Класична школа управління

Класична школа може бути поділена на два напрями

а) науковий управлінський підхід (наукова організація праці) (Ф. Тейлор («Принципи наукового управління», 1911 р.), Френк та Ліліан Гілбрейт, Генрі Форд, Генрі Гант);

б) адміністративна школа (класична теорія організації) (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард).

Науковий управлінський підхід. Основна ідея: дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці.

Основні принципи:

1) спеціалізація робіт: розподіл загального завдання на більш дрібні задачі; визначення якостей та навиків робітників, необхідних для їх виконання; необхідної кількості робітників-виконавців;

2) науковий підбір робітників для виконання окремих задач на основі відповідних тестів, екзаменів тощо;

3) наукове вивчення і навчання робітників. Основа – хронометраж – вивчення витрат часу, рухів, зусиль кращих працівників та формування на основі кращих показників нормативів;

4) важливість спонукальних мотивів заробітної плати: за виконання норми – заробітна плата; за перевиконання – премія;

5) розподіл відповідальності між робітниками та керівниками

Адміністративна школа (класична теорія організації). Основна ідея: дослідження підходів до удосконалення управління організацією в цілому. Набільш чітко “універсальні принципи управління” сформулював А.Файоль:

1. Розподіл загальної роботи в організації на складові її частини

2. Повноваження та відповідальність

3. Дисципліна

4. Єдиноначальність

5. Єдність керівництва

6. Підпорядкованість індивідуальних інтересів спільним

7. Винагорода

8. Централізація

9. Ієрархія (скалярний ланцюг)

10. Порядок.

11. Справедливість

12. Стабільність перебування на посаді

13. Ініціатива

14. Корпоративний дух

М. Вебер сформулював “концепцію ідеальної бюрократії”:

1. Високий ступінь розподілу праці: влада і відповідальність чітко визначені для кожного робітника і узаконені як офіційні обов΄язки.

2. Чітка управлінська ієрархія: посадові позиції в організації повинні займати певне місце в ієрархії влади.

3. Численні правила, стандарти та показники оцінки роботи.

4. Посадові особи призначаються, а не обираються.

5. Адміністративні посадові особи працюють за фіксовану плату.

6. Дух формальної знеособленості (відсутність симпатій та переваги до окремих робітників).

7. Підбір кадрів в організації за їх діловими та професійними якостями.