Моласові формації

Термін моласи вперше був запропонований для визначення рихлих пісковиків і конгломератів третинного періоду західної частини Швейцарії. Пізніше цей термін був поширений на піщаноконгломератові товщі різного віку, які утворилися в процесі руйнування молодих хребтів. Моласи сформувались в кінці геотектонічного циклу і тому породи в них неметаморфізовані (моласи альпійського циклу).

До складу молас входять всі типи уламкових порід, які характеризуються слабою відсортованістю. Крім уламкових, в складі молас присутні хемогенні та органогенні породи - вапняки, гіпси та ін. Забарвлення порід строкате, часто буре. В моласах спостерігається ритмічність, товщина ритмів від одного до десяти метрів. Органічні залишки в них рідкісні, це переважно залишки наземних і прісноводних тварин, рідше флори. Прикладом типової моласи є альпійська ( Карпати, Кавказ) міоценового віку, яка поділяється на три товщі. Нижня - прісноводна, складена аркозовими пісковиками, середня – лагунними і морськими відкладами (карбонатні і глинисті аркозові пісковики, шари гіпсів, солей, мергелі). Верхній відділ - прісноводна моласа.

Моласові формації виникають в епохи енергійного і різко диференційованого підняття. Товщі порід, які піднімаються, піддаються в цей час глибокому ерозійному зрізу аж до розмиву глибинних кристалічних порід.

Продукти розмиву швидко захоронювались в прилягаючих областях, завдяки чому товщина моласових відкладів досягає сотень і декількох тисяч метрів.

Моласові формації не багаті на корисні копалини, але в них зустрічаються поклади міді, солей, вугілля, розсипні родовища благородних металів, нафта.