Формування загального поняття про іменник

Загальне поняття про іменник починає формуватися у дитини ще в добукварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає. Зробити це можна, на­приклад, у такий спосіб. Учитель бере у руки книгу і за­питує:

— Що я тримаю? (Книгу.)

— Що ви можете з нею зробити? (Розглянути, прочитати, покласти на стіл і под.)

— Про що ця книга? (Мабуть, про тварин, бо на об­кладинці зображені тварини.)

— Ми можемо дізнатися, хто написав для нас цю кни­гу? (Можемо, бо на обкладинці завжди друкують прізвище автора.)

— У нашій шкільній бібліотеці є ще одна дуже цікава книга. Про що вона?

Звичайно, діти відповісти не можуть, а тому вчитель запитує, чому вони не можуть відповісти на його питання. (Бо не бачать книги.)

— Отже,— узагальнює вчитель відповіді дітей,— пред­мет ми бачимо, можемо потримати в руках, а слово, що є назвою предмета, тільки вимовляємо і чуємо.

Надалі в учнів поступово формується уміння «працюва­ти» зі словом як із узагальнюючою назвою предмета. Скажі­мо, вчитель вимовляє слово стіл, а діти називають той стіл, який вони при цьому можуть уявити.

Подальше формування поняття «Іменник» передбачає ро­боту над лексичним значенням іменника і його граматич­ною ознакою — відповідає на питання х т о? щ о?. Умін­ня ставити до слів-назв предметів запитання хто? чи що? прищеплюється дітям ще в період навчання грамоти.

У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання х т о?, а слова, які означають назви інших предметів,— на питан­ня

щ о? З цією метою вчитель здійснює систематизацію слів-назв предметів, тобто виділяє групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту. Демонструється, наприклад, таблиця із зображенням лікаря, робітника, шко­лярки (перший ряд), собаки, кота, їжака (другий ряд), де­рева, портфеля, чайника (третій ряд).

У ході евристичної бесіди учитель з'ясовує:

— Хто зображений на малюнку першого ряду?

— Яке питання можна поставити до кожного з зобра­жених предметів? (Хто це? — Лікар і под.)

— Кого називають слова лікар, робітник, школярка? (Людей.)

— Отже, які слова відповідають на питання хто? (Слова — назви людей.)

Аналогічна робота проводиться з малюнками другого, а потім третього ряду.

Внаслідок такої роботи у дітей формується уявлення про іменники — назви істот і неістот.