Українська демократія: вгору по сходах, що ведуть вниз 18.12.2008 14:06

За даними дослідження Democracy Index 2008 р. сьогодні у світі дещо призупинені демократичні зміни. Нині країни із традиційними авторитарними режимами зміцнюють свій авторитаризм. Серед них і Росія. А от Україна отримала за демократію непогану оцінку від міжнародних експертів. То куди ж нам далі рухатись?

Демократія сьогодні залишається для багатьох недосяжним "ідеалом". В прямому сенсі недосяжним – для двох третин людства. Коли дочекається демократії країни, що утворилися внаслідок розпаду СРСР? Країни ісламу? Африка? Та й чи дочекаються колись? Адже справжня демократія це не тільки вільні вибори, вільні медіа, політична опозиція. Це насамперед правова держава, що поважає права людини і взагалі людську гідність.

Демократія не належить до таких речей, які або маєш – або ні. Демократія може бути розвинутою в якійсь мірі, так само, як і законність або свобода: їх можна мати більше чи менше, а також вони складаються з кількох елементів, можна досягти чогось в одному, і відставати в іншому.

Ліберальна демократія вимагає дотримання законності та забезпечення свобод, тоді як в багатьох демократіях світу є тільки вільні вибори. Просто виборча демократія – це велике досягнення само по собі; але люди можуть бути розчаровані тому, що це – все, чого вони досягли.

Чи можна говорити про схильність нації до демократії? Очевидно,що в деяких суспільствах є сили і традиції, які заважають її встановленню. Але які саме? Наприклад, якщо мова йде про Японію чи Німеччину, які досягли прекрасних успіхів в розвитку демократії, але хто б пророкував їм це в 1945 р.? Раніше вважали, що демократія породжується ринковою економікою, та досвід Китаю і Росії заперечують це. Успіх китайської економіки і привабливість її для інвестицій за умов авторитаризму – феномен, який кидає виклик традиційним уявленням про демократію. Намагається кинути подібний виклик і російський державний устрій, який шукає собі демократичної назви – "контрольована", або "суверенна демократія", а по суті є також різновидом авторитаризму.

Найбільш демократичні країни світу є водночас країнами, найкращими для проживання, де більшість громадян почувається вільними і захищеними. Це Швеція, Норвегія, Ісландія, Нідерланди, Данія, Фінляндія, Нова Зеландія, Швейцарія, Люксембург, Австралія (перша десятка за даними дослідження Democracy Index, проведеного дослідницьким підрозділом The Economist Intelligence Unit, 2008 р.)

І в той же час в багатьох виникає відчуття – чи передчуття – загальної кризи системи демократії. За даними згаданого дослідження сьогодні у світі призупинено демократичні зміни. Порівняно з результатами першого такого дослідження 2006 року, позитивних зрушень не відбулося. Навпаки, світ охоплюють протилежні тенденції. А у зв'язку зі світовою економічною кризою з'явилась загроза існування демократії у деяких країнах. Світ продовжує втрачати темпи демократизації, які були взяті з 1973 року й набули розмаху в 1990-х роках. Нині країни із традиційними авторитарними режимами (Росія, Китай, держави Близького Сходу) зміцнюють своє авторитарне правління.

Під час згаданого дослідження оцінку демократичності проводили за п'ятьма критеріями: електоральний процес та плюралізм, права громадян, функціонування влади, політична культура та участь у політичному процесі. Кожен критерій оцінюють за шкалою від 0 до 10, а демократичний індекс є середнім арифметичним із отриманих оцінок. У результаті було складено рейтинговий список 167 країн за рівнем демократії.

1) Перші 30 країн – демократичні – індекс 8-10. Починає цей список Швеція, 30 номер має Словенія.

2) З 31 (Південна Африка) по 80 (Бенін) номери країни отримали назву "частково демократичні" – індекс 6-7,9. Серед них на 53 місці опинилася Україна, з оцінкою 6,94 за десятибальною системою. Перед нами Болгарія, за нами Таїланд.

3) "Гібридні режими" – індекс 4 -5,9 – відкриває 81 номер – Албанія, завершує 116 Ірак. Ближче до кінця списку спостерігаємо цікаву компанію: 104 Грузія, 105 Ефіопія, 106 Бурунді, 107 Росія, 108 Пакистан.

4) І, нарешті, авторитарні режими – індекс менше 4. 117 Йорданія, а кінець списку виглядає так: 164 Узбекистан, 165 Туркменістан, 166 Чад, 167 Північна Корея (остання).

Ось такий список, що можна його собі уявити сходами. Україна наразі знаходиться навіть не по середині, а значно ближче до верхньої частини. То куди ж будемо рухатися?


Класифікація інститутів демократії

1. За вихідним призначенням у вирішенні завдань політики, влади та управління відрізняють інститути демократії:
1.1 Структурні: 1.2 Функціональні:
  • сесії парламентів;
  • депутатські запити;
  • депутатські комісії;
  • накази виборців;
  • народні контролери тощо.
  • громадська думка тощо.
2. За юридичною значущістю прийнятих рішень відрізняють інститути демократії:
2.1 Імперативні – мають остаточне загально­обов'язкове значення для державних органів, посадових осіб, громадян: 2.2 Консультативні – мають дорадче, консультативне значення для державних органів, посадових осіб, громадян:
  • референдум конституційний та законодавчий;
  • референдум консультативний – всенародне обговорення законопроектів;
  • вибори;
  • мітинги;
  • накази виборців та ін.
  • анкетування та ін.

 

Класифікація інститутів демократії

1. За вихідним призначенням у вирішенні завдань політики, влади та управління відрізняють інститути демократії:
1.1 Структурні: 1.2 Функціональні:
  • сесії парламентів;
  • депутатські запити;
  • депутатські комісії;
  • накази виборців;
  • народні контролери тощо.
  • громадська думка тощо.
2. За юридичною значущістю прийнятих рішень відрізняють інститути демократії:
2.1 Імперативні – мають остаточне загально­обов'язкове значення для державних органів, посадових осіб, громадян: 2.2 Консультативні – мають дорадче, консультативне значення для державних органів, посадових осіб, громадян:
  • референдум конституційний та законодавчий;
  • референдум консультативний – всенародне обговорення законопроектів;
  • вибори;
  • мітинги;
  • накази виборців та ін.
  • анкетування та ін.

 

Класифікація інститутів демократії

1. За вихідним призначенням у вирішенні завдань політики, влади та управління відрізняють інститути демократії:
1.1 Структурні: 1.2 Функціональні:
  • сесії парламентів;
  • депутатські запити;
  • депутатські комісії;
  • накази виборців;
  • народні контролери тощо.
  • громадська думка тощо.
2. За юридичною значущістю прийнятих рішень відрізняють інститути демократії:
2.1 Імперативні – мають остаточне загально­обов'язкове значення для державних органів, посадових осіб, громадян: 2.2 Консультативні – мають дорадче, консультативне значення для державних органів, посадових осіб, громадян:
  • референдум конституційний та законодавчий;
  • референдум консультативний – всенародне обговорення законопроектів;
  • вибори;
  • мітинги;
  • накази виборців та ін.
  • анкетування та ін.

 








Дата добавления: 2015-08-14; просмотров: 654;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.