Тенденції розвитку комп’ютерів

Термін "квантовий стрибок" означає, що в квантовому світі зміни відбуваються стрибками. Схоже, що десь близько 2020 року, якщо не раніше, подібний стрибок відбудеться й в обчислювальній техніці: на той час ми перейдемо від традиційних кремнієвих напівпровідників до більш вдосконалених технологій.

Результатом стануть набагато більш компактні, швидкодіючі і дешеві комп'ютери. З'явиться можливість наділяти будь-які промислові продукти визначеними інтелектуальними і комунікаційними здібностями. Банка кока-коли поміщена в холодильник, насправді буде самореєструватися в його мережі; предмети - автоматично упорядковуватися. щомиті Кожна людина буде щомиті користуватися Мережею, хоча за більшістю звертань до неї, будуть стежити спеціальні пристрої, автоматично відповідаючи на виклики, чи переадресовуючи їх у службу передачі повідомлень.

До 2030 року може початися поширення вживленних пристроїв із прямим доступом до нейронів. Ближче до середини сторіччя, у світі киберпросторі будуть панувати мікро- і нанопристрої (інтелектуальний пил). На той час Інтернет буде являти собою відображення усього реального світу. Уявіть собі світ, обкутаний беспровідниковою мережею даних, по якій подорожують величезні обсяги інформації. Тоді такі фантастичні і містичні явища, як телепатія і телекінез, стануть самим простим проявом Всесвітньої мережі. Грубо говорячи, телепатія буде виглядати як сгенерована вашими нейронами інформація, подорожуючи в пакетах до інших нейронів для розшифровки. Майже як протокол TCP/ІP сьогодні. А телекінез (пересування думкою фізичних об'єктів) будуть робити нанопристрої, активовані вашою уявною командою. Найпростіші пристрої, що реагують на уявні команди, існують вже і сьогодні. Хоча на той час вам навряд чи захочеться пересувати реальні об'єкти, якщо можливо буде просто перемістити їхні цифрові копії. Без шоломів віртуальної реальності можна буде зробити повноцінний круїз у будь-який куточок земної кулі, не залишаючи своєї квартири. Думкою можна буде викликати цифрову проекцію будь-якого місця, причому події в ньому будуть відображатися в реальному часі. Чи навпаки, спроектувати себе, у будь-яку точку нашої планети. Таким чином, грань між кібер- і реальним простором зникне.

На біологічному фронті, дослідження в області клітки наближають можливість заміни тканин чи органів, включаючи нейрони, що раніше вважалися незамінними. Більш того, клітки і тканини можна буде наділяти здібностями обробки і передачі даних. Подібний контроль над живими процесами дає надію на збільшення тривалості життя: учені не бачать принципових перешкод до того, щоб люди жили по кілька сотень років.

До кінця 21-го століття, завдяки досягненням генної інженерії в сполученні з біоінженерними тканинами і імплантантами, люди стануть зовсім не схожими на сучасних. Поки не ясно, який відсоток населення побажає взяти участь у подібних удосконаленнях, але ті що відмовилися, ризикують залишитися сторонніми спостерігачами, стежачи з узбіччя за тим, як люди, розвиті биоінженерними методами, гігантськими кроками прямують вперед рука об руку з розумними машинами. Можна собі уявити, як у якийсь момент людство розділиться на два табори, будуть соціальні хвилювання, але прогрес не зупинити. Якщо все це буде відбуватися, як прогнозується, у 2050-х роках, то, як ви думаєте, хто буде самою консервативною частиною суспільства? Правильно - нинішня молодь, щоправда, на той час небагато старша. Приблизно, як зараз бабусі і дідусі недовірливо косяться на комп'ютери, так само майбутнє старше покоління буде недовірливо дивитися на своїх дітей, що одержують біологічні імплантанти при народженні і які зможуть спілкуватися не відкриваючи рота.

Звичайно, заглянути вперед більше ніж на кілька років можна лише чисто умовно, хоча в тім що до другої половини цього століття обробна потужність комп'ютерів перевищить інтелектуальні здібності людини, можна не сумніватися. Цілком імовірно, що на той час почнеться і колонізація Сонячної системи. А до 22-го століття і люди, і комп'ютери широко поширяться по її планетах і почнуть готуватися до освоєння найближчих зоряних систем.

Поки здоровий глузд не пристосувався до мінливого світу квантової механіки, це майбутнє здається далеким такому знайомому сучасному світу. Подорож у часі може завести й у рай, і в пекло, але у всякому разі нудним його не назвеш.