Умови праці як суспільно економічна категорія

План

1. Категорія "умови праці". її вплив на здоров'я працівників і ефективність суспільного виробництва.

2. Означення працездатності, робото спроможності і виробничого середови­ща.

3. Вага праці і категорії роботи.

4. Шляхи поліпшення умов праці.

5. Державна експертиза умов праці.

1. Категорія "умови праці". її вплив на здоров'я працівників і ефективність суспільного виробництва.

Міжнародним стандартом умови праці визначено як сукупність елементів ви­робничого середовища, які впливають на функціональний стан людини, робото спроможність, здоров'я, всебічний розвиток, ставлення до праці і на ефектив­ність виробництва.

Умови праці визначаються розвитком виробничих сил і характером виробни­чих відносин. Умови праці впливають на ефективність виробництва і продук­тивність праці і тому займають значне місце в економічному громадському житті суспільства.

При будь-якому сучасному страйку вимоги до поліпшення умов праці за­ймають одне з перших місць, тому що активне життя людини відбувається на роботі. Якщо робочий час (без часу поїздки на роботу і повернення додому) складає разом з обідом дев'ять годин, час на сон - вісім годин, то вільний осо­бистий час не може бути більш восьми годин.

Умови праці на кожному робочому місці являють собою взаємозв'язок п'яти його видів: виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних, соціальних.

Їхня сукупність визначає стан виробничого середовища й здійснює вплив на здоров'я і працездатність людини властивими їй фізіологічними і психологіч­ними формами і реакціями.

Фактори, що характеризують місце, роль і розвиток особистості в виробниц­тві:

- склад і обсяг трудових функцій працівників;

- ступінь їхнього впливу на ефективність праці;

- кваліфікаційно-освітній рівень і професійна підготовка працівників.

2. Означення працездатності, робото спроможності,

і виробничого середо­вища

Працездатність - це соціальна категорія, що відображає сукупність фізич­них і духовних властивостей людини, необхідних для суспільно корисної праці й формуються в результаті різнобічного розвитку особистості, загальної і фахо­вої освіти, вироблення трудових навичок і майстерності.

Робото спроможність - це біологічна категорія, що відображає функціона­льні властивості організму людини до виконання конкретної роботи. Протягом робочого дня робото спроможність людини змінюється. Спочатку йде вироб­лення, потім висока і стійка робото спроможність і наприкінці зниження робо­то спроможності або стомлення.

На робото спроможність людини впливають виробничі фактори: а) кваліфі­кація; б) мотивація праці; в) техніка; г) організація виробництва й інші, природ­ні і соціально-економічні фактори, а також фактори особистого порядку (на­стрій, відносини в родині, відношення до праці, стан здоров'я).

Поняття "робото спроможність" відрізняється від поняття "працездатність". Працездатність є кількісною стороною людини без відносно до виконуваної роботи. Робото спроможність характеризує не тільки працездатність людини, але й спроможність виконувати конкретну роботу за певних умов. Отже, працездатність є основою робото спроможності людини.

Розрізняють п'ять фаз працездатності людини, зв'язаних з її віком і фізичним здоров'ям:

- становлення;

- розвиток;

- розквіт ;

- загасання;

- припинення.

Робото спроможність має три ступені втрати: тимчасову, стійку і повну.

Виробниче середовище - це сукупність факторів, що впливають на робото спроможність людей у процесі їхньої трудової діяльності. Таких факторів де­сять:

1) фізичне зусилля: (незначне, середнє, важке і дуже важке);

2) нервове напруження: ( незначне, середнє, підвищене);

3) темп роботи: (помірний, середній, високий);

4) робоче положення: (обмежене, незручне і дуже незручне);

5) монотонність роботи: (незначне, середнє, підвищене);

6) температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (п'ять ста­дій впливу: незначне, середнє, підвищене чи знижене, високе, дуже високе);

7) забруднення повітря (п'ять ступенів забруднення);

8) виробничий шум (три види: помірний, підвищений, сильний);

9) вібрації, обертання, поштовхи (три рівні);

10) освітлення в робочій зоні (два рівні).

Одночасно можуть впливати від одного до трьох факторів. Усі десять факто­рів виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі, обумовле­ні нормативами.

Психологічна межа — за її межами працівник відчуває незручність у роботі (наприклад, нормальний виробничий шум складає 7дб, психологічна межа 85 дб).

Фізіологічна границя - перевищення нормативу вимагає припинення роботи (фізіологічна границя шуму - 120 дб).

3. Вага праці і категорії роботи

Тяжкість праці — характеристика трудової діяльності, обумовлена ступенем сукупного впливу елементів умов праці на організм людини, її працездатність, робото спроможність, здоров'я і процеси відновлення робочої сили.

Будь-яка виробнича діяльність людини має так званий енергетичний компо­нент. Обсяги витрат енергії для різних професій можуть істотно відрізнятися. Категорії енерговитрат у залежності від виду роботи приведені в таблиці.

4. Шляхи поліпшення умов праці

З метою поліпшення умов праці виконуються наступні заходи:

- на місцях з несприятливими умовами праці встановлюється більш висока зарплата;

- вводяться пільги на пенсійне забезпечення;

- видається спеціальне харчування;

- скорочується тривалість робочого часу.

Головне в поліпшенні умов праці не збільшення кількості соціальних пільг, а створення комфортних умов для роботи. Для цього використовуються наступні напрямки:

1) технічне - створення нової техніки, що забезпечує безпеку працюючих і механізацію працевитрат;

2) технологічне - введення нових технологічних процесів, котрі дозволяють виводити людей з робочої зони.

3) організаційне;

4) санітарно - гігієнічне;

5) соціальне - оздоровлення виробничого середовища, підвищення інтересу до роботи.

5. Державна експертиза умов праці

На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і господа­рювання), де технологічний процес використовує устаткування, сировину і ма­теріали з потенційними джерелами небезпечних і шкідливих виробничих фак­торів, проводиться державна експертиза умов праці.

Небезпечний виробничий фактор - це такий фактор, котрий за певних умов може привести до травм або до загрози здоров'ю працівника.

Шкідливий виробничий фактор - це такий фактор, який знижує продуктив­ність праці і також може створити загрозу для здоров'я працюючого.

Мета експертизи:

• виявлення факторів і причин виникнення непридатних умов праці;

• санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, визначення ступеня тяжкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і їх відповідність будівельним і санітарним нормам і правилам;

• встановлення ступеня небезпеки і шкідливості роботи;

• встановлення можливості пільгового пенсійного забезпечення, реалізацію технічних і організаційних заходів, направлених на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки роботи.

Вплив умов праці можна дати через їхню інтегральну оцінку, крім тих особливих факторів, вплив яких неможливо розрахувати через прямі показники, а лише через показники приросту виробництва за одиницю часу. Оцінка поліпшення умов праці може бути виконана шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативами, прийнятими для базового періоду.

В умовах ринкової економіки усе більше значення приділяють проблемам поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій і випуску конкурентоздатної продукції праці.

Лекція № 4