Тема 1.3. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки

1.Визначити, яку функцію виконують закони в правовому регулюванні економікою:

a. довготермінового правового регулювання;

b. оперативного правового регулювання;

c. короткотермінового правового регулювання.

2. Визначити функцію нормативних актів в правовому регулюванні економікою:

a. нормативну функцію правового регулювання;

b. оперативну функцію правового регулювання;

c. короткотермінову функцію правового регулювання.

3. До інструментів правового регулювання економіки відносять:

a. нормативні і законодавчі акти;

b. державні контракти;

c. штрафи, санкції, ліцензії.

.

4. Антимонопольне законодавство сприяє:

1. розвитку конкуренції;
2. обмеженню досконалої конкуренції;
3. монополізації ринкової системи.

5. Монополізм і конкуренція в умовах розвинутої ринкової системи перебувають в стані:

1. діалектичної єдності;
2. діалектичної суперечності;
3. взаємодії, тобто розвиток монополії сприяє розвитку конкуренції.

6. Згідно з законами України про антимонопольне регулювання заборонено:

1. обмеження або припинення виробництва товарів, які не користуються значним попитом;
2. застосування реклами з ціллю підвищення збуту продукції і збільшення власного прибутку;
3. здійснення цінової дискримінації;
4. зниження цін на свою продукцію .

7. Якщо збільшується кількість господарських об’єктів приватної власності, то участь держави в управлінні економікою:

1. посилюється;
2. остається незмінною;
3. знижується;
4. не можна точно визначити.

8. Знайти невірне ствердження:

a. адміністративне регулювання виражає пряме управління з боку держави;

b. адміністративне регулювання передбачає використання державних замовлень та контрактів;

c. адміністрація – орган державної влади на конкретній території;

d. суть адміністративних методів не залежить від обраного способу управління суб’єктами ринкової діяльності .

9. До інструментів адміністративного регулювання відносять:

a. нормативні акти;

b. законодавчі акти;

c. розпорядження та ліцензії;

d. державні замовлення.

10.Дати визначення еволюції ринкових відносин:

a. це перехід від стихійного ринку до впровадження державного регулювання;

b. це вихід країни на міжнародний ринок і встановлення ринкових відносин між країнами;

c. це перехід від суспільної власності до приватної .

.

11. Адміністративне регулювання в період економічних криз:

1. посилюється;
2. послаблюється;
3. не змінюється;
4. взагалі скасовується.

12. Охарактеризувати адміністративне регулювання в умовах перехідної економіки:

1. адміністративне регулювання націлене на створення умов для саморегулювання;
2. адміністративне регулювання буде сприяти розвитку державного управління на принципах централізації;
3. адміністративне регулювання буде стримувати розвиток конкуренції.

13 Знайти невірне ствердження:

1. держава втручається у підприємницьку діяльність навіть за всіх сприятливих умов;
2. влада, використовуючи адміністративні методи, вирішує проблеми, які не під силу ринкові;
3. у високорозвинутих країнах з ринковою економікою держава є примусовою політичною організацією;
4. адміністративне регулювання неефективне в випадку захисту національних інтересів у системі зовнішньоекономічної діяльності.

14. Під державним замовленням розуміють:

a. метод адміністративного регулювання економіки;

b. спосіб реалізації суспільних і державних потреб;

c. постанова центральних органів виконавчої влади.

15. Дати визначення державному контракту:

a. це договір між державним замовником і виконавцем державного замовлення;

b. контракт, укладений між країнами на міжнародному ринку стосовно митного тарифу;

c. контракт, який визначає взаємовідносини між державами відносно торгівлі.

16. Вказати установи, які можуть виступати замовником за державним контрактом:

1. приватні підприємства;
2. окремі фірми;
3. обласні державні адміністрації;
4. ліцензійні палати .

17. Якщо існує декілька претендентів на виконання державного замовлення , то за яким критерієм визначають виконавця:

1. в залежності від форм власності;
2. на конкурсній основі;
3. в залежності від класифікації підприємства – виконавця;
4. виконавцем державного замовлення буде перший претендент.

18. Яким чином виконується фінансування державних контрактів:

a. державний контракт фінансується з Державного бюджету України;

b. державний контракт самостійно фінансують підприємства – виконавці державного замовлення;

c. державний контракт завжди фінансує Національний Банк України.

19. Якщо підприємство, згідно з законодавством, є монополістом на ринку продукції, чи зобов’язане воно виконувати державне замовлення:

a. монополіст, згідно з законами України, має право відмовити, якщо даний контракт є невигідним для монополіста;

b. монополіст, отримавши державне замовлення, обов’язково повинен його виконати;

c. в залежності від умов договору .

20. До інструментів економічного стимулювання виконання державних замовлень відносять:

a. цільові дотації ;

b.валютні кошти;

c. митні тарифи;

d. реальну ставку відсотку.

21. Визначити, за якими критеріями поділяють державні контракти:

a. в залежності від затрат виробництва і норми прибутку;

b. згідно умов договору і терміну виконання підрядних робіт;

c. враховують призначення і методи ціноутворення.

22. Вказати головні показники, які узгоджують при складанні заохочувального контракту:

a. затрати виробництва і норма прибутку;

b.кількісні і якісні показники готового продукту;

c. терміни поставок;

d. комерційний ризик;

e. основний капітал, який буде застосовуватись у виконанні державного контракту.

23. Вказати, в яких галузях широко використовуються державні контракти багаторазово заохочувального типу:

a. в галузях, де велика частка державних капіталовкладень і високий комерційний ризик;

b.в галузях, де незначна частка державних капіталовкладень і високий комерційний ризик;

c. в галузях, де значна частка державних капіталовкладень і незначний комерційний ризик.

24. Знайти методи фінансування державних контрактів:

a. метод, який застосовують для розрахунків за поставки складної і нової технології;

b.метод “відшкодування витрат виробництва”;

c. метод “ціноутворення”, який забезпечує підприємства необхідними обіговими коштами;

d. метод “зваженої частки участі підрядника”.

25. Визначити головну мету централізованого фінансування держзамовлень на контрактній основі:

a. це забезпечення підприємства необхідними обіговими коштами;

b.це забезпечення підприємства необхідними природними ресурсами для виконання держконтракту ;

c. це надання довготермінового кредиту під заставу.

Тема 2. " Стратегія соціально-економічного розвитку країни"

Тема 2.1. Прогнозування соціально-економічного розвитку у системі державного регулювання економіки.

1. Основним змістом процесу прогнозування є:

а) передбачення;

б) пропозиція;

в) альтернативний вибір;

г) всі відповіді правильні.

2. Дослідження і аналіз можливого стану розвитку суспільства під впливом цілеспрямованої діяльності держави є змістом:

а) пошукового прогнозу;

б) нормативного прогнозу;

в) активного прогнозу;

г) альтернативного прогнозу.

3. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку – це:

а) процес розробки плану розвитку національної економіки;

б) науково обґрунтоване передбачення напрямків розвитку країни;

в) розробка консолідованого бюджету країни;

г) всі відповіді правильні.

4. Назвіть функції прогнозування:

а) науковий аналіз поточних та перспективних тенденцій розвитку екологічних, економічних, соціальних, науково-технологічних процесів;

б) координація економічної діяльності суб`єктів;

в) гармонізація економічних інтересів суб`єктів господарювання;

г) всі наведені функції є функціями прогнозування;

д) правильної відповіді немає.

5. При прогнозуванні економіка розглядається:

а) як єдиний об`єкт;

б) як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування;

в) як сукупність пов`язаних блоків прогнозування;

г) як єдиний об`єкт і як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування.

6. До об`єктів державного прогнозування не відноситься:

а) напрями розвитку окремих галузей, секторів економіки;

б) можливий стан економіки та соціальної сфери у майбутньому;

в) розробка цілей та пріоритетів розвитку зовнішньоекономічного зв`язків;

г) тенденції розвитку процесів роздержавлення та приватизації;

д) альтернативні шляхи розвитку і терміни досягнення певних параметрів економічного і соціального розвитку.

7. Який з принципів не враховується в процесі прогнозування:

а) наукова обґрунтованість;

б) системність;

в) самостійність;

г) адаптивність.

8. Змістом якого з принципів прогнозування є дотримання прав та врахування інтересів органів місцевого самоврядування й суб’єктів господарювання усіх форм власності:

а) принципу системності;

б) принципу альтернативності;

в) принципу рівності;

г) принципу самостійності;

д) принципу дотримання загальнодержавних інтересів.

9. Контрольованим з боку держави є прогноз щодо:

а) обсягу угод на фондовій біржі;

б) інвестицій в національну економіку;

в) структури суспільних потреб;

г) жодний не підлягає контролю з боку держави.

10. За критерієм часу виділяють такі види прогнозу:

а) оперативні, довготермінові, короткотермінові, середньострокові;

б) статичні, динамічні;

в) одиничні, множинні;

г) умовні, безумовні;

д) контрольовані, неконтрольовані.

11. В залежності від кількості об’єктів прогнозування виділяють такі види прогнозу:

а) оперативні, довготермінові, короткотермінові, середньострокові;

б) статичні, динамічні;

в) одиничні, множинні;

г) умовні, безумовні;

д) макроекономічні, макроструктурні, галузеві.

12. В якому з видів прогнозу проводиться аналіз зовнішньої економічної ситуації та внутрішньої економічної політики:

а) довготерміновому;

б) середньостроковому;

в) короткотерміновому;

г) оперативному;

д) в кожному з названих

13. Довготерміновий Державний прогноз розвитку в Україні складається на:

а) 5-10 років; б) на 7-12 років;

в) на 10-15 років; г) на 15-20років.

14. Які з прогнозів потребують обов’язкового схвалення Кабінету Міністрів:

а) довготермінові;

б) середньострокові;

в) короткотермінові;

г) оперативні;

д) усі; е) а + б; ж) а + б+ в.

15. Екстрополяція – це метод прогнозування, що відносяться до:

а) фактографічних методів;

б) комбінованих методів;

в) експертних методів;

г) індикативних методів.

16. Екстраполяція може бути:

а) індикативною, директивною, перспективною;

б) перспективною, ретроспективною, формальною, прогнозною;

в) стратегічною, тактичною, планомірною;

г) активною, нейтральною, пасивною.

17. Фактографічні методи прогнозування використовуються тоді:

а) коли потрібен прогноз якісно нових явищ;

б) коли недостатньо інформації;

в) коли достатньо інформації про розвиток об`єкта у минулому;

г) коли аналіз об`єкту або повністю, або частково не піддається математичним методам.

18. Метод Делфі – це:

а) метод наукового пізнання, що полягає у розповсюдженні висновків отриманих з погляду за однією частиною явища на іншу його частину;

б) процес побудови економіко-математичної моделі;

в) продовження рівня ряду динаміки з минулого у майбутнє;

г)узагальнення ідей окремих експертів в узгоджену групову думку.

19. Залежність рівня і динаміки узагальнюючого показника від рівня динаміки економічних показників-аргументів відображає:

а) факторна модель;

б) структурна модель;

в) однопродуктова модель;

г) багатопродуктова.

20. Модель, цільовою функцією якої не є максимізація ефекту, – це:

а) модель доходу;

б) модель прибутку;

в) ресурсна модель;

г) правильна відповідь не наведена.

21. Назвіть основні методи складання прогнозу:

а) варіаційне обчислення;

б) мозкові штурми;

в) опис системи за допомогою диференційних рівнянь;

г) сплайн-функція.

22. Формальна екстрополяція – це:

а) продовження рівня ряду динаміки на майбутнє;

б) продовження рівня ряду динаміка на минуле;

в) опис фактичного стану об`єкту;

г) базується на припущенні про збереження минулих та наявних тенденцій розвитку об`єкту.

23. Прогноз суспільних потреб не залежить від:

а) прогнозу факторів виробництва;

б) прогнозу динаміки виробництва;

в) прогнозу структури виробництва;

г) залежить від усіх названих.

24. Вкажіть, який метод не відноситься до основних методів прогнозування:

а) балансовий метод;

б) моделювання;

в) програмно-цільовий метод;

г) метод коефіцієнтів;

г) всі названі методи використовуються у прогнозуванні.

25. Як називається метод, який проводиться всебічний аналіз прогнозування економічного явища або процесу з підготовки відповідної доповідної записки:

а) написання сценарію;

б) Делфі;

в) аналітичний;

г) екстраполяції.

ТЕМА 2.2. Макроекономічне планування у системі державного регулювання економіки

1. Макроекономічне планування – це:

а) свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;

б) розробка моделі досягнення бажаного й очікуваного стану національної економіки за умов одночасного визначення шляхів, способів, засобів і термінів забезпечення цього стану та кінцевих результатів;

в) наукове передбачення розвитку й результату функціонування суспільного відтворення, яке базується на визначенні його закономірностей, тенденцій соціального та науково-технічного прогресу, об’єктивних залежностей й причинно-наслідкових зв’язків;

г) всі відповіді вірні;

д) А і Б.

2. До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:

а) економічні процеси;

б) соціальні процеси;

в) науково-технічні процеси;

г) демографічні процеси.

3. До суб’єктів макроекономічного планування не відносять:

а) державу;

б) акціонерні товариства;

в) профспілки;

г) приватні підприємства.

4. Принцип адаптації макроекономічного планування означає:

а) оперативне коригування планових завдань у зв’язку із зміною умов і завдань соціально-економічного розвитку країни;

б) базування планових розрахунків на вивченні статистичних і фактичних даних, аналізі практичного досвіду;

в) необхідність розробки конкретних механізмів реалізації плану;

г) необхідність врахування у процесі планування світових економічних, екологічних та соціальних стандартів.

5. До методів макроекономічного планування не відносять:

а) балансовий метод;

б) нормативний метод;

в) метод пропорційності;

г) економіко-математичні методи.

6. Метод системного аналізу передбачає:

а) узгодження потреб і ресурсів як у масштабі суспільства, так і окремих складових національної економіки;

б) обгрунтування планових показників за допомогою науково обгрунтованих нормативів, що виражають ступінь економічної, екологічної чи соціальної ефективності виробництва;

в) комплексний підхід до об’єкта планування, тобто визначення потреб і можливостей, аналіз механізмів реалізації та результатів планових рішень;

г) немає вірної відповіді.

7. Виробничі програми спрямовані на:

а) підвищення ефективності використання ресурсів;

б) розвиток наукових досліджень;

в) поліпшення організації управління господарськими умовами;

г) формування територіально-виробничих комплексів та реструктуризацію економіки.

8. В економіко-математичному плануванні не використовують:

а) лінійне програмування;

б) квадратичне програмування;

в) оптимальне програмування;

г) нелінійне програмування.

9. В залежності від об’єкту планування виділяють плани:

а) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

б) національні, регіональні, корпоративні;

в) політичні, економічні, соціальні;

г) індикативні, стратегічні,директивні.

10. Визначте вірне твердження:

а) директивне планування грунтується на різноманітті форм власності;

б) директивне планування для держави є основним інструментом реалізації економічної політики, а для суб’єктів економіки – метою виробництва;

в) головне завдання директивного плану – координація господарської діяльності суб’єктів економіки;

г) при директивному плануванні планові завдання мають необов’язковий характер виконання.

11. Директивне планування – це:

а) спосіб управління економікою країни за допомогою розробки обов’язкових для виконання завдань щодо виробництва, розподілу продукції та послуг;

б) спосіб регулювання економічних процесів за допомогою постановки певних цілей, визначення пріоритету розвитку національної економіки і застосування державних фінансових та інших стимуляторів для їх реалізації;

в) спосіб оцінки існуючих і очікуваних у майбутньому умов діяльності з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів, на базі якої розробляється стратегія розвитку.

12. До принципів стратегічного планування відноситься:

а) поєднання інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин;

б) орієнтація на вирішення соціальних завдань розвитку суспільства;

в) селективність при орієнтації на цілі глобального характеру;

г) знищення конкуренції, створення умов для монополізму.

13. Обов’язковий характер виконання завдань носять:

а) стратегічні плани;

б) директивні плани;

в) індикативні плани;

г) всі відповіді вірні.

14. До економічних регуляторів виконання індикативних планів не відносять:

а) державні замовлення;

б) податки;

в) норми і нормативи;

г) кредити.

15. До адміністративних регуляторів виконання індикативних планів відносять:

а) кредити;

б) субсидії;

в) штрафи;

г) немає вірної відповіді.

16. Програмне стратегічне планування передбачає:

а) отримання необхідного прибутку;

б) визначення конкретної структури виробництва;

в) планування росту на довгострокову перспективу;

г) всі відповіді вірні.

17. Виконання директивного плану призводить до:

а) знищення конкуренції, створення умов для монополізму;

б) зниження ефективності виробництва та якості товарів;

в) виникнення постійного товарного дефіциту;

г) всі відповіді вірні.

18. До видів макроекономічного планування не відносять:

а) директивне планування;

б) стратегічне планування;

в) індикативне планування;

г) балансове планування.

19. Цільові державні програми розробляються при:

а) стратегічному плануванні;

б) директивному плануванні;

в) індикативному плануванні.

20. Індикативні плани носять обов’язковий характер виконання для:

а) підприємств усіх форм власності;

б) державних підприємств;

в) приватних підприємств;

г) колективних підприємств.

21. Об’єктом макроекономічного планування є:

а) економічні процеси;

б) соціальні процеси;

в) науково-технічні процеси;

г) всі відповіді вірні.

22. Макроекономічне планування повинно базуватися на:

а) планових розрахунках;

б) статистичних даних;

в) фактичних даних;

г) аналізі практичного досвіду;

д) всі відповіді вірні.

23. Принцип макроекономічного планування, згідно з яким приводяться у відповідність планові макроекономічні показники – це принцип:

а) реалістичності;

б) адаптації;

в) збалансованості;

г) орієнтації на світові стандарти.

24. До методів макроекономічного планування не відносять:

а) метод системного аналізу;

б) балансовий метод;

в) економіко-математичне моделювання;

г) метод мозгових атак.

25. Визначте невірне твердження:

а) сфера макроекономічного планування – державно-корпоративний сектор економіки;

б) об’єкти макроекономічного планування – це економічні, соціальні і науково-технічні народно-господарські процеси;

в) макроекономічне планування – це свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;

г) об’єкти макроекономічного планування – це держава, корпорації, профспілки, інші об’єднання, асоціації.

26. В залежності від способу досягнення мети макроекономічні плани поділяються на:

а) політичні, економічні, соціальні;

б) національні, регіональні, корпоративні, плани окремого підприємства;

в) директивні, індерективні, індикативні, стратегічні;

г) коротко-, середньо-, довгострокові.

27. На державній власності грунтується:

а) індикативне планування;

б) директивне планування;

в) стратегічне планування;

г) всі відповіді вірні.

28. Балансовий метод макроекономічного планування передбачає використання:

а) матеріальних балансів;

б) трудових балансів;

в) зведених фінансових балансів;

г) всі відповіді вірні;

д) А і Б.

29. В якій країні вперше починають розробляти довгострокові плани-прогнози:

а) Франція;

б) Нідерланди;

в) Японія;

г) США.

30. Макроекономічне планування має за свій початок:

а)60 – 70 роки ХХ ст.;

б) 40 – 50 роки ХІХ ст.;

в) 30 – 40 роки ХХ ст.;

г) немає вірної відповіді.