Роль відчуттів у процесі пізнання.

Відчуття виникають в результаті впливу об’єктів зовнішнього світу на наші чуттєві органи.

Розмірковуючи, наприклад, над процесом виникнення зорового образу, ми приходимо до висновку: зоровий образ існує в мозку людини, отже він суб’єктивний.

Але одночасно внаслідок багаточисленних перетворень матеріальних світових хвиль, які відображуються поверхністю речей, отриманий в мозку образ суворо відповідає саме даному об’єкту, допомагає відрізнити його від усіх інших. В цьому розумінні ми і говоримо, що зорове відчуття є відображенням об’єктивної речі.

Характеризуючи роль відчуттів в процесі пізнання, можна прийти до висновку, що відчуття є суб’єктивний образ об’єктивного світу і разом з тим перетворення енергії зовнішнього подразнення в факт свідомості.

Другий важливий висновок полягає в тому, що характер відчуттів залежить не тільки від устрою зорового апарату, але й від їх взаємодії. Сама ж взаємодія здійснюється у формі практичної матеріальної діяльності і без неї взагалі не приводить до формування правильного образу речі.

Таким чином, відчуття дають нам вихідну, початкову інформацію про відображені об’єкти. Але залежить вона не тільки від особливостей об’єктів і нашої нервової системи. Важливий внесок у формуванні відчуттів робить досвід людини, суспільна практика, вся культура, що склалася історично і збагачує історичний розвиток.