Хіміотерапевтичні засоби

Хіміотерапія – галузь фармацевтики, завданням якої є дослідження та застосування в медицині лікарських засобів, що діють на збудників інфекційних, паразитарних захворювань та пухлинні клітини. Хіміотерапія – великий розділ сучасної фармакології, який практично відокремився в самостійну науку. Родоначальником хіміотерапії як науки по праву вважають видатного німецького вченого, лікаря та хіміка Пауля Ерліха (1854 – 1915 рр.). Вивчивши 606 сполук арсену, він показав можливість спрямованого синтезу лікарських препаратів, здатних впливати на мікроорганізми, та запропонував термін «хіміотерапія». У результаті цих досліджень в 1909 році був впроваджений у клінічну практику препарат для лікування сифілісу – сальварсан, а також препарат атоксил для лікування сонної хвороби – трипаносомоза. Наступним етапом у розвитку хіміотерапії було відкриття Г. Домагком у 1932 р. першого високоефективного засобу для лікування бактеріальних інфекцій. У першій половині ХХ сторіччя були відкриті й описані всі основні групи хіміотерапевтичних засобів.

В якості хіміотерапевтичних засобів використовують як речовини природного походження – антибіотики та деякі алкалоїди (наприклад, хінін і еметин), а також синтетичні речовини, які відносяться до різних класів хімічних сполук – це сульфаніламіди, похідні нітрофурану, 8-оксихіноліну, нітроімідазолу, амінохіноліну та ін.

У зв'язку з принциповими відмінностями між інфекційним і пухлинним процесами хіміотерапевтичні препарати для специфічного лікування злоякісних пухлин і лейкозів виділяють в особливу групу протипухлинних засобів.

Загальновизнаної класифікації хіміотерапевтичних засобів не існує. З практичної точки зору їх зручно класифікувати з урахуванням спектру протимікробної дії. За цією ознакою можуть бути виділені групи препаратів з переважно протибактеріальною, протигрибковою, противірусною дією та ін. В свою чергу, в деяких з цих груп, в залежності від специфіки застосування, можна виділити відповідні підгрупи. Наприклад, з числа протибактеріальних хіміотерапевтичних засобів виділяють протитуберкульозні засоби.