Технологічна і конструкторська підготовка виробництва

Свинець тяжкий, але мякий і пластичний метал з низькою температурою плавлення. Сфера застосування зменшується перш за все через токсичність як самого металу, так і його сполук. Практично повністю припинено застосування свинцю у виробництві побутових фарбників (білила, крона, сурик та інш.), оболонок електрокабелів (замінюється пластмасами) і, нарешті, дуже обмеженим є його використання як антидетонатора автомобільного пального. Швидко скорочується застосування свинцю в будівельних конструкціях, захисному покритті корозійно-стійкої апаратури, пакувальних матеріалах, де свинець може бути замінений на алюміній, олово і пластмаси. Але загальне споживання свинцю постійно зростає у зв’язку з розвитком машинобудування (свинцеві акумулятори), сірчанокислого виробництва (захисні покриття), а також традиційних галузей споживання (бабіти, друкарські сплави, боєприпаси).

Свинець належить до металів, які багато разів включаються в сферу матеріального виробництва, оскільки відносно мало втрачаються в процесі промислового використання. Велика частина потреби в свинці в індустріально розвинених країнах і, в першу чергу, в тих з них, де його природні джерела обмежені, задовольняється за рахунок переробки автомобільних акумуляторних батарей, на виготовлення яких витрачається від 30 до 87% споживаного в цих країнах металевого свинцю.

Бісмутмає незвичайно низьку токсичність для важкого металу. Зважаючи на токсичність свинцю, та бажання замінити його на бісмут, попит на бісмут зростає.Замінниксвинцю для виготовлення куль.

Висновок: Найближчими роками, за оцінкою зарубіжних і вітчизняних аналітиків, основним джерелом здобуття вторинного свинцю буде лом відпрацьованих акумуляторних батарей, кількість якого збільшується у міру зростання виробництва автомобілів в світі. Але розробляються і упроваджуються у виробництво також і технології здобуття свинцю з виробничих відходів металургійних підприємств, у тому числі зі свинцевмісних пилегазових відходів, які зараз у великих кількостях викидаються в атмосферу. Вживання ефективних способів витягання з них свинцю дозволить не лише збільшити його виробництво, але і захистити довкілля від шкідливої дії цього металу і його з'єднань.

Технологічна і конструкторська підготовка виробництва

Виробництво трансформаторів поділяють на дві частини:

- виготовлення нових виробів;

- випуск раніше опанованих.

Для виготовлення нових виробів необхідна розробка конструкторської і технологічної документації, освоєння їх виробництвом ; для випуску раніше опанованих виробів систематичне вдосконалення конструкції і методів виробництва.

Технічна підготовка виробництва містить у собі комплекс технічних, організаційних і виробничих заходів щодо створення нових конструкцій, розробки технології і оснащення, освоєння випуску нових виробів, забезпечення ритмічного виробництва і високої якості виготовляємих трансформаторів.

При технологічній підготовці виробництва (ТПВ) вихідними даними є:

- детальні та складальні креслення виробів та їх елементів;

- технічні умови на виготовлення виробів, деталей та складальних одиниць;

- виробничий план випуску;

- нормативні та керівні матеріали:

а)карти типових, прогресивних, високовиробничих технологічних процесів виготовлення деталей, складальних одиниць та самих апаратів;

б)дані з матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, обладнання, якості, технічного нормування, контролю та ін.;

в)додаткові дані, які витікають з місцевих та кон'юктурних технічних, економічних та організаційних умов.

Технологічна підготовка виробництва складається з:

- розробки технологічної документації за якою буде відбуватися виготовлення деталей, складальних одиниць та самих апаратів;

- креслення оснащення та виготовлення самого оснащення, яке використовується при виробництві деталей, складальних одиниць та самих апаратів;

- креслення нестандартного обладнання;

- заяв на обладнання, яке випускається промисловістю, за якими воно замовляється;

- заяв на матеріали, напівфабрикати та вироби для комплектування.

Завданнями технологічної підготовки виробництва є:

- зменшення трудомісткості та матеріаломісткості виробів, які виготовляються ;

- доцільна організація праці на робочих місцях;

- розробка повного комплекту необхідної технологічної документації;

- підвищення продуктивності праці та упровадження прогресивних досягнень науки та техніки.

Технологічна підготовка виробництва проводиться за чотири етапи, при цьому найбільш тривалим за часом є третій:

а)розробка маршрутів виготовлення виробів між цехами підприємства та усередині цеху;

б)розробка технічних нормативів праці;

в)проектування засобів автоматизації, механізації, оснащення та приладів, а також виготовлення їх у допоміжних цехах;

г)перевірка та упровадження технологічного процесу та оснащення до нього.

У процесі ТПВ повинна бути розроблена технологічна документація, а сама ТПВ складається з наступних робіт:

- відпрацювання конструкції на технологічність;

- розробка технологічної документації та нормування операцій;

- типізація та нормалізація технологічних процесів та вибір базових (головних);

- проектування оснащення, приладів, засобів механізації, нестандартного обладнання;

- виготовлення оснащення, приладів, засобів механізації, нестандартного обладнання та перевірка їх на працездатність;

- розрахунок необхідної кількості обладнання, оснащення та промислового персоналу дільниць та цехів для виконання програми;

- розрахунок виробничих потужностей;

- розрахунок необхідної кількості матеріалів, напівфабрикатів, коефіцієнту використання матеріалів та ін.;

- виконання планів розташування обладнання на дільницях та у цехах;

- упровадження документації та засобів оснащення у виробництво при запуску виробів у серію.