній росіт»лті Крим. оп;ілсіих містах Кнгш тл С'спастоію п

451 ні.111 ссння і» районах іа містч *н» іасною ашчсіпга

Рис. 3.5. Структура управління фондами соціального страхування

Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Кошти цільових страхових фондів не входять до складу Державного бюджету України.

Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб'єктів соціального страхування. Управління фондами. загальнообов'язкового державного соціального, страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції зазначених страхових фондів.

Правління цільового страхового фонду:

1) затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;

2) подає у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розмірів загальнообов'язкових внесків для забезпечення відповідного виду соціального страхування (за винятком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання);

3) затверджує проекти річних бюджетів фонду та звіти про їх ви­конання, порядок використання коштів з окремих видатків бюджету фонду;

4) створює резерви коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

5) розглядає кандидатури та затверджує на посадах керівника виконавчої дирекції фонду та його заступників;

6) спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції страхового фонду та її робочих органів;

7) визначає кадрову політику;

8) здійснює інші функції, передбачені статутом страхового фонду.

Порядок обрання правління страхового фонду визначається законами України з окремих видів соціального страхування.

Виконавча дирекція страхового фонду с виконавчим органом правління фонду, що забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція с підзвітною правлінню фонду та здійснює діяльність від імені страхового фонду в межах та порядку, що визначаються його статутом та положенням про виконавчу дирекцію, яке затверджується правлінням страхового фонду. Керівник виконавчої дирекції входить до складу правління страхового фонду з правом дорадчого голосу. Робочими органами виконавчої дирекції є її територіальні відділення.

Нагляд за діяльністю цільових фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює Наглядова рада, яка здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів відповідним фондом із загальнообов'язкового державного соціального страхування. З цією метою до складу Наглядової ради входять в однаковій кількості представники від застрахованих громадян, роботодавців та держави. Склад Наглядової ради та її повноваження визначаються зако­нами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Державний нагляд у сфері управління коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. У разі покладання функцій державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на кілька центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України визначає порядок відносин між ними з цих питань. Конкретний перелік центральних органів виконавчої вла­ди, що здійснюють державний нагляд у зазначеній сфері, визначається у нормативно-правових актах з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них, здійснює держава Страхувальники та страховики зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду за діяльністю страховиків усі документи та довідки, необхідні для здійснення ними функцій контролю.

Якщо страховиком прийнято рішення з порушенням страхового законодавства або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказує на допущені порушення і встановлює термін для їх усунення. Якщо протягом цього терміну страховик або страхувальник не усуне порушень, незаконне рішення скасовується органом державного нагляду з подальшим відшкодуванням збитків за рахунок страховика або страхувальника. У двотижневий термін страховики або страхувальники можуть оскаржити рішення оріану державного нагляду в суді.

Орган державного нагляду може вимагати скликання засідання правління цільового страхового фонду. Якщо ця вимога не -буде виконана, орган державного нагляду може сам скликати і проводити засідання правління цільового страхового фонду.

За невиконання своТх обов'язків за рішенням органу державного нагляду члени правління цільового страхового фонду можуть бути позбавлені своїх повноважень.

У рамках державного нагляду за діяльністю фондів соціального страхування планова перевірка проводиться не частіше одного разу на рік.

Позапланова перевірка проводиться на письмову вимогу органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, прокуратури, за рішенням наглядової ради або правлінь фондів, а також за зверненнями громадян про порушення фондами вимог законодавства.

За рішенням органу державного нагляду позапланова перевірка може проводитися за угодами, договорами з майновими (фінансовими) зобов'язаннями на суму понад 100 тис. грн. і фінансово-господарських операціях на зазначену суму, що укладаються (або здійснюються) від імені фонду щодо відповідності їх законодавству. Така перевірка може передувати прийняттю рішення, чи безпосередньому здійсненню фінансово- господарських операцій.

Планова або позапланова перевірка проводиться за розпорядженням керівника органу державного нагляду, де зазначаються орган фонду, шо перевіряється, дата проведення, прізвища посадових осіб, які проводять перевірку, а також перелік питань, що підлягають перевірці відповідно до компетенції органу державного нагляду.

Орган державного нагляду не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це фонд.

Керівник виконавчої дирекції фонду або її робочого органу зобов'язаний створити необхідні умови для перевірки, а саме:

видати наказ (розпорядження) про призначення відповідальних осіб з правом підпису довідок, актів та інших матеріалів, що стосуються перевірки;

забезпечити безперешкодний допуск посадових осіб органів державного нагляду до виробничих приміщень з урахуванням установленого режиму роботи для виконання покладених на них службових обов'язків;

Надати службове приміщення, документацію, * матеріали та обладнання.

Посадова особа органу державного нагляду, яка проводить перевірку, подає керівникові органу фонду розпорядження про проведення перевірки, ознайомлює з переліком питань, дає завдання відповідальним особам цього органу щодо підготовки необхідної інформації та матеріалів.

Під час проведення перевірки посадові особи органів державного нагляду відповідно до затвердженого переліку питань:

■ ознайомлюються з матеріалами попередніх перевірок (за період не менше, ніж за один рік) та відповідною інформацією, документами і матеріалами;

- контролюють урахування пропозицій аудиторів, виконання вимог попередніх актів та подань шодо усунення порушень законодавства, якщо вони мали місце, у разі потреби вживають додаткових заходів щодо їх усунення;

• одержують від посадових осіб виконавчої дирекції та її робочих органів витяги або копії документів, ведення яких передбачено законодавством, а також письмові довідки та пояснения з питань, що перевіряються;

' взаємодіють з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними, іншими контролюючими органами, а за потреби громадськими організаціями.

За результатами складається акт перевірки у трьох примірниках.

Відповідальність за викладені в акті результати перевірки несуть посадові особи органів державного нагляду, які проводили перевірку.

У разі виявлення порушення в акті робиться посилання на статтю (пункт) відповідного нормативно-правового акта, а також перелічуються вжиті органами державного нагляду заходи щодо усунення цих порушень.

Кожен із примірників акта підписується всіма учасниками перевірки.

Керівник або відповідальна особа органу фонду має право дати свої пояснення та зауваження шодо змісту акта і порядку проведення перевірки. Ці пояснення та зауваження додаються до акта і є його невід'ємною частиною.

У разі відмови керівника або відповідальної особи органу фонду від підписання акта посадові особи, що провели перевірку, роблять про це відповідний запис в акті. Акт перевірки в цьому випадку вважається дійсним.

Один примірник акта у п'ятиденний строк передається керівникові або відповідальній особі органу фонду, інший - керівникові органу державного нагляду.

У разі виявлення порушень чинного законодавства Мінпраці України:

- вказує на допущені порушення та встановлює строк для їх усунення;

• скасовує незаконне рішення, якщо порушення не усунуто в установлені строки;

• може вимагати скликання позачергового засідання правління фонду, а якщо ця вимога не виконується, має право скликати та провести засідання правління;

• порушує перед фондами питання про притягнення до відпові­дальності осіб, які допустили ці порушення, та про невідповідність займаній посаді таких осіб;

може ініціювати призначення проведення аудиторської перевірки діяльності фондів;

вживає інших заходів відповідно до законодавства.


 

 


Тема 4. Управління коштами соціального страхування Лекція 4 (2 гол.)

Мета юияття:Ознайомити студентів з джерелами надходження коштів соціального страхування, суб' єктами управління коштами; ознайомити з державним наглядом у сфері управління коштами соціального страхування; навчити користуватись нормативне правовою базою; формувати у студентів економічне мислення.

План

1. Джерела коштів соціального страхування.

2. Суб'єкти управління коштами соціального страхування.

3. Державний нагляд у сфері управління коштами.

Рекомендована література: 2-15,18-21,2325,2728,32,35-

38,40,41,44,46,47.50.55.

4. Управління коштами фондів соціального страхування Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного

соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб (рис.

3.4) . Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового* державного соціального страхування.

-♦і продажу ЦІККШ і

папері» І

и №*3

І доходи '

Рис. 3.4. Джерела коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з кожного його виду визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:

1) надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених законодавством;

2) фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;

3) створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

4) покриття витрат страховика, пов'язаних із здійсненням за­гальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюються з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:

1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

2) для фізичних осіб - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).


Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віл нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.

Законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхуваннявизначаються:

О.іжерела та порядок формуваннякоштів цільових страхових фондівдля забезпечення осіб, якіповністю або на певний час звільняються від сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язковедержавне соціальне страхування.

Соціальний захист у суспільстві виконує ряд дуже важливих функцій, крім підтримки знедолених. За його допомогою здійснюється перерозподіл доходів, реалізується соціальна справедливість. Перерозподіл здійснюється в трьох напрямках.

По-перше, це горизонтальний перерозподіл між платниками податків або внесків і одержувачами допомоги (наприклад, між бездітною родиною і родиною з дітьми).

По-друге, це вертикальний перерозподіл, обумовлений прогресивним характером пов’язаних із заробітною платою внесків і ослабленням залежності від заробітної плати при здійсненні виплат.

По-третє, це віковий перерозподіл між молодими і літніми членами суспільства.

Зрозуміло, шо це взаємозалежні форми і вони органічно повинні доповнювати одна одну. Однак особливості функціонування кожної з них припускають різні заходи для їх становлення та розвитку. Усвідомлення складності розвитку ринкової економіки і складності процесу відтворення системи соціального захисту і соціального страхування ще недостатньо для того, щоб забезпечити їх ефективний розвиток. І напевно, здебільшого це пов'язано з тим. що суспільство ще не до кінця усвідомило ті недоліки, що мають місце у системі соціального страхування і були успадковані з минулих часів, коли вона створювалася в принципово іншій соціально-політичній і економічній системі.

З переходом до ринкових відносин дедалі очевидною стає необхідність участі працівників у фінансуванні фондів соціального страхування, що дає їм можливість' самим впливати на рівень свого соціального захисту в разі настання страхових випадків.

Перехід від фінансування загальнообов'язкового державного соціального страхування через систему податків до системи внесків має принципове значення, оскільки поняття «соціальний податок» та «страхові внески» різняться як за соціально-економічною природою, так і за роллю та призначенням у соціальному захисті.

Страхові внески - це форма резервування заробітної плати, що забезпечує матеріальні виплати та надання соціальних послуг працівникам у разі настання страхового випадку.

У сфері фінансування загальнообов'язкового державного соціального страхування відбулися значні зміни, а саме запровадження єдиного соціального внеску, що передбачає зосередження функцій, пов'язаних з формуванням страхових коштів (збору, обліку, контролю за повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску) і ведення єдиної для всіх фондів інформаційної бази в одному уповноваженому органі, що забезпечу« прозорість фінансових потоків, підвищує платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків, забезпечує збільшення надходжень до фондів та цільове використання страхових коштів.

Органом, що здійснює функції, пов'язані з формуванням страхових коштів, є Пенсійний фонд України.

Система збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дозволяє:

■ забезпечити додаткові надходження страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектора за рахунок кращого контролю;

■ більш раціонально використовувати кошти соціального страхування за рахунок уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів, що спрямовуються на утримання адміністративного апарату, відповідального за збір, облік та контроль за сплатою страхових внесків, у тому числі відмовитись від взаєморозрахунків між фондами соціального страхування;

■ забезпечити повну прозорість фінансових потоків для суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування;

■ дати можливість застрахованим особам у будь-який час отримувати інформацію про те, які страхові внески та в які фонди здійснює за них роботодавець;

■ більшою мірою переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу з населенням.

У правління коштами соціального страхування входить до компетенції цільових страхових фондів (фондів соціального страхування) (рис.3.5). Цільові страхові фонди є органами, що здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням • коштів, забезпечують фінансування виплат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Усі застраховані громадяни є членами відповідних цільових страхових фондів залежно від виду соціального страхування.


г
Держані інН ІОГП.І ъ к> кгржліму '(чіШіи'ПЧ їмсЩІП ІГ*Г1І Мііпі* істч" • ічййгйгп'

Паї ждоїм ра иі «Ьчі.ту 15 оси” ик» 5 ні.і кожної сіир'їііп

І;мн -.’гімн 0 15

<<С1М4ІЬ> ІМи,ІКіЧ(|кЧ СіиріЧІІІ оніилинко і кії*глсрс І ЛЯ >

{ ДсрЖППі/ШЯ ІІ4ІГ1ЯД бі .иі,№ржаішіілі НІІПМІІ>1'|№1П І * ііі ІІІ. ІІ-Ні ЧГЧШ Я

(сржэптм«'

ІИМІЯ ІМІНГі'

] сфичг нашім— ^'/1 \Ьиіс і'ерегни Іірчи \ 11 і» соЕиа іі+н'і / І IKV.II ПІКИ


 


V
'{
ИіІКОіиИ'Ш .Ш]Х.‘М11.Ч

Фиіі.п


 


2.1 \ іі|Чіііішь н ЛтотпшіИ І\жну&ііігі Крим

обласгах. містлч Киті ги С сттстоїт п

І

4«І ніхіі КЙГОГ «Іхмідч лра№ііш\ іа містах о&іпеїюп» шансіиш

Рис. 3.5. Структура управління фондами соціального страхування

Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Кошти цільових страхових фондів не входять до складу Державного бюджету України.

Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб’єктів соціального страхування. Управління фондами загальнообов'язкового .державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції зазначених страхових фондів.

Правління цільового страхового фонду:

1) затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;

2) подає у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розмірів загальнообов'язкових внесків для забезпечення відповідного виду соціального страхування (за винятком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання);

3) затверджує проекти річних бюджетів фонду та звіти про їх ви­конання. порядок використання коштів з окремих видатків бюджету фонду;

4) створює резерви коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

5) розглядає кандидатури та затверджує на посадах керівника виконавчої дирекції фонду та його заступників;

6) спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції страхового фонду та н робочих органів;

7) визначає кадрову політику;

8) здійснює інші функції, передбачені статутом страхового фонду.

Порядок обрання правління страхового фонду визначаться юконамн України з окремих видів соціального страхування.

Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду, шо забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція і підзвітною правлінню фонду та здійснює діяльність віл імені страхового фонд) й межах і а порядку, що визначаються його статутом га положенням про виконавчу дирекцію, яке затверджується правлінням страхового фонду Керівник виконавчої дирекції входить до складу правління страхового фонлу з правом дорадчого голосу. Робочими органами виконавчої дирекції є її територіальні відділення.

Нагляд за діяльністю цільових фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює Наглядова рада, яка здійснюг контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів відповідним фондом із загальнообов'язкового державного соціального страхування. З цією метою до складу Наглядової ради входять в однаковій кількості представники від застрахованих громадян, роботодавців та держави. Склад Наглядової ради та її повноваження визначаються зако­нами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Державний нагляд у сфері управління коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. У разі покладання функцій державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на кілька центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України визначає порядок відносин між ними з цих питань. Конкретний перелік центральних органів виконавчої вла­ди, шо здійснюють державний нагляд'у зазначеній сфері, визначається у нормативно-правових актах з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них, здійснює держава. Страхувальники та страховики зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду за діяльністю страховиків усі документи та довідки, необхідні для здійснення ними функцій контролю.

Якщо страховиком прийнято рішення з порушенням страхового законодавства або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказує на допущені порушення і встановлює термін для їх усунення. Якщо протягом цього терміну страховик або страхувальник не усуне порушень, незаконне рішення скасовується органом державного нагляду з подальшим відшкодуванням збитків за рахунок страховика або страхувальника. У двотижневий термін страховики або страхувальники можуть оскаржити рішення оріан> державного нагляду в суді.


Орган державного нагляду може вимагати скликання засідання правління цільового страхового фонду. Якщо ця вимога не буде виконана, орган державного нагляду може сам скликати і проводити засідання правління цільового страхового фонду.

За невиконання своїх обов'язків за рішенням органу державного нагляду члени правління цільового страхового фонду можуть бути позбавлені своїх повноважень.

У рамках державного нагляду іа діяльністю фондів соціального страхування планова перевірка проводиться не частіше одного разу на рік.

Позапланова перевірка проводиться на письмову вимогу органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, прокуратури, за рішенням наглядової ради або правлінь фондів, а також за зверненнями громадян про порушення фондами вимог законодавства.

За рішенням органу державного нагляду позапланова перевірка може проводитися за угодами, договорами з майновими (фінансовими) зобов'язаннями на суму понад 100 тис. грн. і фінансово-господарських операціях на зазначену суму, шо укладаються (або здійснюються) від імені фонду шодо відповідності їх законодавству. Така перевірка може передувати прийняттю рішення, чи безпосередньому здійсненню фінансово- господарських операцій.

Планова або позапланова перевірка проводиться за розпорядженням керівника органу державного нагляду, де зазначаються орган фонду, що перевіряється, дата проведення, прізвища посадових осіб, які проводять перевірку, а також перелік питань, що підлягають перевірці відповідно до компетенції органу державного нагляду.

Орган державного нагляду не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це фонд.

Керівник виконавчої дирекції фонду або її робочого органу зобов'язаний створити необхідні умови для перевірки, а саме:

- видати наказ (розпорядження) про призначення відповідальних осіб з правом підпису довідок, актів та інших матеріалів, що стосуються перевірки;

- забезпечити безперешкодний допуск посадових осіб органів державного нагляду до виробничих приміщень з урахуванням установленого режиму роботи для виконання покладених на них службових обов'язків;

• надати службове приміщення, документацію, матеріали та обладнання.

Посадова особа органу державного нагляду, яка проводить перевірку, подає керівникові органу фонду розпорядження про проведення перевірки, ознайомлює з переліком питань, дає завдання відповідальним особам цього органу щодо підготовки необхідної інформації та матеріалів.

Під час проведення перевірки посадові особи органів державного нагляду відповідно до затвердженого переліку питань:

* ознайомлюються з матеріалами попередніх перевірок (за період не менше, ніж за один рік) та відповідною інформацією, документами і матеріалами:

■ контролюють урахування пропозицій аудиторів, виконання вимог попередніх актів та подань щодо усунення порушень законодавства, якщо вони мали місце, у разі потреби вживають додаткових заходів щодо їх усунення;

одержують від посадових осіб виконавчої дирекції та її робочих органів витяги або колії документів, ведення яких передбачено законодавством, а також письмові довідки та пояснення з питань, що перевіряються;

- взаємодіють з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними, іншими контролюючими органами, а за потреби громадськими організаціями.

За результатами складається акт перевірки у трьох примірниках.

Відповідальність за викладені в акті результати перевірки несуть посадові особи органів державного нагляду, які проводили перевірку.

У разі виявлення порушення в акті робиться посилання на статтю (пункт) відповідного нормативно-правового акта, а також перелічуються вжиті органами державного нагляду заходи щодо усунення цих порушень.

Кожен із примірників акта підписується всіма учасниками перевірки.

Керівник або відповідальна особа органу фонду має право дати свої пояснення та зауваження щодо змісту акта і порядку проведення перевірки.

Ці пояснення та зауваження додаються до акта і є його невід'ємною частиною.

У разі відмови керівника або відповідальної особи органу фонду від підписання акта посадові особи, що провели перевірку, роблять про це відповідний запис в акті. Акт перевірки в цьому випадку вважається дійсним.

Один примірник акта у п'ятиденний строк передається керівникові або відповідальній особі органу фонду, інший - керівникові органу державного нагляду.

У разі виявлення порушень чинного законодавства Мінпраці України;

■ вказує на допущені порушення та встановлює строк для їх усунення;

* скасовує незаконне рішення, якщо порушення не усунуто в установлені строки;

* може вимагати скликання позачергового засідання правління фонду, а якщо ця вимога не виконується, має право скликати та провести засідання правління;

■ порушує перед фондами питання про притягнення до відпові­дальності осіб, які допустили ці порушення, та про невідповідність займаній посаді таких осіб;

* може ініціювати призначення проведення аудиторської перевірки діяльності фондів;

■ вживає інших заходів відповідно до законодавства.








Дата добавления: 2015-07-22; просмотров: 773;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.046 сек.