Типи ПХ
1.2.Класифікація по виробничо-функціональним якостям
2.Планувальні схеми підприємств харчування
2 Складаються схеми технологічного процесу в конкретному підприємстві.
2.1.Типи композиційно-планувальних схем (КПС) підприємств харчування
Позначення: | - приміщення виробничого призначення |
- приміщення торговельного призначення |
УВАГА!!! | Схеми відповідають основному (торговельному) поверху ПХ |
Центрична КПС:
ПХ з декількома залами та понад 200 місць |
Фронтальна КПС:
невеликі ПХ (до 100 місць) та вбудовані |
Кутова КПС:
ПХ середньої (до 150 місць) та малої потужності з декількома залами, сезонним та змішаним функціонуванням |
Глибинна КПС:
невеликі (до 100 місць) вбудовані та зблоковані ПХ |
Розрізнена КПС:
комплексні ПХ понад 200 місць сезонного функціонування |
Т-подібна КПС:
комфортні ПХ понад 100 місць, ПХ у зонах відпочинку, на курортах (при наявності достатньої площі ділянки забудови). |
Комбіновані КПС:
П-подібні, Г-подібні та ін. | ПГХ середньої та великої потужності, готельних комплексів, зони відпочинку, підвищеної комфортності. |
3.Принципи функціонально-технологічного зонування та основні планувальні елементи
3.1.Загальна планувальна схема зонування ПХ у відповідності з виробничим процесом
3.2. Структура приміщень відповідно зонуванню
Назва зони | Група приміщень | Назва приміщень |
1.Складське | 1.Приміщення прийомки товарів | 1.Завантажувальна 2.Приміщення комірника |
2.Склади продтоварів звичайного режиму зберігання | 1.Комора сухих продуктів 2.Комора овочей та солінь 3.Комора горілчаних виробів (вина) 4.Комора пива (напоїв) 5.Комора добового запасу 6.Комора хлібу 7.інші | |
3.Склади продтоварів в режимі охолодження чи глибинної заморозки | 1.Низькотемпературні камери 2.Охолоджувальна камера м’яса (риби) 3.Охолоджувальна камера молочних продуктів та гастрономії 4.Охолоджувальна камера фруктів, зелені, овочів та напоїів (фруктів, зелені, овочів) 5.Охолоджувальна камера напоїв (пива чи вина) 6.Охолоджувальна камера напівфабрикатів (загальна чи по видам) 7.Охолоджувальна камера кондитерських виробів (чи товарів) 8.Охолоджувальна камера продуктів добового запасу | |
4.Склади товарів матеріально-технічного забезпечення, тари і упаковки | 1.Комора реманенту (інвентаря) 2.Комора та мийна тари (комора тари) 3.Господарська комора 4.Комора пакувальних матеріалів | |
5.Допоміжні приміщення | 1.Камера зберігання харчових відходів 2.Сміттєзбірник 3.Інші | |
2.Зона виробництва | 1.Приміщення первинної механічної обробки сировини (заготівельні) | Овочевий цех М’ясний цех (м’ясо-рибний, цех обробки м’яса птиці та риби) Рибний цех Цех обробки птиці та субпродуктів Заготівельний цех Приміщення обробки зелені Приміщення підготовки яєць Просіювальна (приміщення просіювання борошна, цукру та ін.) Борошняний цех Заготівельне відділення кондцеху Доготівельний цех Кулінарний цех Інші |
2.Приміщення приготування їжі | 1.Гарячий цех 2.Холодний цех 3.Доготівельні відділення кондцеху 4.Доготівельне відділення кулінарного цеху 5.Інші | |
3.Допоміжні приміщення виробничого призначення | Приміщення хліборізки Мийна кухонного посуду Мийна реманенту та тари кондцеху Мийна та комора тари напівфабрикатів Приміщення завідуючого виробництвом Приміщення персоналу | |
3.Зона обслуговування | 1.Допоміжні приміщення забезпечення процесу обслуговування | 1.Мийна столового посуду 2.Сервізна 3.Буфетна (буфет) 4.Підсобне приміщення (бару, кафетерію, магазину-кулінарії...) 5.Роздавальна (роздача) 6.Приміщення офіціантів 7.Приміщення зберігання музичних інструментів 8.Вбиральні-гримерні 9.Приміщення адміністратора (менеджера) залу |
2.Приміщення додаткового обслуговування (відпочинку та надання додаткових послуг) | Аванзал Приміщення дієтсестри (лікаря-дієтолога) Приміщення відпочинку відвідувачів Кімната для паління Дитяча (гральна) кімната Приміщення (зали) ігрового призначення (біл’ярдні, ігрових автоматів тощо) Приміщення додаткових торгівельних та побутових послуг, зв’язку Приміщення (зали) естрадно-видовищних заходів (без прийняття їжі) Готельні житлові номери Інші | |
3.Головні приміщення обслуговування | 1.Обідні зали 2.Торговельні зали 3.Бенкетні зали 4.Кабінети 5.Інші | |
4.Приміщення первинного обслуговування (зустрічі) відвідувачів | Вестибюль Гардероб верхнього одягу відвідувачів Туалетна Умивальна Вбиральна (санвузол) Камера схову речей відвідувачів Інші | |
4. Адміністративно-побутові приміщення | 1.Адміністративні | 1.Кабінет директора (керівника) 2.Конторське (офісне) приміщення (приймальна керівника) 3.Головна каса 4.Приміщення громадських організацій 5.Лабораторія (харчова, технологічна, фізико-хімічна) 6.Інші |
2.Побутові | Приміщення персоналу Гардероб персоналу (жіночий, чоловічий та загальний) Гардероб офіціантів (жіночий, чоловічий та загальний) Кімната перевдягання персоналу Білизняна (комора чистої білизни) Комора використаної білизни Гладильна Комора (приміщення) прибирального (уборочного) реманенту Душові кімнати (кабіни) Санвузол персоналу (вбиральня) Кімната (кабіна) особистої гігієни жінки Медпункт (медсанчастина) Сауна (лазня) Гардероб верхнього одягу Санпропускник Кімната (кабінет) емоційного розвантаження інші | |
5.Технічні приміщення | 1.Спільного обслуговування | 1.Електрощитова 2.Теплопункт (бойлерна) 3.Машинне відділення ліфта 4.Майстерня (електромеханічна, сантехнічна...) 5.Радіовузол |
2.Власного обслуговування | Витяжна венткамера (ВВК) Приточна вентиляційна кмера (ПВК) Машинне відділення охолоджувальних (холодильних) камер Насосна, каналізаційна, водопроводна Інші | |
6.Інші | 1.Внутрішні | 1.Коридор 2.Ліфтовий хол 3.Розворотній майданчик (карман) 4.Інше |
2. Зовнішні | Відповідно схеми генплану |
УВАГА! | Співвідношення площ зони 3 до інших має наближатися до 1:1. |
3.3.Основні планувальні елементи та розміри
113. Фізіологічно-функціональні розміри
Функції | Розміри, мм | ||
ширина | товщина | висота | |
Людина сидить на стільці | |||
на табуреті | |||
Людина іде з тацею | |||
Людина сидить за столом (до столу) | |||
Людина іде з возиком | |||
Дві людини розходяться | 1200-1350 | ||
Три людини розходяться | 1500-1650 |
114. Мінімальний розмір коридорів (ширина, м)
Зона | Кількість місць, шт | ||
до 100 | 100-200 | понад 200 | |
Виробнича | 1,3 | 1,5 | 1,8 |
Складська | 1,3 | 1,5 | 1,8* |
* - При використанні гідравлічних під’ємних возиків = 2,7. | |||
Адміністративно-побутові | 1,3 | 1,3 | 1,3 |
115. Мінімальна ширина проходів в залі, м
Тип проходу | Тип підприємства | |||
Їдальня | Кафе | ПШО | Ресторан | |
Основний | 1,32 | 1,2 | 1,2-1,6 | 1,5 |
Додатковий: | ||||
- для розподілення потоків | 1,2 | 0,9-1,1 | 0,9-1,1 | 1,2 |
- для підходу до місця | 0,6 | 0,4-0,6 | 0,4-0,8 | 0,6 |
116. Фронт вікна роздачі в приміщеннях роздаточних ПХ з офіціантами:
з гарячого цеху – 0,025 м на 1 місце;
з інших приміщень – 0,001 м на 1 місце (але не менше 0,9 м).
4.Побудова об’ємно-планувальних рішень (ОПР) підприємств харчування
4.1. | Порядок побудови ОРП. |
1.Складання схеми технологічного процесу. |
2.Визначення складу та площі приміщень. |
3.Визначення корисної, робочої та загальної площі. |
4.Вибір етажності та конфігурації будівлі. |
5.Зонування будівлі по групам приміщень. |
6.Планування приміщень зони обслуговування. |
7.Попереднє вирішення вертикальних зв’язків (в багатоповерхових будівлях). |
8.Вирішення основних горизонтальних зв’язків (коридорів) в будівлі. |
9.Розміщення (проектування) приміщень по зонам (система 3-; 1®3; 4,5). |
10.Перевірка прийнятих рішень відповідності протипожежних, санітарних, будівельних та технологічних норм та правил. |
11.Прийняття рішень по будівельним матеріалам, конструкціям та елементам будівлі і їх параметрам (будівельне оформлення будівлі). |
4.2. Визначення параметрів будівлі
117. Визначається корисна площа підприємства (Sк) - з таблиці складу та площі приміщень (без технічних приміщень). |
118. Визначається робоча площа підприємства (Sp): |
Sp= Sк×К1 | , м2 |
де К1 - коефіцієнт, що враховує площу коридорів, проходів, технічних приміщень (К1 = 1,10-1,25). Він залежить від потужності та класності (розрядності) підприємства, кількості поверхів, інших (технічних та інженерних) факторів.
К1 ® max при малій потужності підприємства, наявності одного поверхі та ін.
К1 ® min при збільшенні етажності будівлі та потужності підприємства.
Наприклад:
ресторан на 50 місць у одноповерховій будівлі К1=1,25;
комплекс харчування на 300 місць у 3-х поверховій будівлі К1=1,10.
119. Визначення загальної площі підприємства (Sзаг):
, м2
Де К2 - коефіцієнт, що враховує конструктивні фактори будівлі (товщина стін та ін.), організацію вертикальних зв’язків (сходи, ліфти, ліфтові холи), додаткові протипожежні заходи та ін. К2 = 1,10-1,15. Для одноповерхових споруд К2 = 1,05-1,03)
К2 ® min при збільшенні кількості поверхів.
Визначення етажності будівлі:
Кількість поверхів залежить від таких факторів:
містобудівні умови (площа земельної ділянки та її конфігурація, тип підприємства по способу розміщення, тощо);
тип та потужність підприємства.
УВАГА!!! | Як правило при наявності сприятливих містобудівних умов одноповерхові будівлі ГХ проектуються в таких випадках: 120. кількість місць до 120 для КПХ; 121. кількість місць до 150 для типових ПХ (однотипних); 122. ПХ в зоні відпочинку; 123. ПХ сезонної дії; 124. ПХ в збірно-розбірних та полегшених конструкціях.; |
125. Визначення розміру будівлі:
Площа поверху будівлі (Sn) визначається з формули:
, м2
n - кількість поверхів.
Геометричні розміри будівлі («а» - довжина по фронту, «в» - глибина (ширина) визначаються залежно від площі поверху:
Sn=а×в
Причому форма будівлі має наближатися до квадрату чи прямокутника з максимальним співвідношенням сторін 1:2, причому, бажано мати розміри «а» і «в» кратними (по мірі якості) шагу - 6000, 3000, 2000 мм (у осях).
126. Визначення будівельного обсягу будівлі:
Будівельний обсяг будівлі Vбуд визначається за формулою:
Vбуд = Sпб×Н, м3
Де Sпб - площа будівлі на ділянці, м2;
Sпб = Sn+Dcm, м2;
Де Dcm - товщина зовнішньої стінки, м;
Н - будівельна висота будинку, м, яка визначається від рівня підлоги нижнього поверху (включаючи підвал) до верху перекриття (для будівель з пласким суміщеним дахом); до 1/2 висоти верхнього поверху (плаский дах з наявним технічним поверхом); до 1/3 висоти горища (похилий дах з горищем).
УВАГА!!! | Висота надземного поверху визначається від рівня підлоги нижнього поверху до рівня підлоги поверху наступного (верхнього); для останнього поверху - до верху перекриття (покрівлі). |
2 Згідно СНиП ІІ-Л.8-71 мінімальна висота поверхів для ПХ складає:
3. надземних (кількість місць до 150) - 3,3 м;
4. надземних (кількість місць понад 150) - 4,2 м;
5. підземних (при наявності складів) - 2,5 м;
6. підземних технічні та побутові приміщення) - 2,2 м;
7. верхні технічні - 1,9 м.
УВАГА!!! | Висота підвального та верхнього технічного поверхів вимірюється від рівня підлоги до низу виступаючих будівельних конструкцій (балки, ригелі). |
4.3.Основні правила оформлення креслень об’ємно-планувального рішення
127. Основними кресленнями ОПР є плани (чи план) поверхів та будівельний (архітектурний чи технологічний) розріз будівлі.
Основні правила оформлень креслень ОПР:
128. При наявності на кресленні планів декількох поверхів план розміщується:
по вертикалі знизу-вверх;
по горизонталі зліва-направо.
129. Плани всіх поверхів відображають, як правило, в одному масштабі 1:100 (можливо 1:50 та 1:100). Як виняток дозволяється відображати у іншому масштабі план, який є фрагментарним по відношенню до основного. Такий план підписують «Фрагмент плану» з занесенням в напис його масштабу.
130. Координатна сітка поверхів позначається:
у горизонтальному рівні (довжина по фронту) - арабськими цифрами зліва-направо;
в вертикальному рівні (ширина-глибина) - літерами слов’янського алфавіту, за винятком літер «І», «З» і «О» знизу-вверх;
Приклад:
шаг координатної сітки теоретично може відповідати модулю «М» (100 мм), але на практиці:
А. мінімальний шаг координат, у відповідності з конструктивною схемою будівлі, буває слідуючий:
- для будівель з повним каркасом - 3000 мм;
- для будівель з неповним каркасом - 2000 мм;
- для будівель з несучими стінами - 200 мм.
Б. Максимальний шаг в цивільних будівлях ( у т.ч. ПГХ) складає:
для будівель з повним та неповним каркасом:
- для одноповерхових будівель - 11200 мм;
- для 2-3-х поверхових - 7200 мм.
В.Оптимальний шаг:
для будівель з повним та неповним каркасом - 6000 мм.
- для будівель з несучими стінами - 3000 мм.
131. На технологічних планах ОПР назви приміщень бажано наносити безпосередньо на планах самих приміщень, а при неможливості цього, назва приміщень заноситься у експлікацію встановленого зразку.
Питання до самоконтролю
Які групи приміщень відносяться до зони виробництва?
Як визначається склад та площа приміщень зони обслуговування?
Чим відрізняються площі: корисна, робоча і загальна?
Принципи визначення поверховості будівлі ПХ.
Правила нанесення координатної сітки на плані.
ТЕМА 5
Проектування готельних комплексів.
Класифікація готелів.
Структурна схема готельного комплексу.
Проектування житлової зали.
Додаткова література: ГОСТ 28681. 4-95 “Туристическо-экскурсионное обслуживание. Класификация гостиниц”.
Класифікація готелів:
Основні визначення:
ГОТЕЛЬ – підприємство, призначене для тимчасового проживання.
МОТЕЛЬ – готель, що розміщений поблизу автомобільної магістралі.
КАТЕГОРІЯ ГОТЕЛЮ (МОТЕЛЮ) – класифікаційне угрупування, що характерізується відповідним комплексом вимог.
1.1. Класифікація готелів (мотелів).
Готелі = 5 категоріі |
Мотелі = 4 категорії. |
Вища категорія: готель – “HHHHH”
мотель – “HHHH”
Нижча категорія: “H”
Основні вимоги до готелів.
Зручний під`їзд, благоустроєна та освітлена територія, майданчик з твердим покриттям для парковки та маневрування автомобілів (у т. ч. автобусів), вивіска з назвою готелю, та вказанням його категорії;
Відповідні допустимі екологічні умови розміщення;
Забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (жителів) та збереження їх майна:
протипожежні та евакуаційні заходи;
системи протипожежної охорони та захисту;
дотримання відповідних санітарно-гігіенічних норм та правил.
Оснащення необхідними інженерними системами та устаткуванням:
гаряче та холодне водозабезпечення (цілодобово);
каналізація;
опалення ( min 18,5°С в житлових та громадських приміщеннях);
вентиляція;
телебачення та радіофікація (усіх житлових номерів);
телефонний зв`язок;
природне освітлення в номерах та інших приміщеннях, передбачених ДБН А. 2.2.-9-99;
штучне освітлення у всіх приміщеннях з забезпеченням нормативної освітленості ( 100 лк – лампи розжарювання; 200 лк – люмінісцентні лампи);
Створення умов для приймання та обслуговування інвалідів, які використовують крісла на колесах.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 2376;