Загальні відомості про ОМТ

Обробка тиском є однією з найпродуктивніших технологій, яка дозволяє механізувати і автоматизувати виробництво.

До переваг ОМТ також належать безвідходність виробництва чи невеликі відходи та велика точність виготовлення виробів, а також висока якість поверхні. Обробка може проводитися як в гарячому, так і в холодному стані виробів. При обробці в гарячому стані вироби легше набирають форму, але при цьому можуть зникнути магнітні чи електричні властивості. Тому певна частина виробів підлягає тільки холодній обробці. Межею між холодною та гарячою обробкою є температура рекристалізації, коли матеріали можуть змінити свою кристалічну структуру.

До гарячих видів ОМТ належать:

- прокатка товстих листів, профільного матеріалу і спеціальних форм виробів;

- гаряче об’ємне штампування;

- вільне кування.

До холодних видів ОМТ належать:

- волочіння;

- прокатка тонких листів (холодна або рулонна);

- холодне пресування (видавлювання);

- холодне (листове) штампування.

Таким чином, існує шість основних засобів обробки тиском:

а)прокатка;

б)волочіння;

в)пресування;

г)об’ємне штампування;

д)вільне кування;

є)листове штампування.

Основне обладнання для кожного з видів ОМТ буде розглядатися в наступних питаннях теми, а допоміжним обладнанням є підйомно-транспортні та нагрівальні прилади.

Нагрівальні прилади класифікуються за декількома ознаками:

а) за видом енергії:теплові; електричні тощо.

Теплова енергія виділяється при згоранні твердого, рідкого чи газоподібного палива.

б) за безперервністю процесу нагрівання: прилади періодичної дії; прилади безперервної дії.

в) за способом використання тепла газів, що відходять: рекуперативні прилади; регенеративні прилади.

г) за конструктивним виконанням тощо.

Найбільше використання при ОМТ отримали такі види нагрівальних приладів:

- камерні печі періодичної дії напольного виконання, різновидом яких є муфельні печі, які обкладені усередині керамічним матеріалом. ККД таких печей знаходиться в межах 6-8%. Тому для них важливо, як використовується теплота газів, що відходять, наприклад, для опалювання приміщень;

- шахтні печі, розміщуються нижче рівня підлоги, також періодичної дії, і мають трохи більший ККД, ніж камерні печі;

- очкові печі періодичної дії, і мають ККД у межах 10%.

Більш високий ККД, близько 30%, мають печі безперервної дії - методичні. Найчастіше нагрівання йде в середовищі захисних газів, тоді вироби, особливо металеві, не навуглерожуються і не окислюються, але ці печі мають велику довжину.

До електричних печей належать:

- печі опору, які мають нагрівальні елементи, ККД таких печей складає близько 60%;

- індукційні печі (печі індукційного нагрівання), в яких індуктуються струми, найчастіше високої частоти (ККД складає близько 80%);

- прилади, які працюють за допомогою електроконтактного нагріву. ККД їх складає близько 90%.

Підйомно-транспортні механізми використовуються різноманітні з тих, що були вказані раніше, в залежності від ваги виробів.