Лекція 17. Сенсорно-перцептивні процеси

17.1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми.

17.2. Загальна характеристика відчуттів.

17.3. Класифікація відчуттів.

17.4. Властивості та закономірності відчуттів.

17.1. Психічне відображення як процес, його рівні та форми

Відображення (образ) не є щось завершене й статичне. Образ формується, розвивається, існує тільки в процесі відображення. Образ і сам є процес.

Дослідження, проведені під керівництвом Б.Ф.Ломова [6;134-173], дозволили виділити 5 основних стадій (фаз) процесу зорового сприймання:

1) визначення положення предмета в просторі й груба оцінка його загальних пропорцій;

2) “мерехтіння” форми;

3) розрізнення різких перепадів кривизни;

4) глобально-адекватне сприймання, у якому форма подана без розрізнення її деталей (зокрема, величини кутів);

5) адекватне відображення форми у всій повноті її деталей.

Сутність психічного як процесу:

а) загальна тенденція полягає в тому, що цей процес розгортається в напрямку від відносно глобального й нерозчленованого відображення дійсності до все більш повного й точного, від слабко деталізованої, але загальної картини світу до структурованого цілісного його відображення;

б) стадії не мають чітких часових чи якихось інших меж, вони ніби зливаються, генетично переходять одна у одну;

в) у психічному процесі сполучаються дискретність і безперервність;

г) у ході психічного процесу змінюються також його зовнішні та внутрішні детермінанти: на кожній стадії формується деякий результат, який включається в систему діючих детермінант і так чи інакше змінює її;

д) особливість результату психічного процесу – його мультиплікативність: виникнувши в ході розвитку одного процесу, наприклад сприймання, він включається також в інші процеси, наприклад мислення, у тій чи іншій формі.

Усі перераховані особливості психічного відображення випливають з його сутності – з того, що воно є процесом відображення.