Українська православна церква.

Візантійський варіант християнства відповідав запитам феодального суспільства і тому цілком відповідав задумам Володимира Великого.

Процес християнізації Русі відбувався поступово і, за оцінками сучасних науковців, зайняв приблизно 100 років.

З врахуванням розмірів країни це досить малий термін: Швеції та Норвегії, які хрестились майже одночасно з Руссю, знадобилося на це відповідно 250 і 150 років.

Продумана та енергійна політика Володимира Великого ввела Русь в систему європейських християнських держав.

Її міжнародне становище зміцнилося.

Під час князювання Ярослава Мудрого в Києві була заснована митрополія.

В 1051 р. першим митрополитом з числа русичів став Ілларіон.

Епоха Київського християнства завершилася двома подіями: татаро-монгольською навалою і перенесенням митрополії на північ, з Києва до Москви.

Основні етапи історії Руської церкви – це також етапи історії Української православної церкви.

Але при цьому слід виділити окремо XV-XVI століття, коли православ’я, як і в часи Київської Русі, продовжувало залишатися синонімом культури в Україні.

Більш того, роль православ’я в суспільному житті українців виросла в багато разів, адже при відсутності у них власної держави церква виступала єдиним засобом їхнього суспільного самовираження і національного єднання.

Але, на превеликий жаль, українська церква саме в ці століття знаходилася в стані глибокої кризи.

В католицькій Речі Посполитій вона зазнавала великих утисків.

Наступ католицизму привів до того, що в 1596 р. на Берестейському соборі було проголошено об’єднання православної церкви з римо-католицькою і утворення уніатської (греко-католицької) церкви.

Визвольний рух українського народу в першій половині XVII ст. привів до визволення України від іноземного панування і створення незалежної держави – Української козацької республіки і зміцнення позицій православ’я.

Після возз’єднання України з Росією (1654) об’єднуються і церкви (1686). Київська митрополія перейшла під юрисдикцію Патріарха Московського і Всія Русі.

В результаті розподілу Польщі в XVIII ст. значна частина Правобережної України була об’єднана з Лівобережною, і Брестська унія втратила силу: колишні уніати Волині, Поділля, Холмщини, а також Білорусії повернулися до православ’я.

Унія збереглась завдяки зусиллям монархії Габсбургів лише на тих українських землях, які опинилися у складі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Закарпаття).