Апарат видання

Апарат видання (АВ) –комплекс додаткових до основного тексту видання елементів, завдяки яким легше й зручніше користуватися цим виданням; сукупність елементів, які дають можливість читачеві ідентифікувати видання серед інших, сприяють опрацьовуванню видання в обліково-статистичних, інформаційних та наукових установах (вихідні відомості), полегшують читачеві пошук потрібної інформації, допомагають йому ефективно користуватися виданням (зміст, оглав, рубрики, колонтитули, покажчики), пояснюють, розтлумачують зміст твору (передмова, післямова, коментарі, посилання і примітки), адресують читача до джерел, посилання на які є в творі або ж за допомогою яких можна отримати додаткові відомості (бібліографічні посилання, бібліографічні списки, бібліографічні покажчики).

Апарат видання поділяється на дві великі частини:

1) апарат видання розпізнавальний (службова частина апарату видання); він допомагає ідентифікувати видання фахівцям, які займаються випуском, поширенням, обліком, описом, замовленням, комплектуванням книжкової продукції, і читачам, коли потрібно знайти видання чи дати коректне посилання на нього;

2) апарат видання допоміжний (довідково-допоміжний). Останній, у свою чергу, містить: апарат видання довідково-пошуковий, апарат видання науково-допоміжний (апарат видання пояснювальний), апарат видання довідково-бібліографічний. Ця частина книги покликана допомогти читачам користуватися виданням, знаходити потрібну інформацію.

З приводу визначення самого терміна «апарат видання» і класифікації його складових частин у науці досі точаться дискусії.

Е.Л. Призмент у своїй книзі «Предметизаційні системи і апарат книги» (1999) пропонував розрізняти лише вихідні відомості та довідково-пошуковий апарат. Б.Г. Тяпкін у книзі «Коректура» (1979) описав понад 100 елементів апарату видання, які поділив на обов’язкові (зміст…) і необов’язкові (покажчики…). А.Е. Мільчин виокремлює розпізнавальний апарат (вихідні відомості), довідково-пошуковий (зміст / оглав, покажчики, колонцифри, колонтитули, списки ілюстрацій), пояснювальний або науково-допоміжний (передмова, післямова) і бібліографічний апарат.

М.С. Тимошик пропонує відмовитись як від самого терміна «апарат видання», так і від традиційної класифікацій його елементів. Він вважає, що потрібно виокремлювати такі частини видання: службову (вихідні відомості), вступну (передмова, історико-бібліографічний нарис), основну , заключну (післямова, коментарі, додатки, покажчики, списки скорочень, бібліографія). Така класифікація має право на існування, однак у ній є низка недоліків. Так, наприклад частково вихідні відомості розміщуються на кінцевому титулі, тобто в кінці видання, а списки умовних скорочень частіше розташовують на початку книги. Крім того, не враховується функція елементів апарату видання: передмова і післямова мають одне й те саме призначення, отже нема сенсу відносити їх до різних частин.

Апарат видання (АВ)