Соленосні формації

Соленосні формації формуються на суші, в озерах і лагунах, пов’язаних з морськими басейнами. В геоструктурному плані більшість формацій належить до крайових прогинів та синекліз платформ, рідше міжгірських западин, що сформувались на завершальній стадії розвитку геосинкліналей.

Петрографічний склад формацій досить складний. Крім галоїдних та сульфатних солей звичними компонентами соленосних товщ є теригенні відклади, переважно глини та аргіліти гідрослюдистого та монтморилонітового складу, рідше алевритові та піщані породи. На периферії міжгірських западин зустрічаються конгломерати та брекчії.

У вертикальному розрізі соленосних товщ спостерігається така закономірність: в основі залягають карбонатні породи, вище ангідрити, кам’яна сіль, калійні солі, які часто знову ж перекриваються кам’яною сіллю, або гіпсом.

Потужність соленосних формацій від декількох десятків метрів до 1-2 км в синеклізах платформ і від декількох сотень метрів до 5-6 км в крайових прогинах і міжгірських западинах. Соленосні породи складають від 10 до 65% потужності всієї формації. Солі залягають пластами, пластоподібними покладами та лінзами досить великої товщини. У соляних відкладах спостерігається тонка шаруватість, ритмічність, що пов’язано зі зміною кліматичних умов.

Соляні породи здатні під тиском текти в твердому стані і часто утворюють складки і куполи вижимання. В парагенезі з соляними відкладами (соляними куполами) знаходяться вугільні поклади, а частіше нафтові родовища (наприклад в Дніпровсько-Донецькій западині).