Порівняльна характеристика впливу основних факторів на будову різних видів видань

Зміст і характеристика твору.У науковому та навчальному виданнях твір складний за своєю композицією (багато рубрикаційних одиниць різного рівня, є обов’язкові елементи представлення змісту – виокремлення мети, завдань, актуальності тощо), за інформаційною насиченістю, стилем (використовується термінологічна лексика, багато власних імен, дат), за формою презентації інформації (в тексті можуть бути цитати, формули, таблиці, схеми, діаграми; сам текст чітко поділяється на основний, додатковий, довідковий; часто обов’язковим є ілюстрування). Твір розрахований переважно на поглиблене, вдумливе, наскрізне читання від початку до кінця, але повинна враховуватись і потреба науковця / учня знайти потрібну інформацію в якійсь частині книги, тобто застосувати вибіркове читання (використати наукову чи навчальну книгу як довідник).

Складна композиція обумовлює наявність великого Змісту /оглаву, який потрібно правильно оформити; велику кількість розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, а отже й продуману систему титульних і спускових сторінок, колонтитулів. Насиченість тексту фактичним і понятійним, термінологічним матеріалом, а також поєднання різних видів тексту або ж тексту та ілюстрацій вимагає застосування адекватної системи виділень, продуманої верстки. Можливість застосування вибіркового читання означає додаткове навантаження на довідковий апарат видання – примітки, покажчики, коментарі. Переважне застосування наскрізного читання вимагає використання паперу, на якому б якісно відображався текст, а не ілюстрації. У наукових і навчальних виданнях принцип читабельності домінує. Крім того, ілюстрації виконують суто інформативну функцію. Потрібно пам’ятати також, що створювати ілюстративний ряд наукового чи навчального видання набагато важче, оскільки унаочненню підлягають абстрактні поняття.

У довідковому виданні твір переважно великий за обсягом, складається з однакових за своїми призначенням, будовою словникових / довідкових статей, розрахований виключно на вибіркове читання.

Обсяг твору для цього типу видань найбільш критичний показник. Він пов’язаний із вимогою ергономічності – можливістю вмістити якомога більшу кількість матеріалу на якомога меншій кількості сторінок. Саме тому в таких виданнях можна збільшувати формат і зменшувати кегель (аж до 6 п.), інтерліньяж, поля. Композиція самого твору (словникові статті) обумовлює сталу систему виділень і уніфікованість структури, стилю й оформлення словникових статей, а також вибір адекватної змісту системи їх розташування (абеткової, систематичної, гніздової). Застосовний для довідкової літератури спосіб вибіркового читання не суперечить, а навпаки, «освячує» всі зазначені вище засоби оформлення.

Характер літературно-художнього твору обумовлює особливості його художнього й поліграфічного оформлення. Історично склалися традиції ілюстрування й декорування літературно-художніх видань. Використовуються заставки, кінцівки, орнаменти, фронтисписи. Ілюстративний ряд не обов’язковий, але бажаний, причому художник створює, по-суті, концептуально свій твір (ілюстрації часто не просто візуалізують написане, а пропонують новий варіант «прочитання»). Завдяки оформленню літературно-художнє видання сприймається як твір мистецтва, предмет матеріальної культури.

Крім того, твір художньої літератури не обов’язковий для прочитання (до нього звертаються не в межах своїх навчальних чи виробничих потреб). Тому видавець і редактор мають потурбуватися про те, щоб читач зацікавився виданням, виокремив його з-поміж інших. Отже, велику увагу слід приділити матеріальній конструкції видання: обкладинці, корінцю, суперобкладинці.

Характеристика цільового призначення, основного завдання видання (інформування, навчання, розважання, зацікавлення) впливає на тип оформлення, а саме на те, яким елементам (текстовим чи ілюстративним) буде приділятися більша увага.

Характеристика читача. Оцінювання віку та компетенцій реципієнтів, а саме особливостей сприймання інформації, досвіду роботи з літературою і книгою, допомагає вибрати оптимальну конструкцію і тип оформлення. Так, наприклад, читач наукової літератури – це фахівець, тобто людина, якій не потрібно «допомагати» щось зрозуміти. Навпаки, краще «не заважати». Отже, система виділень у тексті, у Змісті має бути досить стриманою. У навчальному ж виданні, розрахованому на читачів, які тільки набувають досвід користування літературою, якраз варто дуже чітко продумати систему шрифтових і не шрифтових виділень.

Для створення літературно-художнього видання вік читачів чи не найважливіший критерій, він впливає на все: формат, папір, вид матеріальної конструкції, кегель, обсяг текстових частин, кількість і жанри ілюстрацій.

Характер читання (екстенсивний, інтенсивний, наскрізний чи вибірковий, з примусу чи добровільно) також обумовлює переважно вибір елементів оформлення й увиразнення. Так, наприклад, учень – хоче він того чи ні – мусить користуватися підручником протягом року, знову і знову повертатися до прочитаного. Завдання видавця й редактора – зробити книгу настільки привабливою, щоб користування нею було зручним і викликало тільки позитивні емоції. І навпаки: екстенсивний тип читання, зорієнтований на кількість і швидкість отримання інформації, зумовлює мінімалізм у художньо-поліграфічному оформленні.

Умови читання й зберігання книги впливають переважно на вибір формату видання. Мотиви придбання книги (для себе, на подарунок) визначають ступінь вишуканості його оформлення.

Будова книги та її оформлення часто обумовлюється економічними факторами (бюджетом, тиражем), а також маркетинговими завданнями (часто формат, тиснення, висікання на палітурці, ілюстрації, оформлення серій створюються і потім сприймаються як бренд).

ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА КНИЖКОВОГО ВИДАННЯ (ТВІР, АПАРАТ ВИДАННЯ)

Будь-яке видання складається з публікованого твору (творів) і службових елементів, які цей твір «обслуговують» (апарату видання).

І твір, і апарат видання містять текстові та зображальні елементи.

Види тексту:

Основний текст−текст твору, що опублікований в певному виданні, передає зміст твору та займає основний обсяг.

Додатковий текст−довідково-пояснювальний текст, що доповнює основний текст і займає невеликий обсяг видання. До Д. т. належать довідкові, документальні та інші додатки, що є корисною, але не обов'язковою частиною видання.

Довідковий текст – текст апарату видання, який допомагає читачеві ефективно користуватися виданням; містить дані про його джерела, авторів, читацьку адресу, посилання, примітки, коментарі.

Бібліографічний текст- текст апарату видання, сукупність усіх бібліографічних записів у виданні.

Рекламний текст – текст, у якому видавець рекламує власну чи будь-яку іншу (переважно друковану, поліграфічну) продукцію.

* Усі ці види текстів присутні в наукових, навчальних, довідкових, академічних літературно-художніх виданнях. Необхідність їх поєднувати ускладнює макетування й оформлення. Є відмінності і в їхньому розташуванні залежно від виду видання.

Так, наприклад, у навчальних виданнях і додаткові тексти (фрагменти джерел, цікава інформація), і довідкові (посилання, етимологічні довідки, пояснення) мають розташовуватись безпосередньо поряд із основним текстом.

У наукових і академічних літературно-художніх виданнях їхнє розташування чітко не регламентоване. Якщо додаткові, довідкові, бібліографічні тексти значні за обсягом, їх розташовують у кінці рубрикацій них частин (розділів, параграфів) або в кінці книги (додатки, коментарі, покажчики, бібліографічні списки тощо).

Нині дедалі частіше видавці розміщують в кінці книг рекламні тексти. Такі тексти не входять до загального обсягу видання і не повинні ускладнювати пошук Змісту і кінцевого титула з випускними відомостями.

* Запам’ятайте! Вступ і висновки – це частина твору, основного тексту. Передмова і післямова – частина апарату видання, довідкові тексти.

Види ілюстрацій:

Повноцінна ілюстрація

Декоративна ілюстрація (заставки, кінцівки, маргіналії тощо)

Інфографіка (таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації з поясненнями, розміщеними безпосередньо на зображенні).