Підрозділи податкової інспекції. Офіс великих платників податків

Функції податкових органів слід вивчати не тільки в розрізі окремих рівнів, а й окремих підрозділів. Структура ДПІ представлена на рис. 1.1.

Основними операційними функціями ДПІ з адміністрування податків є:

- реєстрація та облік платників податків;

- прийом, обробка та аналіз показників податкових декларацій та звітності;

- робота із платниками податків, надання послуг платникам податків;

- примусове стягнення та погашення податкового боргу;

- аудит (кабінетний, документальний );

- розгляд скарг (апеляцій);

- технологічна підтримка операційної діяльності (усіх бізнес-процедур, що будуть здійснюватись при виконанні перелічених вище функцій) з боку інформаційно-аналітичної системи.

Слід звернути увагу на проблему оптимізації функцій окремих ланок державної податкової служби, зокрема, розкрити завдання та особливості адміністрування податків у спеціалізованих податкових структурах – офісах великих платників податків, роботу яких побудовано за галузевим принципом (рис. 1.2).

Офіси великих платників податків були створені у 2000 році на базі міських інспекцій для проведення експерименту з метою поліпшення сплати податків великими платниками після налагодження між ними та податковою адміністрацію партнерських відносин.

Великий платник податків(ВПП) - це юридична особа, яка органами державної податкової служби зарахована до категорії великих платників за встановленими критеріями, а саме:

а) сукупний валовий дохід:

б) загальна сума нарахованих платежів до бюджету:

в) загальна сума сплачених платежів до бюджету:

г) загальна сума податку на додану вартість, задекларована до відшкодування з бюджету:

Показники “а”, “б”, “в” та “г” розраховуються за результатами діяльності підприємств за 9 місяців звітного року плюс очікуваний показник за IV квартал звітного року. Платник зараховується до категорії великих платників податків за умов, якщо:

а) + б) + в) + г) > 5 балів.

.

Принцип формування офісу великих платників податків базується на відборі підприємств, які забезпечують не менше 60 % надходжень міста (області) до Державного бюджету. Якщо за результатами відбору великих платників податків не виконується цей основний принцип, то зменшується загальна сума балів відбору до 4 - 3.

До сформованого переліку великих платників податків включаються розташовані на території міста (області) всі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених платників податків, а також дочірні підприємства. До категорії великих платників податків відносяться всі банківські установи міста.

Так, станом на 01.01.2002 р. на обліку у спеціалізованій ДПІ у м. Дніпропетровську по роботі з великими платниками податків було зареєстровано 352 платники, або 1% від загальної кількості платників. Найбільша їх кількість залишається в галузях торгівлі та громадського харчування - 58 (16,5% загальної кількості), транспорту і зв’язку - 52 (14,8%).

Відповідальним за податкове супроводження кожного платника групи є координатор, який здійснює податкове супроводження закріплених платників податків та забезпечує взаємодію з іншими структурними підрозділами ДПІ.

Координатор робочої групи на основі індивідуальної роботи з кожним великим платником визначає загальну стратегію цієї роботи та реальну базу оподаткування з урахуванням динаміки надходжень по видах податків і платежів попередніх періодів, технологічних особливостей виробництва, змін показників фінансово-господарської діяльності. Правильний розрахунок бази оподаткування дозволяє забезпечити сплату до бюджету поточних податкових зобов’язань і планомірного зниження недоплати. За координатором закріплена група фахівців з різних видів податків.

Програма модернізації податкової служби України. Офіс великих платників податків є одним із напрямків модернізації державної податкової служби України.Слід зазначити, що програмою модернізації державної податкової служби України передбачене удосконалення та оновлення й інших функцій і процедур діяльності податкових органів. Керівництво ДПА України прийняло рішення про розгортання довгострокової Програми модернізації (2000-2010 рр.) з метою побудови такої податкової служби, яка б забезпечувала добровільну сплату податків, спиралась на визначені у податковому законодавстві правові відносини з платниками, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовувала заходи та санкції щодо випадків ухилення від їх сплати.

Складовими Програми є модернізація організаційно-управлінського компоненту та модернізація операційного компоненту податкової служби.

Модернізація організаційно-управлінського компоненту - це:

- модернізація організаційної структури державної податкової служби;

- модернізація виконавчих процесів;

- модернізація управління людськими ресурсами (кадрова політика та оплата праці);

- модернізація внутрішнього контролю та запобігання корупції в органах державної податкової служби.

Модернізація операційного компоненту діяльності державної податкової служби полягає у створенні прозорої та ефективної системи бізнес-процесів. На основі вдосконалення цих процесів необхідно створити відповідний відомчий стандарт.

Модернізація обліку платників податків. Модернізація процесів реєстрації суб’єктів підприємництва, що здійснюється органами місцевого самоврядування, полягає в залученні до цих процесів органів державної податкової служби. Останні мають здійснювати окремо облік осіб, що пов’язані із фірмами-боржниками, осіб, які перебувають у розшуку по кримінальних справах, осіб, яких визнано недієздатними тощо. Ведення відповідних баз даних та проведення перехресних перевірок різних інформаційних джерел: Міністерства внутрішніх справ, медичних закладів, Загсів - дозволить запобігати створенню фіктивних фірм, що забезпечують рух грошових потоків між легальним та тіньовим секторами економіки.

Реєстрація та облік фізичних осіб-платників податків має здійснюватись на основі координації із Пенсійним фондом України. Відповідні реєстри зазначених відомств повинні бути узгодженими, повними і актуальними, що дозволить отримувати інформацію про додаткові джерела отримання прибутків.

Модернізація обліку податків полягає в поліпшенні роботи з отримання достовірної інформації від банків та органів Державного казначейства, уніфікації та спрощенні податкової звітності, вдосконаленні системи внутрішньої звітності платників, за якої звіти формувались би автоматично на основі первинних даних.

Модернізація прийому та аналізу показників податкових декларацій. Модернізація процесів приймання та обробки податкових декларацій полягає в створенні для платників та податківців зручних процедур, бізнес-процесів та умов декларування. В першу чергу, це повинно бути досягнуто впровадженням функціональної організації обліку податків та платників. Для платників повинні бути запропоновані різні форми подання податкових декларацій (особисто у вигляді паперового документа, на дискетах, електронною поштою, через Інтернет, звичайною поштою).

Модернізація консультаційної служби з надання послуг платникам податків. Необхідно створити потужну та кваліфіковану консультаційну службу з питань реєстрації, декларування, процедур, особливостей оподаткування тощо. Платникам повинна бути надана можливість отримання інформації через публічні засоби (електронна пошта, Інтернет, пошта, факс), отримання початкових безкоштовних консультацій для новоствореного підприємства, навчання і аудит платника за його бажанням, регулярне інформування про стан податкових зобов’язань. В проекті модернізації передбачено реорганізацію роботи підрозділів і створення служби по розв’язанню особливих випадків і ситуацій, в яких опинився платник.

Модернізація процедур примусового стягнення боргів. Примусове стягнення є одночасно засобом забезпечення мобілізації коштів до державного та інших бюджетів та механізмом забезпечення справедливості податкового законодавства в цілому, що є вкрай важливим для створення умов добровільності сплати податків. Примусове стягнення повинно розвиватися таким чином, щоб його застосування не припиняло діяльність підприємств, а надавало можливості гнучкіше враховувати стан платника, з метою продовження його ділової активності. Такий розвиток примусового стягнення має базуватися на ефективній системі обліку заборгованостей, термінів їх сплати, моніторингу фінансового стану боржника.

Необхідно модернізувати процедури, пов’язані із банкрутством, розслідуванням справ про активи та майно банкрутів, зробити прозорими дії щодо їх конфіскації, а також ефективної реалізації.

Модернізація аудиту. Модернізація податкового аудиту передбачає впровадження нових форм та методів роботи, а саме вдосконалення існуючої системи податкового аудиту та введення нових процесів таких, як кабінетний (електронний) аудит, моніторинг податкових ризиків і удосконалення відбору платників податків для проведення податкового аудиту.

Для всіх структур державної податкової служби необхідно запровадити автоматизоване формування плану аудиторських перевірок платників податків та контролю за їх виконанням. Відбір платників для аудиту із використанням діючих методів є недостатньо ефективним, що пояснюється недоступністю первинної документації, яка відбиває неофіційну діяльність платників. Тому для підвищення ефективності перевірок методологія відбору для аудиту повинна увібрати в себе процедури, засновані на математично достовірних оцінках ризиків виникнення ухилень від сплати податків, на інформації від третіх сторін, повному і своєчасному доступу до даних митної служби, банківської сфери, служб МВС, державної автоінспекції, сфери страхування, служби безпеки.

Модернізації підлягатимуть бізнес-процеси податкового аудиту з врахуванням класифікацій платників (великі, малі та середні, фізичні особи). Будуть впроваджені стандартні методики, інструкції, форми, процедури та нормативи планування перевірок і повного документування дій аудиторів протягом перевірки.

Буде впроваджено перманентний контроль за діями аудиторів з метою досягнення належного рівня професіоналізму та доброчесності.

Реалізація програми модернізації державної податкової служби в частині покращання роботи підрозділів податкової міліції полягає у вдосконаленні наступних напрямків: забезпечення оперативного супроводження перевірок, виявлення фактів приховування доходів від оподаткування, встановлення їх справжнього характеру і джерел набуття, місця знаходження, переміщення і використання.

У частині примусового стягнення податкового боргу, як невід’ємної частини діяльності оперативних підрозділів податкової міліції, актуальним є пошук нових та вдосконалення традиційних шляхів в реалізації наступних процесів: відшкодування нанесених державі збитків, сплати фінансових санкцій та адміністративних штрафів; виявлення, обліку, оцінки і реалізації конфіскованого та іншого належного державі майна.

Впровадження інформаційних систем і технологій. На підставі розроблених стандартів адміністрування кожного процесу необхідно створити єдину інформаційну систему платника податку, забезпечену сучасними програмними продуктами та технологіями, які повинні створити умови для максимального виключення людського фактора при прийнятті рішень. Інформатизація всіх процесів адміністрування неодмінно призведе до зміни ідеології щодо платника податку. Основу модернізації можна сформулювати так: “Не платник податків – для податківців, а податківець – для платника і заради платника”.

З метою кращого планування, ефективного управління та впровадження Програми її реалізацію розподілено на три етапи.

Перший етап передбачає укрупнення податкових органів та початок їх реорганізації за функціональними принципами, удосконалення таких важливих функцій, як стягнення податків та аудиту, а також удосконалення операційної діяльності сучасного податкового відомства.

На другому етапі Програма передбачає докорінну реорганізацію основних операційних функцій, модернізацію системи виконавчого управління.

На третьому етапі - завершення модернізації системи та процедур управління організацією.

Поетапне впровадження Програми надасть можливість запровадити більш гнучку схему управління та допоможе, зокрема, обмежити ризики, притаманні великим проектам.

Оцінка ефективності діяльності податкових органів. При проведенні модернізації, як і для всієї роботи податкової служби, велике значення має розробка критеріїв оцінки діяльності податкової служби. Серед них основними є показники оцінки працівників державної податкової служби та інтегральні показники роботи регіональних податкових адміністрацій.

Оцінка працівників є однією з важливих та необхідних складових систем управління персоналом, яка надає можливість поліпшення якісного складу працівників, ефективного використання кадрів, зростання професійної майстерності, відповідальності, дисциплінованості. Оцінка має ґрунтуватися на принципах законності, об’єктивності, неупередженості. Оцінка персоналу поділяється на поточну та періодичну (атестація) .

Поточна оцінка проводиться в міжатестаційний період. Вона є визначальною для заохочення або застосування стягнень до працівників у зазначений період, а при атестації служить основою для висновків атестаційної комісії.

Поточна оцінка повинна базуватися на положеннях про структурні підрозділи, на посадових обов’язках працівників, на професійній моделі керівників та спеціалістів. Критеріями поточної оцінки є виконання поточних особистих (щомісячних, щоквартальних) планів роботи спеціалістів, а також показники, які дають можливість оцінити відповідність досвіду, навичок та здібностей працівників, оперативність та якість виконаних ними робіт, робоче навантаження.

Атестація персоналу - це процедура визначення кваліфікації, рівня знань, практичних навичок, ділових якостей працівника та встановлення їх відповідності займаній посаді. Мета атестації - раціональна розстановка кадрів та їх ефективне використання. Атестація має юридичну силу: за результатами приймаються рішення про кадрові переміщення працівників. Критерії оцінки повинні відображати ступінь впливу індивідуальних результатів праці кожного на вирішення завдань функціонального підрозділу в цілому.

В групу інтегральних показників роботи податкових органів входять:

- чисельність працівників податкових органів;

- надходження податків у бюджет;

- сума мобілізації податків в середньому на одного працівника;

- сума недоїмки та відсоток від фактичних надходжень;

- сума донарахувань за актами перевірок як в цілому, так і на одного працюючого.

Чисельність працівників податкової служби залежить від кількості суб’єктів підприємницької діяльності та рівня сплати податків. За даними ДПА, у державній службі в 2002 році працювало 60,5 тисяч чоловік. У таких промислово-розвинутих регіонах як Донецька, Дніпропетровська, Харківська області та місто Київ найбільша штатна чисельність податківців – третя частина від загальної чисельності працюючих в податковій службі України.

Показник надходження податків у бюджет визначається в цілому по бюджетах (Зведеному, Державному, місцевим), по регіонах, у порівнянні з прогнозними показниками, та з надходженнями минулих років. Вищеназвані регіони у сукупності забезпечують, як правило, більше 40% від загальних надходжень по Україні.

Наступний показник, який характеризує діяльність податкової служби, це мобілізація податків в середньому на одного працівника. Його значення можуть суттєво коливатися під впливом конкретних умов і факторів: структурних (офіс великих платників податків має більші податкові надходження), територіальних (надходження від рентної плати за транспортування газу характерні лише для окремих регіонів) тощо.

У 2002 р. податкові надходження на одного працюючого у податкових органах України склали 606,6 тис. грн. (36,7 млрд. грн. / 60,5 тис. працівників). Для порівняння: у 1999 році цей показник дорівнював понад 381,0 тис. грн. (25,3 млрд. грн. / 66,4 тис. працюючих). Зростання показника зумовлено як збільшенням сум податкових надходжень, так і зниженням чисельності працюючих у державній податковій службі.

Сума недоїмки по відношенню до фактичних надходжень відображає роботу підрозділів примусового стягнення по скороченню податкового боргу та підрозділів масово-роз’яснювальної роботи по підвищенню рівня добровільної сплати платниками платежів до бюджету. В останні роки цей показник в цілому по Україні досягнув половини реальних податкових надходжень за рік.

Показник донарахувань за актами перевірок відображає результати контрольно-перевірочної роботи і аналізується як в цілому по регіону, так і на одного працюючого. За даними ДПА, загальна сума донарахувань за актами перевірок у 2001 р. склала 3 млрд. грн.

Аналіз інтегральних показників у порівнянні з витратами на утримання державної податкової служби дозволяє зробити висновки про ефективність її діяльності. В оцінці роботи окремих ланок податкової служби враховуються також показники матеріально-технічної бази, рівня забезпеченості новими інформаційними системами та інші.

Запитання для самоконтролю

1. У чому відмінності між податком, збором і митом? Наведіть приклади.

2. Яку частку складають податки у доходах Зведеного бюджету України?

3. Які податки забезпечують значну частку у податкових надходженнях?

4. Який податок є основним джерелом доходів місцевих бюджетів?

6. Яка частка податків у ВВП? Які тенденції у її зміні?

7. Назвіть закони, які є правовими засадами функціонування податкової системи України.

8. Назвіть основні положення Закону України “Про систему оподаткування”

9. Як визначається строк вступу в дію законодавчого акту, якщо його не вказано у самому законі?

10. Які документи з питань оподаткування є більш пріоритетними?

- листи ДПА України;

- закони України;

- інструкції ДПА України;

- міжнародні угоди з питань оподаткування;

- постанови Кабінету Міністрів України;

- Декрети Кабінету Міністрів України.

11. Порівняйте принципи побудови податкової системи України та зарубіжних країн.

12. Наведіть методи податкового впливу на підприємницьку діяльність.

13. Наведіть аргументи “за” і “проти” використання податкових пільг.

14. Які функції виконуються податковими органами: а) вищого рівня; б) середнього рівня; в) нижчого рівня?

15. Назвіть вимоги до посадових осіб податкових органів.

Тести для самоконтролю знань

1. Ставки, механізм справляння податків, пільги можуть встановлюватися:

а) відповідно до законів України про оподаткування;

б) відповідно до законів України про оподаткування, а також Закону України про Державний бюджет на відповідний рік;

в) відповідно до законів України про оподаткування, а також Закону України про Державний бюджет на відповідний рік та Постанов Кабінету Міністрів України.

2. Вкажіть статус ДПІ району у місті:

а) має статус юридичної особи;

б) не має статусу юридичної особи, є підрозділом ДПІ міста;