РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

Між однорідними членами речення, непоширеними й по­ширеними, звичайно ставляться коми: Сниться мені поле, ве­чорибарвисті, берегипахучі рідного Дінця (В. Сосюра).

Якщо сполучник повторюваний, то коми ставляться між усіма парами однорідних членів незалежно від того, де стоїть перший сполучник: Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води...(В. Сосюра). І сам собі постань законом, і не вагайся,не блажи (В. Стус).

Причому ком ставиться на одну менше, ніж є однорідних членів. Наприклад, у реченні Закони вод, вітрів, і хмар, і світлавідкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра) однорідних членів чотири, а ком — три.

Між двома однорідними членами речення кома не ставить­ся лиш у двох випадках:

якщо вони з'єднані одиничним сполучником і (й), та (= і), та й, або, чи: Візьми чорнила і паперу та й напишимені листа (І. Гончаренко). Краю мій. Люблюя тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаюкраю своєї любові. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літапо Україні? (З тв. Па­наса Мирного);

якщо вони хоч і з'єднані не одиничним, а повторюваним сполучником і... і, ні... ні, проте становлять стійке фразео­логічне словосполучення на зразок і вдень і вночі, і сяк і так, і сміх і гріх, і хочеться і колеться, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні риба ні м 'ясо, ні пуху ні пера, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні за що ні про що, ні в сих ні в тих тощо: Не було їй спочинку ні вдень ні вночі(Панас Мирний). Але кома ставиться й перед одиничними сполучниками і, та й, та ще, якщо вони мають приєднувальне значення: За що, не знаю, а караюсь, і тяжко караюсь(Т. Шевченко). Да­вид роздягся, шинель на ключці повісивші будьонівку(А. Голов­ко). Ти мене не бійся. Я не такий, щоб зрадити людину, та ще таку добрячу(Леся Українка). Проте такі члени речення кра­ще подавати або через тире, або окремим неповним реченням (через крапку).

Тире ставиться між двома однорідними членами речення, якщо другий член протиставляється першому (між ними мож­на поставити протиставний сполучника, але), виражає причи­ну, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: Не вітер - бурянад землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський). Земля на прощання усміхнулась— і потемніла (Панас Мир­ний). Всі оглухли — похилилисьв кайданах (Т. Шевченко).

Крапка з комою ставиться між двома однорідними члена­ми, якщо вони значно поширені або далекі за змістом: Говори­ли ті книжки про право кожного й про волю те право добувати; судили про звіра і чоловіка; про світ ійого законидовічні (Панас Мирний).