Інтернет та WWW

Інтернет (мережа Інтернет) – сукупність мереж та обчислювальних засобів, які використовують стек протоколів TCP/IP (Transport Control Protocol/Internet Protocol), спільний простір імен та адрес для забезпечення доступу користувачів до інформаційних ресурсів мережі. Відзначимо, що TCP/IP це множина комунікаційних протоколів, що визначають як комп’ютери різноманітних типів з різноманітними операційними системами можуть спілкуватись між собою. Кожен комп’ютер з’єднаний з мережею Інтернет отримує в ній унікальну адресу (IP- адресу).

Юридична або фізична особа, яка надає користувачам доступ до мережі Інтернет називається провайдер.

При низькій вартості послуг використання мережі Інтернет дозволяє одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб, та баз даних, користуватись швидким, надійним та конфіденційним глобальним зв’язком. Крім того, широке використання мережі Інтернет багато в чому пояснюється дешевизною розміщення в ній власної інформації, що доцільно як з точки зору проведення спільних робіт територіально віддаленими користувачами Інтернет, так і з точки зору реклами діяльності комерційних та некомерційних структур.

Одна із найбільш популярних мереж, що входить до складу Інтернет є WWW або Web ( Word Wide Web - всесвітня павутина). Популярність даної мережі пояснюється зручністю роботи з різноманітними видами інформації, від простого тексту до мультимедійних роликів. В свою чергу зручність роботи забезпечується в використанням посилань.

Посилання (гіпертекстове посилання) – адреса іншого мережевого інформаційного ресурсу у форматі URL (Universal Resource Location), який тематично, логічно або будь-яким іншим способом пов’язаний з документом, у якому це посилання визначене.

Окремий інформаційний ресурс мережі WWW, що має власну адресу називають Web-сторінкою або Web-сайтом. Для передачі даних в мережі WWW використовується протокол прикладного рівня HTTP (Hyper Text Transfer Protocol).

Програмне забезпечення, що надає користувачам інтерфейс для доступу до інформації Web-сторінок та їх перегляду називають броузер або браузер. На сьогодні найбільш популярними та поширеними є броузери Microsoft Internet Explorer, Netscape Navigator та Opera.

Інформаційні системи (ІС) призначені та пристосовані для використання в мережі WWW називають Web-орієнтованими ІС.

Як і вся мережа Інтернет, мережа WWW базується на багаторівневійархітектурі "клієнт-сервер", див. рис. 1.1.

Рис. 1.1. Багаторівнева архітектура мережі WWW

Наведемо деякі пояснення стосовно архітектури та функціонування мережі WWW.

Клієнт мережі Інтернет (робоча станція) – окремий (персональний) комп’ютер або віддалений термінал мережі, з яких користувачі отримують доступ до ресурсів мережі Інтернет.

Клієнт мережі WWW– броузер, що використовується клієнтом мережі Інтернет для доступу до ресурсів мережі WWW.

Сервер – об’єкт комп’ютерної системи (програмний або програмно-апаратний засіб), що надає послуги іншим об’єктам за їх запитами.

WEB - сервер – сервер, який обслуговує запити користувачів (клієнтів) згідно з протоколом HTTP, забезпечує актуалізацію, збереження інформації WEB-сторінки, зв’язок з іншими серверами.

Для отримання доступу до певного інформаційного ресурсу мережі WWW (Web–сайту) клієнт (броузер) встановлює TCP–з´єднання з Web–сервером, що обслуговує даний сайт. З’єднання встановлюється за допомогою сервера провайдера та мережі Інтернет. Після цього броузер відсилає Web-серверу запит на доступ до ресурсу. Відзначимо, що кожен ресурс в мережі WWW має свою унікальну адресу (URL- адреса).

Наступним етапом є опрацювання Web-сервером отриманого запиту. В найпростішому випадку опрацювання полягає в пошуку Web-сервером необхідного файлу. В більш складних випадках необхідний інформаційний ресурс повинен бути сформований на основі даних запиту. Під час опрацювання таких запитів Web-сервер досить часто використовує доступне йому прикладне програмне забезпечення та бази даних. Розробка такого програмного забезпечення дістала назву "програмування на стороні серверу ". В процесі розробки найчастіше використовуються технології: CGI, Active Server Pages, JavaServer Pages, Java Servlets, Server-Side JavaScript, SSi та Php. Використання цих технологій потребує професійних знань в галузі програмування. Це є основною з причин того, що "програмування на стороні серверу" не входить до компетенції більшості Web-дизайнерів.

Після опрацювання запиту відповідь по мережі Інтернет відсилається клієнту. Відповідь надходить у вигляді HTML-документу, який після інтерпретації браузером відображається на екрані робочої станції. Розробка програмного коду HTML-документу, дістала назву "програмування на стороні клієнта" і є одним із основних завдань Web-дизайну. В процесі розробки як правило використовують HTML, CSS та JavaScript.