Тема 2.3. Програмування національної економіки.

1. До специфічних особливостей програмування не належать такі риси:

1) діє паралельно ринковому механізму;

2) скасовує ринковий механізм;

3) спрямовує діяльність економічних суб"єктів;

4) базується на структурному регулюванні;

5) має системний характер.

2. Довготермінові державні програми розраховані на:

1) 8 років;

2) 10-20 років;

3) 20-30 років;

4) 4-5 років;

5) 100 років.

3. Середньо-термінові державні програми розраховані на:

1) 8 років;

2) 10-20 років;

3) 1 рік;

4) 4-5 років;

5) 0,5 року.

4. Короткотермінові державні програми розраховані на:

1) 8 років;

2) 10-20 років;

3) 1 рік;

4) 4-5 років;

5) 0,5 року.

5. "Державна програма розвитку вугільної промисловості призначена" для вирішення:

1) загально національної проблеми;

2) галузевої проблеми;

3) регіональної проблеми;

4) проблеми економічної рівноваги;

5) бюджетної проблеми.

6. "Державна програма зайнятості" призначена для вирішення:

1) загально національної проблеми;

2) галузевої проблеми;

3) регіональної проблеми;

4) проблеми економічної рівноваги;

5) бюджетної проблеми.

7. Фінансові програми призначені для вирішення:

1) загально національної проблеми;

2) галузевої проблеми;

3) регіональної проблеми;

4) проблеми економічної рівноваги;

5) економічної проблеми.

8. Житлова програма являє собою:

1) великомасштабну комплексну програму;

2) програму соціально – економічного розвитку;

3) науково – технічну програму;

4) директивну програму;

5) короткотермінову програму.

9. Які блоки входять до структури цільової комплексної програми:

1) цільовий;

2) ресурсний;

3) виробничий;

4) 1,2;

5) 2,3.

10. Визначити види комплексних цільових програм за змістом:

1) ресурсні ;

2) соціально – економічні;

3) інституційні;

4) 1,3;

5) 2,3.

11. Наступним етапом після визначення проблеми при розробці цільових комплексних програм є:

1) розробка попереднього проекту програм;

2) формування комплексу цілей;

3) розробка розгорнутого проекту програми;

4) вироблення організаційно – економічного механізму;

5) управління реалізацією програми.

12. Наступним етапом після формування комплексу цілей при розробці цільових комплексних програм є:

1) визначення проблеми;

2) розробка попереднього проекту програми;

3) розробка розгорнутого проекту програми;

4) вироблення організаційно – економічного механізму;

5) управління реалізацією програми.

13. Наступним етапом за виробленням організаційно – економічного механізму є :

1) формування комплексу цілей;

2) визначення проблеми;

3) розробка попереднього проекту програми;

4) розробка розгорнутого проекту програми;

5) управління реалізацією програми.

14. Процедура побудови "дерева цілей" має у своєму складі такі стадії:

1) вибір оптимального варіанту програми;

2) формування комплексу цілереалізаційних систем;

3) ранжування цілей;

4) 1,2,3;

5) 2,3.

15. Розробка попереднього проекту програми включає в себе:

1) оголошення конкурсу на вирішення проблеми;

2) вибір оптимального варіанта програми;

3) розробка цільових нормативів;

4) 1,2;

5) 1,3.

16. Форми оцінки та стимулювання діяльності виконавців визначаються на стадії:

1) визначення проблеми ;

2) формування комплексу цілей;

3) розробка попереднього проекту програми;

4) розробка розгорнутого проекту програми;

5) вироблення організаційно – економічного механізму.

17. Державна програма економічного і соціального розвитку України розробляється:

1) щороку;

2) раз у 2 роки;

3) раз у 5 років;

4) раз у 10 років;

5) раз у 20 років.

18. В програмах розвитку галузей економіки відображаються:

1) комплекс цільових проектів;

2) фінансове та ресурсне забезпечення програми;

3) показники розвитку державного сектора економіки;

4) 1,2;

5) 2,3.

19. Критеріями досягнення розвитку людського потенціалу являється:

1) зростання середньої тривалості життя;

2) збільшення обсягу видатків з бюджету на освіту;

3) зростання реальних доходів громадян;

4) 1,2;

5) 2,3.

20. Критеріями зниження рівня бідності являються:

1) зниження рівня безробіття;

2) зростання реальних доходів громадян;

3) збільшення обсягу видатків з бюджету на охорону здоров"я;

4) 1,2;

5) 2,3.

21. Критерієм підвищення конкурентоспроможності економіки є:

1) зниження рівня безробіття;

2) підвищення продуктивності праці;

3) забезпечення дійового соціального захисту;

4) збільшення обсягу видатків з бюджету на науку;

5) зростання реальних доходів громадян.

22. За правовим статусом виділяють такі програми:

1) індикативні;

2) директивні;

3) оперативні;

4) 1,2;

5) 2,3.